Картини іншого майбутнього Полтави
Полтава — одне з найбільш потенційно успішних міст України. Наша місто має величезні логістичні, географічні, історичні, культурні та екологічні передумови, для того щоб стати найкращим. Не вистачає тільки бажання влади та активної участі конструктивної громади.
Сучасний ступінь розвитку світу диктує свої умови конкуренції та успіху в суспільстві. Наприклад, ні для кого не секрет, що суперництва країн у багатьох сферах, крім, хіба що, військової, та пари інших, вже практично немає. Натомість роль органів місцевого самоврядування у розвинених країнах значно посилилась, і ви не помилитесь, якщо скажете, що нині конкурують міста.
Що ж робить те чи інше місто успішним? Перш за все, розвинена громада, яка висуває своїх найбільш здібних представників в органи самоврядування. Це люди, які викликають до себе повагу, і здатні відновити довіру до влади, хоча б місцевої. Це дуже актуальна проблема для сучасної України. Приклад з мого життя: після того, як громада обрала мене депутатом Полтавської міської ради, навіть окремі мої знайомі, яких знаю близько 10 років, чекали, що я до них приїду на Range Rover на наступний день після обрання. Спочатку мене неприємно дивувало таке сприйняття, але я швидко зрозумів, що це проблема всеукраїнського масштабу.
Вивчай все не з марнославства, а задля практичної користі, — сказав німецький фізик Георг Крістоф Ліхтенберг. Із цього принципу ми з командою вирішили спробувати вступити до Школи Мерів у березні цього року. Відбір був доволі важким, адже на проект мало потрапити 10 команд із 35-ти, які подалися. Я вважаю, що не останнім пунктом у наших аргументах, чому організатори мають взяти нашу команду із Полтави, стало велике бажання змінювати своє місто, яке випромінювалось із нас, і це було видно неозброєним оком. І ми, разом із Олексієм Сердюковим, Дмитром Нальотовим та Андрієм Вавіліним таки потрапили у цю десятку команд із міст-учасників. Але про це трохи пізніше.
Міській раді нашого міста і справді є що закидати. У мене вже виробилося стійке відчуття, що наші обранці у самоврядуванні вирішують проблеми за принципом пожежників — поки десь не сталася пожежа, тобто проблема, нічого робити не треба. І це якщо не брати до уваги якість вирішення проблеми. А я вже давно відчував, що Полтаву змінить на краще чіткий план розвитку на 5-10 років вперед. На проекті Школа Мерів цей тезис був підтверджений у повній мірі.
Зі своєю командою я пройшов довгий шлях навчання, і поїхав в ознайомчу поїздку до Польщі наприкінці червня. У подальших дописах я намалюю вам картину того, яка Польша зараз, і якою Україна, і Полтава зокрема, може стати вже у найближчі 5-10 років. Для цього потрібна воля і довіра громади. Для цього потрібна воля тих, кому ця громада довірилась. А я, у свою чергу, просто покажу вам інше, європейське майбутнє Полтави, яке знаходиться на відстані рішучого кроку назустріч.
