8.04.2015 | 22:57

Як московська пропаганда роздуває ненависть до українців

Останні три століття будь-які прояви відродження української державності жорстко присікалися Москвою. Боротьба з українською державністю для Москви - це боротьба не на життя, а на смерть. Тому, найперше, що робилося - образ українця уособлювався з найстрашнішим антигероєм, до українського права на своє самовизначення виховувалася найбільша ненависть і несприйняття.

З лідерами українського руху Москва жорстко боролася. Для неї українство було уособленням найбільшого зла, адже українці не хотіли коритися Москві спокон віків. Тому борців за українську державність всіляко оскверняли - вони "ставали" зрадниками і ворогами, про них складали і насаджували в мізки населенню брехливі легенди. Одним з таких українців був Степан Бандера, чий негативний культ багато десятиліть насаджувався Кремлем. Тому варто було лише уособити українців з цим образом - образом, до якого протягом десятиліть виховувалася ненависть і несприйняття,  і ось вам - ненависть до всіх українців. Москва постійно створює такі негативні образи антигероїв. Цій методиці вже не одне століття. Цікаво, так історично склалося, що саме після Полтавської битви розпочався цей процес. 

Ви знаєте, як українців називали, коли ще не було Бандери? Правильно! Мазепинцями! Образ гетьмана Івана Мазепи, борця за власну українську державність, перетеворили на демонічний просто за кілька днів.. Як тільки Петро І дізнався, що Мазепа не хоче йому підкорятися, він наказав зайняти Батурин – гетьманську столицю. Російські драгуни пішли у наступ і з допомогою зрадників взяли місто. Гетьманська резиденція була розорена, а з його жителями жорстоко розправились. Славний та величний Батурин з усіма державними установами, з палацом гетьмана, з церквами та монастирем, з бібліотекою та колекцією зброї, про яку ходили легенди у всій Європі, - з усім тим, що за понад два десятиліття свого гетьманства створив і зібрав великий державний діяч України, було розкрадено, зруйновано дощенту і перетворено на прах і попіл.

Після зруйнування гетьманської столиці Петро І продовжив свою «криваву виставу». Як пише літопис: «Багато старшин і козаків, запідозрених у прихильності до Мазепи.., вишукувані по домах і віддані на різні тортури: колесували, четвертували, садили на палі, а вже зовсім за іграшку вважалося вішати й рубати голови. Тортурами примушували до того, що люди самі визнавали себе винними, а вже потім їх карали смертю». Разом із жителями знищувалися міста і села. Саме так, кров'ю, террором і масовими репресіями, Петро І змусив українців залишити власного гетьмана.

Потім Івана Мазепу позбавили без його участі звання гетьмана – роль українського правителя виконувало опудало, яке потім сподвижники царя Меншиков і Головін повісили на шибениці. Не менш видовищно і театрально у соборі Святої Трійці у Глухові, за присутності Петра І церковні діячі тричі оголосили І. Мазепі анафему (церковне прокляття). Анафема була нічим іншим, як ефектною інсценізацією та була незаконною. Адже, їй піддають лише за злочини проти віри і церкви та за умови визнання обвинуваченим своєї вини. 

Все, що робив Петро І, було тільки абсурдною виставою. Цар, не маючи змоги покарати самого гетьмана й викоренити з українського люду пошану до І. Мазепи, намагався символічно розправитися з ним. Такий вчинок не міг викликати повагу до Петра І. Як і не викликає поваги вчинок Путіна, який спочатку сховав втікача президента-злочинця, а потім послав в Україну зброю вбивати українців. 

Після того, як Петро І створив образ зрадника з Мазепи, пізніше Сталін так же зненавидів Бандеру, якого змалювали страшним вбивцею і зрадником. Сьогодні придумали образ якихось "укрів-фашистів", які "п'ють кров російських немовлят". Тому російський народ ненавидить нас. Дурний він, чи сліпий, чи заляканий, але, в більшості, це надзвичайно чужий для нас народ. Ненависть до українців у них передається уже сім поколінь. Тому чекати від них якогось розуміння, дружби чи партнерства, я вже мовчу про братство, просто не розумно. Це зовсім інша країна, зовсім інший народ, і він завжди буде нам чужим. Для росіян українці завжди будуть мазепинцями, бандерівцями, хохлами, украми, і вони ще придумають нам не одну назву, бо вся їхня суть - це ненависть! Ненависть до України і українців.

Подивіться, з яким розмахом терорист Путін сьогодні перевершив у своїй ненависті і пропаганді Петра І і Сталіна разом взятих, бо РФ відчуває, що та війна, яка триває сьогодні, це остання битва Москви з Україною. Росія програє її. І шансів виграти вже, реально, не залишила собі. Все, що сьогодні відбувається з боку РФ по відношенню до України, - це останні конвульсії помираючої імперії. Тому ті, хто не вірить в українську перемогу, або, ще жахливіше, закликають не боротися проти Росії, бо чекають, що "рускій мір" до Полтавщини дійде, дуже помиляються - "рускій мір" подихає. Путін уявляв пів-України  "новоросією", а в результаті зміг за рік завоювати лише кілька районів з двох областей.. Оце все, що залишилося від російської великодержавності в Україні. 

І, хто має голову на плечах, розуміє, що через два роки і цього не буде. Тому не слухайте пропаганду, якою б переконливою вона на перший погляд не здавалася.. В Росії немає могутності, в Росії  немає армії (в неї є ядерна зброя, але це не армія), в Росії немає багатства.. Все, що вам нав'язують з Москви - це брехня! Українці - великий свободолюбивий народ, і Україна приречена на перемогу, а  Росія через два роки не матиме навіть державності.. І горе тому народу, який залишиться у розбитого корита та ще й, рано чи пізно, дізнається правду про те, що його задурювали три століття і весь цей час він жив у вигаданій кремлівським режимом реальності. 

Про автора
Віталій В'юн
Полтавщина
Віталій В'юн
50
Останні публікації