2.04.2015 | 22:33

Пам'ятник Івану Мазепі в Полтаві був би популярним у всіх українців

Дуже багато дискусій точиться стосовно того, яке місце мав Іван Мазепа в історії і чи можна йому ставити пам'ятник у Полтаві. Проти вшанування великого Гетьмана в обласному центрі працює ціла система опору, яка засіла в міській і обласній владі, і продовжує послуговуватися інтересам продвижників "руского міра". А щоб зрозуміти важливість постаті Івана Мазепи в нашій історії давайте згадаємо, ким він був.

Це був гетьман, чия слава  ширилася далеко за межі країни, чия фігура стала культовою в Європі у XVIII ст. Про І. Мазепу писали Д. Дефо, Ф. Вольтер і О. Пушкін, європейські поети-романтики Дж. Байрон, В. Гюго та Ю. Словацький. Художній образ Мазепи використовувався в прозі, зокрема в оповіданні «Мазепа та його посол» шведа В. Фон Гайденштама, повісті «Мазепа» німців А. Мютцельбурга та А. Зондермана, польських романах «Пан Гетьман Мазепа» Ф. Равіти-Гавронського та «Гетьман Мазепа, або Боротьба за корону» Б. Курхана.

Художники з різних країн цікавились образом українського гетьмана. І. Мазепа був модною темою серед франзузьких романтиків, які всіляко підтримували визвольні рухи та прагнення народів до вільного національного розвитку. Е. Декларуа, автор картини «Свобода на барикадах», що стала символом Французької революції, присвятив гетьману І. Мазепі цілий цикл полотен. Його сучасник Т. Жеріко теж мав полотна на мазепинську тему, найвідомішим із яких є «Подолання Дніпра вплав». Образ Івана Мазепи у своїх картинах також зображували Г. Верні, Л. Буланже, Е. Харпентер, Ю. Коссак, М. Геримський, Шасеріан.. Ф. Ліст присвятив гетьману свою захлопиву симфонію «Мазепа».

Іван Степанович Колединський-Мазепа належав до православного шляхетського роду. Народився у власному родинному маєтку в селі Мазепинці Київської області. Родина Мазеп належала до давнього герба «Курч», до якого належали кілька знатних родин. Одна з відмін цього герба у литовько-польській геральдиці називається «Мазепа». Про шляхетне коріння майбутнього гетьмана свідчить і частина його прізвища - Колединський, що походить від назви давнього князівства на Волині.

Двоюрідний дід І. Мазепи Федір брав активну участь у повстаннях К. Косинського та С. Наливайка, за що був страчений поляками. Батько Івана, Степан Мазепа, був білоцерківським городовим отаманом, освіченим та знатним козаком, брав участь у Переяславських перемовинах на боці Б. Хмельницького 1654 року. Мати, Марина Мокієвська, походила зі шляхетної родини, була освіченою і патріотично налаштованою жінкою, мала великий вплив на виховання сина Івана.

За час служби у польського короля, гетьманів Дорошенка та Самойловича І. Мазепа виявив себе як чудовий військовий командир, участь у військових походах загартувала його характер і поширила про нього славу хороброго воїна. І польський король Я. Казамир, і російський цар Петро І були раді мати харизматичного І. Мазепу за товариша та компаньйона у політичних справах. Іноземні дипломатии та мандрівники постійно захоплювались його риторичними здібностями та надзвичайним розумом.

Досягнення мудрого правителя неодноразово було відзначено й тогочасними монархами різних європейських країн. Іван Мазепа мав найвищу нагороду Московської держави – орден Святого Андрія Первозванного, найвищу нагороду Речі Посполитої – орден Білого Орла, був удостоєний звання князя Святої Римської імперії, що було навищою нагородою Австрії. Іван Мазепа міг служити будь-якій країні, однак він обрав небезпечний шлях утвердження самостійної і сильної української держави.

Як один з найзаможніших людей Європи, І. Мазепа значну частину своїх багатств виділяв на користь освіти. Гетьман усвідомлював, що майбутнє омріяної держави залежить від молодого покоління. На його кошти було збудовано колегіуми у Чернігові, Новгород-Сіверському та Харкові, а їх бібліотеки були збагачені найновішими виданнями та рідкісними рукописами. Завдяки старанням Мазепи у 1710 році Києво-Могилянському колегіуму було підтверджено найвищий на той час статус академії. Це був перший вуз на українських теренах, який нічим не поступався західноєвропейським. Тоді було побудовано і новий кам'яний корпус.

За час гетьманування І. Мазепи видано твори талановитих українських поетів та мислителів, а також робилися переклади зарубіжних авторів. Завдяки коштам та зусиллям українського правителя з'явилися навчальні та богослужбові релігійні книги – їх поширювали серед вірян Гетьманщини.

Іван Мазепа був віруючою людиною, тому всіма способами підтримував українську церкву. Спорудження нових церков було для нього справою честі, адже звести нову церкву означало вшанувати водночас і живих, і померлих, і святих.  Його коштом було збудовано, відреставровано та оздоблено 43 церковні споруди, серед них – будівлі в Києво-Печерській лаврі, Михайлівському золотоверхому, Чернігівському Троїцько-Іллінському, Лубенському Мгарському, Батуринському та інших монастирях. Виготовлена на замовлення українського гетьмана срібна плита, оздоблена рослинним орнаментом і з гравюрою біблійної сцени поховання Ісуса Христа, і досі зберігається у вівтарі православного собору Вокресіння при Гробі Господньому в Єрусалимі.

Цікавився гетьман і архітектурою. У своєму маєтку – Гончарівці – І. Мазепа спорудив палац на взірець тогочасних королівських резиденцій Європи. Це стало початком нового стилю життя, нових традицій. Гетьманський палац не зберігся, але численні архітектурні споруди часів гетьманування Мазепи доводять існування в Україні особливого стилю – українського, або мазепинського, бароко.  У розвиток української освіти, науки, мистецтва, книгодрукування гетьман вкладав величезні кошти з державної казни і власні, справедливо вважаючи, що лише таким способом Україна зможе зрівнятися з Європейськими державами.

Іван Мазепа був гетьманом України 22 роки. Його особистий талант та політичний хист сприяли тому, що ці роки стали розквітом політичного, економічного та культурного життя України. Мазепа мав власні уявлення про майбутню долю своєї держави - він хотів бачити Гетьманщину самостійною та соборною державою за західноєвропейським типом.  

Об'єднавши Правобережжя та Лівобережжя гетьман активно розбудовував країну і мріяв про об'єднання всіх етнічних українських земель в одних межах. Пожиттєвою ціллю І. Мазепи було об'єднання українських земель – Гетьманщини, Правобережної України, Запоріжжя, Слобожанщини та Ханської України в єдину Українську державу.

Ще немало і сучасних громадян не спроможні збагнути справжню суть цієї історичної постаті, не спроможні полишити давній, нав'язаний українському народу ззовні негативний стереотип, рішуче відкинути наліплений на Мазепу ще на початку XVIII ст. російським царем Петром І та його урядом образливий ярлик «зрадника» за його святий намір відновити державну незалежність України. Оцінка дій І. Мазепи у підручниках української і російської історії буде різноманітною доти, доки Росія не подолає ностальгію за минулою імперією. Російська пропагнада нав'язує, що будь-який українець, який насмілювався підняти прапор боротьби за незалежність своєї держави і свого народу є зрадник.

В різні часи цінували різне, Іван Мазепа ж мав такі риси, які шанувалися і тоді, і зараз: блискучу освіту, ерудованість, особисту харизму, зовнішню привабливість, щедрість, хист дипломата, керівника держави та хороброго воїна. Він був героєм картин та віршів європейських митців. Гетьман І. Мазепа віддав свою харизму, розум, сміливу й наполегливу вдачу, впевненість у своїх силах своїй Україні. Він прагнув, аби його співвітчизники жили вільно, не підкоряючись чужим законам, безвольно накинутим. Мазепі було важливо, щоб українці могли діяти у власних інтересах, не стаючи маріонеткою в чужих руках.

Йоган Готліб Фіхте свого часу сказав: «Горе тим народам, чию історію написали їхні поневолювачі». Саме за цим принципом Іван Мазепа виявився зрадником, як і будь-хто інший, хто коли-небудь насмілювався підняти прапор боротьби за національну українську незалежність. Сьогодні подібних героїв називать зрадниками, фашистами, колись - мазепинцями, тепер - бандерівцями.


Та щоб не говорили, а Іван Мазепа став для українського народу символом самостійництва і державобудування, символом свободи, незалежності, духу національно-визвольної боротьби. Мазепа для нас є прикладом великих знань, таланту, харизми, європейського вибору.  Будь-яка нація мала б за славу пишатися таким діячем, і багато з них поважають його і підносять до великих чеснот.

Тому, Іван Мазепа - це велична постать української історії, якого ми повинні пам'ятати і шанувати, адже він зумів створити європейську Україну. І показав на цьому прикладі, що у нашої країни великий потенціал. Отже, пам'ятник Івану Мазепі в Полтаві був би гідним місцем вшанування великого Гетьмана, популярним у всій Україні. Це - шана своїй історії, це виховання молодого покоління на прикладі великих українців, а не нав'язаній з Москви імперській величності, це притік туристів до Полтави, популяризація нашого міста і краю. Так же само повинен бути пошановиний Симон Петлюра, великий полтавець, за що йому повинна бути гідна шана. Так же само в Шишаках на Полтавщині пам'ятником повинен бути вшанований президент окупованої України, співзасновник Української Центральної Ради, Президент Української Головної Визвольної Ради Кирило Осьмак, який народився в цьому містечку на Полтавщині.

Про автора
Віталій В'юн
Полтавщина
Віталій В'юн
50
Останні публікації