Що коїться з «Полтавським вісником»?

03 червня 2014 року на сайті «Корреспондент» з’явилася стаття Володимира Ореховича, в якій автор дослідив три випуски газети (від 8,16,23 травня) та знайшов у ній «тонни» так званої політичної «джинси». Замовні матеріали являють собою передвиборчу агітацію, в абсолютній більшості присвячену кандидату в Президенти України Сергію Тігіпку. Матеріали опубліковані без відповідних позначок «передвиборна агітація» або «реклама».

Вся суть у тому, що «Полтавський вісник» фінансується з міського бюджету Полтави. І за матеріали рекламного характеру він мав би отримувати прибуток. Але, схоже, за публікації про те, який Тігіпко молодець, міський бюджет не отримав ні копійки. Хоча журналіст В.Орехович стверджує про їх агітаційних характер  та явну заангажованість. Достатньо прочитати заголовки: «Сергій Тігіпко: Нам сьогодні потрібен мир», «Сергій Тігіпко: «Економіка об’єднає країну», «Сергій Тігіпко: Домовлятися ніколи не пізно!» та інше у тому ж дусі.

Нещодавно Інститут масової інформації оприлюднив моніторинг регіональних видань за 1-20 травня 2014 року. Згідно дослідження складено антирейтинг кандидатів-«джинсовиків», який очолив ніхто інший, як «захисник і сім’янин» Сергій Тігіпко.

Маю великі сумніви, що ці матеріали без позначки «передвиборча агітація», розміщувались у «Полтавському віснику» безкоштовно. Можливо про винагороду за них варто запитати у головного редактора видання – Лариси Семеняги, відомої тим, як за часів режиму Януковича  вона перебігла із партії «Батьківщина» до табору нинішнього міського голови. Однак, навала «джинси» - це ще не всі досягнення пані Семеняги.

05 червня 2014 року громадський активіст Ігор Кіянчук на своїй сторінці у Фейсбук виклав фото майбутнього номера «Полтавського віснику», датованого 06 червня.

«Полтавський вісник винайшов машину часу? Щойно  чомусь (не підписуємо) принесли до офісу черговий примірник. Дата стоїть 6 червня. Прозріваю.» - прокоментував фото І.Кіянчук.

Хвилиночку… яким чином комунальна газета стала для одних безкоштовним спамом, у той час як інші полтавці платять за неї свої гроші? І хто буде покривати міському бюджету збитки від безкоштовної роздачі, може сама головний редактор?

Чи, можливо, цей наклад і надруковано було безкоштовно? Бо інакше чому його безкоштовно розповсюджували? Чи на друк кошти Полтaвської громади все ж таки були використані? Не зрозумілий такий хитрий маркетинговий хід за рахунок бюджетних коштів.

Ну і звісно, апофеоз – плутанина з датами виходу. «Полтавський вісник» є виданням, в якому публікуються офіційні документи Полтавської міської ради та міськвиконкому. Ряд документів, а особливо коли мова йде про регуляторні акти, мають визначену процедуру публікації, обмежену строками. Помилки із датою публікації номера газети при певних обставинах можуть стати підставою для оскарження в суді опублікованих у ній рішень міськвиконкому.

Хочеться запитати, що взагалі коїться з «Полтавським вісником»? Хіба це раціональне використання бюджетних коштів? Як взагалі можна допускати такі помилки? Хоча, на мою думку, тут не просто помилки, а ознаки цілого букету правопорушень. Чи зреагують на них правоохоронні органи – сподіваюсь, побачимо найближчим часом.