Розмір тексту

Люди, які змінили Світ.

Мова іде про тих людей, які не були засновниками релігій або видатними вченими, а про тих хто своєю працею, своїми простими рішеннями і діями змогли докорінно змінити соціальну поведінку великої кількості людей та зробити їх життя щасливим і заможним.

Жаіме Лернер – Бразильський архітектор, урбаніст, мер міста Куритиба. Став мером в 1971 році. Тоді чисельність городян в цьому місті була близько 600 тисяч чоловік. В цей період країною правила військова хунта і життя переважної частини городян було далеко за межею бідності. Зараз населення Куритиби складає більше 1,8 млн. чоловік. Цей чоловік на практиці запровадив новий підхід до створення зручного середовища для проживання людей, він завжди говорив, що пам'ять та історія є обличчям міста, а транспорт є його майбутнім. Зараз ООН визнала Куритибу найбільш зручним і комфортним містом світу для проживання людей. Секрет успіху Лернера був в запровадженні Регіональної Обмінної Системи (РОС), що стала економічним базисом для втілення його ідей досягнення добробуту та зміни соціальної поведінки городян. Для бідних на той час місцевих жителів, автобусний квиток (талон, жетон) став місцевою валютою за яку міська влада і місцевий бізнес надавали безліч послуг, від продажу житла і автомобілів до викупу у населення сміття, від продажу продуктів харчування до оплати комунальних послуг. Автобусний квиток, яким міські підприємства видавали частину зарплати кожен день втрачав свою ціну і люди намагалися найшвидше позбутися його і таким чином активно запускали його в безперервний обіг. Але за автобусний квиток Куритиби можна було придбати тільки місцеві товари та послуги, тобто капітал не виводився з регіону і невпинно працював на добробут городян. РОС розв’язала руки городянам в перетворені свого міста на земний рай. Зараз на одного мешканця Куритиби припадає 52 м2 зелених насаджень (замість 16м2 рекомендованих ООН). Це місто не знає транспортної тисняви хоча на 2,6 мешканця у власності є 1 автомобіль. Тут побудували свої підприємства концерни Audi, Volkswagen, Nissan, Renault, New Holland, "Вольво" та "Фіат". Але це місто, поряд з цим привабливе для туристів та має репутацію комфортабельного курорту і туристичного центру. Тут якісна і безкоштовна освіта та охорона здоров’я, високий рівень життя і довголіття стали реальністю сьогодення.  

Михель Унтергуггенбергер – в 1931 році цей дрібний профспілковий активіст був обираний бургомістром невеликого австрійського  містечка Вергль. На цей час в місті проживало 4216 мешканців. Це були часи жахливої економічної депресії коли рівень безробіття досягав 90%! Новий мер зібрав збори городян і запропонував ідею введення «зникаючих» грошей, тобто грошей які б з часом псувалися як і яблука. Громада активно підтримала свого лідера і незабаром сталося справжнє економічне диво. Гроші постійно знаходилися в обігу і їх вистачило для повної ліквідації безробіття, погашення всіх старих боргів, городяни побудувало нові дороги, кам’яний міст та капітально відремонтувало будинок мерії.  Вергль став об’єктом паломництва для економістів з усього світу. Простий залізничник – профспілковий активіст зміг зробити справжнє економічне диво на фоні злиднів і економічної депресії в країнах повоєнної Європи.

Йосип (син Якова) – жив понад 4000 років тому в Египті. Був простою але мудрою людиною, яка змогла дати фараону пораду, як створити просту і ефективну фінансову систему без використання золотих монет, за що фараон і призначив його «головним на цій землі», тобто по сучасному, своїм прем’єр-міністром. Йосип запровадив «остраку»  це уламок глиняного посуду на якому комірники фараона видряпували свої розписки про прийом на зберігання зерна від селян. За послуги зберігання за рік сплачувалася десята частина зданого зерна. Тобто острака з часом втрачала свою вартість і постійно була в обігу. Острака була на той час дуже зручною фінансовою системою, яка і стала основую розквіту Єгипту аж до його завоювання Римською імперією.

Мери (сеньйори) середньовічних європейських міст з 1050 по 1270 рік. Всі вони мали на той час свої монетні двори і карбували власну монету, як правило, мідну і срібну. Але перед осіннім ярмарком старі монети виходили з обігу і мінялися в співвідношенні 4 старих на 3 нових. Таким чином сеньйори отримували 25% річного податку з обігу. Цей простий прийом створив передумови для швидкого обігу «поганих грошей» і небувалого економічного розквіту. В цей період не сталося воєнних конфліктів бо всі люди жили заможно і необхідних ресурсів вистачало всім. Робочий день фермера складав 4 – 6 годин при від 100 до 170 святкових днів на рік. Він мав святковий одяг з срібними ґудзиками і черевики з срібними прикрасами. При цьому калорійність харчування дорослої людини була на рівні 4500 к. калорій на день (зараз норма 2500). Чисельність населення Європи за цей період зросла з 50 млн. до 170 млн. чоловік. Тривалість життя досягала 80 років і більше. За цей період в Європі було добуто більше будівельного каміння ніж за всю історію Єгипту до сьогоднішнього дня. 100 домогосподарств могли за власний кошт будувати великий собор. Собори були власністю громад і використовувалися, як школи, лікарні, бібліотеки і лише по неділям священики читали в них проповіді і справляли службу. Цей період історики називають «епохою середньовічного ренесансу», або «епохою будівництва соборів». Це був час небувалого розквіту культури і мистецтва в Європі. Права жінок були надійно захищені і громада піклувалася про дітей. Але в 1270 році до влади прийшов франкський король Пилип четвертий (красивий), який скасував право незалежних міст карбувати свої монети. Він централізував фінансову систему і пустив в обіг золоті монети у надто великій кількості, що дозволило аристократам скупити всі землі і розорити фермерів. Фермерів зігнали з земель і вони перетворилися на злидарів, які подалися на заробітки до міст. Надвелика скупченість, антисанітарія, недоїдання, важка праця людей в ремісницьких майстернях призвели до епідемії чуми, що винищила третину населення Європи.

Про автора

Володимир Латиш

Володимир Латиш

Громадський діяч, фахівець з питань запровадження суспільної регіональної економіки

22
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему