Вода замість молока, дуля замість шоколаду

Був сьогодні у Полтавському міськвиконкомі, довелося оцінити місцевий кавовий автомат.

Дивлюся меню. Зазвичай цінові пропозиції різняться від 2,50 грн. (чай, наприклад) до 4,50 грн. (гарячий шоколад). Тут все по 4,50 грн. Ну добре, гривня туди, гривня сюди, це не так важливо. Замовляю «шоколад з молоком». Автомат деренчить, пижиться і, нарешті, наповнює замовленим напоєм пластиковий стаканчик (найдешевший, який я бачив в таких автоматах). Але зігрітися гарячим шоколадом мені не судилося з тієї причини, що автомат «забув» його додати. Хм, мабуть скінчився. Але ж залишилося ще молоко. Молоко? Ні! Звичайнісінька вода білого кольору.  Фокус здійснено, от тільки аплодисменти не лунають.

Звісно, це дрібниці. Але з тисячі таких дрібниць і складається наше буденне життя. Я б і не написав про цей випадок, якби не деталь, що кавовий автомат розташовується в будинку Полтавської міської ради. Люди керують розвитком цілого обласного центру і виявились не в змозі забезпечити себе та відвідувачів якісними гарячими напоями.