Заможне життя громади не можливе без ефективної регіональної економіки.
Уявіть, модель регіональної економіки у вигляді дірявої діжки у яку вливається і з якої виливається вода, тобто гроші. Чим більше води (грошей) в цій бочці ти ми багатіші.
Наповнюється така діжка від туризму, бо туристи привозять до нас свої гроші і тут їх витрачають. Від надходження грошей з державного бюджету у вигляді пенсій, зарплати державних службовців, освітян, лікарів і інших, зовнішніх інвестицій в наше виробництво, та виручки від експорту нашої регіональної продукції і ресурсів.
Втрачаються гроші від сплати податків, закупівлі імпортних товарів, сплати дивідендів від залучених інвестицій, а також від банківських депозитів, бо глобалізована банківська система швидко виводить їх в інші економіки, туди де вони забезпечують більшу прибутковість.
Заліпити всі дірки у цій бочці не можливо, бо ми повинні мати ті товари, які не маємо можливості виготовляти самі. Але їх не повинно бути більше 20%, інакше ми будемо втрачати більше ніж отримувати. До того ж, якісні імпортні товари стимулюють нас до виготовлення конкурентоспроможної продукції. Держава також, повинна отримувати податки і витрачати їх на нашу безпеку і розвиток. Інвесторів в регіональну економіку приваблюють дешеві ресурси і наша дешева робоча сила. Те і інше нам не потрібне бо ми хочемо таки жити заможно і щасливо, а не тяжко працювати і створювати надприбутки багатіям. Тому ми повинні самі інвестувати свої кошти в регіональну економіку.
Щоб вода з нашої «регіональної діжки» менше виливалася треба її "розкрутити міксером", тобто підвищити рівень обігу грошей в регіоні. Для цього запроваджуються Регіональні Обмінні Системи, які зберігають і концентрують капітал в регіоні.
Коли в регіональній економіці концентрується капітал, то створюються нові робочі місця, зростає регіональний бізнес, члени громади живуть заможніше, зменшується злочинність, збільшується рівень суспільного споживання.