3 світових досвіди вдалої системи охорони в школах

Обрала 3 країни, школи яких живуть за зовсім різними правилами, але дуже відповідально ставляться до безпеки в освітніх закладах.

ІЗРАЇЛЬ

Звичайно, у зв’язку із воєнними діями, в цій країні дуже скрупульозно підходять до безпеки дітей. У них активно й потужно працює кіберполіція, це дуже великий штат працівників. На них і на технічне забезпечення витрачають великі державні гроші.

Існують алгоритми, комп'ютерні фахівці, які можуть знаходити підозрілих людей по постам в інтернеті. Це можуть бути підлітки, колишні учні (як у випадку із нашою 11 школою), незадоволені батьки, люди із порушеною психікою. Часто вони в соцмережах натякають на помсту чи якусь агресію. Щоб їх вирахувати, не потрібно багато людей, які б читали соцмережі. Є спеціальні алгоритми і програми, які це "читають" і роблять так звані флегі — тобто ставлять "галочку" в якихось постах, а вже фахівці аналізують їх. Бувають випадки, коли такі люди хочуть проникнути в школу і якимось чином нашкодити. Але завдяки технологічному підходу їх вдається зупиняти на шляху до закладу. Затримують, заарештовують, ізолюють.

Що стосується фізичної охорони шкіл - тут зазвичай працюють по два охоронці. Один вартує вхід до школи, інший патрулює територію. Школи обов’язково обгороджені високими парканами, ворота замкнені, скрізь є відеокамери.

Персонали шкіл в Ізраїлі часто проходять заняття, на яких вчаться правильно діяти в екстрених ситуаціях. Не лише під час пожеж, а й випадку озброєних людей в приміщенні. Учнів теж тренують. Поширена практика, коли старшокласники допомагають молодшим - заховатися, евакуюватися, втекти. 

ФІНЛЯНДІЯ

Хоча я розповідаю про охорону шкіл. Але у Фінляндій її немає в нашому звичайному розумінні. Заклади працюють без працівників охорони, території не мають довкола високого паркану. Натомість у закладах діє система автоматичних замків. Школярі можуть потрапити у приміщення тільки відповідно до розкладу, так само - вийти. Тому сторонні люди взагалі не можуть прокрастися.

На персонал теж не перекладають обов’язки охоронців. Ні вчителі, ні техпрацівники не чергують в коридорах чи на території, не проводять до гардеробів та не зустрічають дітей біля воріт. Педагоги займаються виключно освітою дітей. Недарма професія вчителя вважається у Фінляндії найпрестижнішою. 

США

В країні велику увагу приділяють кризовим ситуаціям. Персонали вчаться діяти під час стихійних лих (землетрус, торнадо, ураган, повінь), суворих погодніх умов, пожеж, екологічних катастрофах; загроз мінування, необхідності невідкладної медичної допомоги потерпілому, загрози загибелі учнів або співробітників адміністрації (самогубство, вбивство, природна смерть). Мають спеціальні посібники, за якими кожна школа розробляє свій власний, затверджений «кризовий план» з покроковими діями та призначеними відповідальними особами.

Основні технічні засоби - це металодетектори та відеокамери. Але велику увагу приділяють не тільки цьому, а й роботі психологів та класних керівників. 

Охоронець - це співробітник безпеки школи, який має прямий обов’язок, - спілкування з дітьми. Також повинен стежити за шкільними плітками про загрози самогубств, перевіряти факти залякування і погрози учнів принести в школу зброю чи вибухівку. 

Адміністрації шкіл мають право моніторити сторінки учнів у соцмережах, зокрема, здійснювати пошук за ключовими словами. Для цього мають відповідне технічне спорядження. Держава витрачає чималі суми на програмне забезпечення. 

Такі три різні підходи до безпеки в школах, але все ж мають спільне - бажання держави, її серйозний підхід та фінансові вкладення. В комлексі це дає результат.

Також у цьому питанні спільним баченням є підбір охоронця. В багатьох світових школах дуже ретельно підходять до того, кого беруть на роботу. Ці люди зовсім не звичні нам жінки та чоловіки пенсійного віку, а підготовлені фахівці. Психологи зазначають, що найкращий варіант, коли в закладі їх працює двоє - чоловік і жінка. У кризових чи інтимних ситуаціях можна швидше знайти спільну мову зі школярами протилежних статей. Охоронці ефективніші, коли працюють в парі та забезпечені раціями. 

Ще велику увагу звертають на комунікабельність. Працівник безпеки обов’язково повинен володіти навичками спілкування, нормально взаємодіяти з дітьми, розуміти їхню психологію і вміти швидко приймати рішення під час складних ситуацій.

Хочеться додати картину засобів шкільної безпеки в нашій рідній Полтаві. Якраз на днях отримала відповідь на своє звернення щодо організації та забезпечення охорони у закладах середньої освіти. Прикріпляю лист до свого блогу. Виходить, держава виділяє кошти тільки на нічних сторожів. Велика частина закладів охороняється завдяки батьківським внескам, а в сільських школах (які нещодавно стали частиною Полтавської ТГ) - за безпеку відповідають чергові працівники закладу...

Складно порівнювати світовий досвід і наш. Підходять Україні закордонні системи чи ні - інше питання. Але я впевнена, що проаналізувавши чужий досвід, можна знайти власний варіант і працювати над ним. Судячи з останніх подій в Полтаві - роботи ще дуже багато...