Юристи Полтавського міськвиконкому надали розрахунки перевізників стосовно підвищення тарифів за про
А також змусять суд читати про свято сала і внутрішній геморой.
В Октябрському районному суді м.Полтави продовжується розгляд справи за моїм позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради про скасування рішень про підвищення тарифів за проїзд в громадському транспорті до 2,00грн. і 2,50грн. відповідно.
На останньому судовому засіданні,що відбувалося 13 листопада ц.р. відбулося кілька цікавих подій. Окрім представників міськвиконкому Руслана Божка та Анатолія Лисанця на суд з’явилися громадські активісти Василь Ковальчук, Віра Маслак та інші небайдужі полтавці. Міський голова Олександр Мамай уже традиційно був відсутній.
Представники виконкому, очевидно не маючи розумних ідей, як виграти цю справу, вирішили просто «заспамити» мене беззмістовними питаннями на кшталт: «що написано в рішенні виконкому №…», «чи відомий вам закон такий-то». При цьому відповіді майже на всі їхні запитання містилися в моєму позові, який є в розпорядженні міськвиконкому. За півтори години я відповів десь на 40-50 запитань.
Однак, судове засідання не пройшло дарма. За цей час юристи Мамая встигли зробити кілька гучних заяв:
- виявляється, полтавці просто не знали, що до липня 2013 року вони їздили в громадському транспорті, сплачуючи 1,25 грн. за поїздку в режимі руху маршрутного таксі. Виконком посилається на своє рішення від 2007 року, що нібито діяло увесь цей час;
- у громадському транспорті, який здійснює перевезення у звичайному режимі руху, до квітня 2013 році полтавці їздили по 1,50грн.;
- із січня по липень 2013 року ніхто з громадськості не висував пропозицій стосовно рішення про підвищення тарифів за проїзд у громадському транспорті.
Звичайно, щоб оцінити чийсь ступінь циркової майстерності, даних заяв було б достатньо. Але Полтавський міськвиконком пішов далі. Його представники просять суд долучити до справи ряд письмових доказів, зокрема такі:
Вочевидь, «хитрий план» юристів Мамая полягає в тому, щоб суддя начиталась підбірки «Полтавського вісника» за лютий 2013 року і зрозуміла, який же Олександр Федорович добрий господарник: дороги ремонтує, перед громадою звітується, сало поїдає як справжній українець.
Олександре Федоровичу! Закликаю вас не перетворювати розгляд мого адмінпозову в суді на сеанс циркового мистецтва. Можливо такий тип аргументації прийнятний у вас в виконкомі, але запевняю, що ваші ратні подвиги зі сторінок газети ніяк не здатні вплинути на рішення по справі з тієї простої причини, що вони не являються доказами по суті. Не здивуюсь, якщо одне з наступних засідань міськвиконком замість Жовтневої,36 буде проводити в цирку-шапіто біля кінотеатру «Алмаз». Будь-ласка, якщо ви не поважаєте інших людей, поважайте хоча б себе. Прийдіть на суд і чесно відстоюйте позицію міськвиконкому.
Тим не менш, і на цьому засіданні вдалося здобути чергову маленьку перемогу. Так як відступати було вже нікуди, міськвиконком був змушений надати суду розрахунки перевізників щодо обґрунтованості підвищення тарифів за проїзд. І хоча він не надав розрахунки від усіх перевізників, дані матеріали становлять значний інтерес. Адже на підставі них Полтавський міськвиконком приймав рішення про підвищення тарифів. Тепер ці документи наявні у відкритому доступі:
Наступне судове засідання відбудеться в Октябрському районному суді м.Полтави 21 листопада 2013 року о 14 год. 10 хв.
БОНУС
Маю спеціальний подарунок для редакції Інтернет-видання «Полтавщина». Полтавський міськвиконком просить суд долучити до справи статтю з «Полтавщини», присвячену громадським слуханням 12 березня 2013 року. І тому він подав щось типу «завіреного скриншоту»: стаття офіційно завірена працівником виконкому «Згідно з оригіналом» та скріплена фірмовою круглою печаткою. Цікаво, як саме проходив процес звіряння з оригіналом, особливо враховуючи те, що оригіналу в друкованому вигляді не існує в принципі? Думаю, тут не варто вмикати логіку. Просто насолоджуємось цим витвором.
