Вітаю з Жіночим днем та закликаю полтавок долучатися до змін у нашому місті!
Вітаю з Міжнародним днем боротьби за права жінок та миру! Гендерна рівність — це не війна жінок з чоловіками, а боротьба за гармонійне майбутнє жінок та чоловіків всього світу! Більше жінок у політиці та економіці - більше відповідальності, людяності, чесності.
У сучасному світі розвинені держави давно зрозуміли: головне - це люди та роблять все аби дати їм максимальний простір для самореалізації. Тому проблема гендерної рівності це тема національної безпеки і майбутнього.
Згідно з результатами дослідження, опублікованими Всесвітнім Економічним Форумом, Україна знаходиться на 59 місці за індексом ґендерної рівності серед 153 країн. Більшість важливих рішень в нашій країні приймають чоловіки. І від цього чоловікам тільки гірше. В українському парламенті має бути 50 % жінок, а не 20 % як зараз. У новому Кабміні - лише одна жінка - міністр соціальної політики Марина Лазебна, інші 15 портфелів отримали чоловіки. Жінки в нашій країні в середньому отримують заробітну плату на 29 % нижче ніж чоловіки на аналогічних посадах.
Існує не лише величезний розрив в зарплатах між жінками і чоловіками, жінки часто стають жертвами насильства і торгівлі людьми. В сучасній Україні люди не мають бути товаром, щоб їх принижували, били й навіть забивали, називаючи все це роботою. Необхідно протистояти торгівлі людським тілом, сучасній работоргівлі, яка поглинає тисячі жінок та калічить їхні життя. Постійні сексистські висловлювання у бік жінок формують в українок почуття меншовартості.
На законодавчому рівні ґендерна дискримінація заборонена Конституцією і Законом «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Крім того, в 1980-му Україною була ратифікована Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. У 2005 ВРУ прийняла Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Нам, жінкам, час долучитися до лідерства у своїх спільнотах! Тільки у рівноправному партнерстві, країна матиме можливість розвиватися збалансовано і гармонійно. Хто краще нас знає про становище жінок, про безробіття і соціальну дискримінацію. Я закликаю жінок громадських лідерок брати на себе відповідальність за людей задля розв'язання першочергових соціальних та економічних проблем, стати каталізатором якісних реформ в Україні.
Права людини понад усе!
