15.11.2016 | 0:13

2 місяці простою: як розслідують справу розбитих дошок бійцям АТО

Сьогодні був на допиті у слідчого в Полтавському міському управлінні Нацполіції. Як свідок. По справі розбитих меморіальних дошок бійцям російсько-української війни на Донбасі. З самого початку було очевидно, що нової інформації від мене слідство не отримає. Тому, все це було, скоріше, профанацією.

Єдине, що мене пов'язує з даною справою - це публікація про відеозвернення так званих "полтавскіх мстітєлєй". Про даний відеоролик було найбільше запитань.

Чи відомо, хто міг відзняти дане відео? Чи знайомий мені чоловік, який у ньому фігурує? Чи чув раніше я його голос? Те ж саме про відео "свободівців", які, начебто, зловили одного із "месників". Пояснивши слідчому, що мені нічого нового, окрім сказаного у статті, невідомо, і зрозумівши по суті поставлених запитань, що слідство у даній справі за весь цей час не зрушило з місця ані на крок, я сам почав цікавитись, а що ж відомо поліції по даній справі. 

Як виявилося, для слідчого стало новиною те, що оригінал відео з'явився не на Ютубі, а спершу в російській соцмережі ВКонтакті. Не знає поліція також про те, що програмісти видання "Полтавщина" вирахували IP-адресу комп'ютера, з якого відео було завантажено у ВК. 

Пояснюючи поліції, що відеоролик на Ютубі - це лише перезалив оригіналу, мені дійшло, що насправді, справу цю ніхто не розслідує. Слідство не володіє інформацією не те що про нові обставини подій, а і про те, що вже давно знає громадськість з публікацій ЗМІ та висловлювань місцевих політиків та активістів. Вони навіть не перевіряли озвучену багатьма інформацію. 

На запитання, чому слідство не залучило всі можливі ресурси для розслідування заяв, у яких звучать прямі погрози заступнику керівника обласної Нацполіції, слідчий лише знизує плечима. Мовляв, він не з керівництва обласної поліції, тому не знає. Мені здалося, в поліції панує абсолютна холоднокровність до розбитих дошок нашим землякам-героям, і до того, хто це зробив. 

Кримінальне провадження по цій справі здійснюється за статтею "хуліганство". Хоча, як на мене, в умовах війни і окупації частини країни, до таких злочинів можна було віднестись як до більш тяжких і таких, що несуть в собі потенційну небезпеку для міста. Адже розбиті меморіальні дошки можуть швидко перерости в захоплені адмінбудівлі і проголошення "ПНР", якщо на це адекватно не реагувати. 

Плавно розмова із слідчим перейшла до питань по пам'ятнику Гетьману Мазепі. Мене запитували, що відомо про вибухівку, яку підірвали перед відкриттям пам'ятника, чи бачив я ті пошкодження на власні очі, як до цього відношусь. Я пояснив, що відношусь дуже негативно, так же, як і до розбитих меморіальних дошок бійцям. Але що з цього слідству?

Проаналізувавши перебіг розмови, поставлені запитання і тоненьку папку з документами по справі, впевнений, що ніякого розслідування за весь цей час не було. Наприклад, мій допит. Він не має ніякої цінності для слідства. Але чотирма сторінками, надрукованими на основі моїх свідчень, уже папочка і поповнилась. Хоч щось. І можна буде показати, що робота ведеться - цього допитали, цього, того.. А те, що це - люди, до злочину не причетні, і взагалі далекі, то нікому не важливо. 

Справа дійсно знаходиться під контролем у ГУ НП Полтавщини, - це підтвердили у міськуправлінні. Але керівництву так байдуже на погрози в свою адресу, що небезпекою для себе вони їх не вважають, - така у мене склалася думка. А доля пам'ятних дошок, мабуть, багатьох правоохоронців взагалі не хвилює. 

Цікаво, що про мене особисто слідству відомо набагато більше, ніж по суті справи - і мої номери телефонів, і де я працюю та проживаю. Знають лише, що я "причетний до цієї справи, тільки забули чим саме, бо це було два місяці назад"(!). 

І те, що викликаючи мене на допит, поліція спочатку, сплутавши номери, помилково зателефонувала одному моєму знайомому у Шишаках, думаючи, що то я, абсолютно не видало, звідки вони черпають інформацію.

Після допиту я зустрівся зі знайомим полтавським пенсіонером МВС і розповів йому про мою зустріч із слідчим. Запитавши, чи він навмисне грав, що нічого не знає і не розуміє, чи це дійсно було так, екс-міліціонер відповів, що скоріше, друге..

Висловлю припущення.. На основі побаченого-почутого, думаю, якщо винні за розбиті дошки і знайдуться, то знайде їх не поліція, а звичайні небайдужі люди.

І ще, слідічі передавали програмістам видання "Полтавщина" - раптом щось нове стане відомо про IP-адреси чи інші зачіпки по справі, то просили повідомляти і поліцію, бо вони зі своїми можливостями відстають у таких питаннях...

Щиро хочеться вірити, що глум над пам'яттю мертвих чоловіків, які віддали життя за свою країну, за свій край і рідну землю, буде покараний. Більше того, подібні явища станить недопустимими у нашій країні. Бо поки що це виглядає як втрата будь-якої державної і національної гідності. А професійність правоохоронних органів при розслідуванні таких та інших справ буде підтверджена тоді, коли винні стоятимуть перед судом.

Про автора
Віталій В'юн
Полтавщина
Віталій В'юн
51
Останні публікації