«Місцеве самоврядування – це кістяк сильної та незалежної держави», – Анатолій ШКАРБАН:
Анатолій ШКАРБАН – директор Ліщинівського будинку-інтернату, депутат Полтавської обласної ради чотирьох скликань.
– Анатолію Миколайовичу, майже 16 років Ви депутат облради від Кобеляцького району і вже 12 років очолюєте найбільший на Полтавщині будинок-інтернат. Як вдається поєднувати таку складну посаду з активною депутатською діяльністю?
– Це не тільки найбільший, а й найкращий інтернат у Полтавській області, у якому проживає 350 мешканців – інвалідів I-II групи. В інтернаті сформувався прекрасний колектив однодумців, які стараються зробити життя наших мешканців зручним, яскравим та насиченим. З моїми колегами мені дуже легко працювати, вони справжні професіонали своєї справи. А балотуватися до обласної ради вперше я вирішив, коли ще працював простим невропатологом Кобеляцької райлікарні. На той час я абсолютно не мав досвіду роботи у політичній сфері, проте постійно спілкувався з жителями села та міста, бачив їх проблеми і прагнення. І прийшов той момент, коли я вирішив спробувати зробити щось більше для покращення життя цих людей.
– Ви починали свою політичну кар’єру у часи творення нашої незалежної держави. Чого вдалося досягнути за цей період?
– Це був надзвичайно складний і цікавий період водночас, адже ми, депутати першого скликання, фактично брали участь у становленні нової обласної ради. У першому скликанні я працював у комісії з регламенту, законності та правопорядку. Ми розробляли нормативні документи, за якими працює обласна рада і зараз. Регламент, положення та інше було написане мною та колегами. У другому скликанні я був обраний секретарем комісії з екології та раціонального природокористування. Ми починали, коли бюджет комісії був всього 100 тис. грн. Закінчували, коли він виріс до кількох мільйонів. У третьому скликанні я уже був обраний головою комісії з питань екології. Ми започаткували багато програм – розчищення річок по всій області, забезпечення комунальних підприємств спецтранспортом, займалися проблемами водопостачання, водовідведення, берегоукріплення Кременчуцького водосховища, створення мисливських угідь. Я об’їздив усі очисні споруди області, знаю, як і де розташовані сміттєзвалища. Ми активно співпрацювали з лісниками, займалися озелененням. Практично всі землі, які були не придатні для вирощування сільгоспкультур, засадили лісами.
– Що є головною передумовою становлення демократичної держави?
– За часи свого перебування в облраді я усвідомив одне: кістяком кожної держави є сильне місцеве самоврядування. Ти можеш ходити зі своїми ідеями по різних кабінетах, намагатись щось вирішити, та коли відсутня потужна підтримка команди однодумців, починаючи з Верховної Ради, закінчуючи сільським головою і депутатом місцевої громади, то всі твої починання будуть реалізовуватися лише у мріях. Облрада представляє спільні інтереси територіальних громад. Усі побажання вона має передавати представникам своєї команди у парламент, який вирішує дане питання на законодавчому рівні. Завданням місцевих громад потім буде реалізація цих ідей у своїх регіонах. За такою схемою можна побудувати міцну, економічно розвинену країну.
– Як реалізувати потужний потенціал Полтавщини?
– Якби ми раціонально використовували всі багатства рідного краю, уже б давно жили інакше. Та на Полтавщині ніколи не було такої потужної команди однодумців, яка б могла добряче стукнути кулаком по київському владному столі і голосно заявити про потреби полтавців. Сьогодні вона нарешті сформувалася. Це команда Партії «Відродження». Я добре знаю Олега Кулініча – лідера Полтавської обласної організації цієї політсили. Він мій давнішній товариш. Ми з ним разом починали роботу ще на першому скликанні облради, можна сказати – сиділи там «за одною партою». Сьогодні йому вдалося об’єднати справжніх професіоналів своєї справи. Особисті досягнення кожного з них дають змогу сподіватися на велике майбутнє і в нашій спільній діяльності задля розвитку області.