Обстеження пасажиропотоків? Ні, не чули! Конституція України? Ні, не бачили!

В одному із минулих блогів я писав проте, що нові тарифи були прийняті з порушенням методики розрахунку тарифів, затвердженої урядом. Зокрема, ціни на паливо не піднімалися до необхідного рівня у 10%, що дозволяв би переглядати існуючий тариф 1,75 грн. Однак, це не єдине порушення методики, яке здійснили в Полтавському міськвиконкомі.

Згідно п.2.3. Методики під час розрахунку тарифу загальний  обсяг  транспортної роботи та загальна кількість перевезених пасажирів, у тому числі з урахуванням  пільгових  категорій  пасажирів,  які  відповідно  до законодавства   користуються   такими   правами,   обґрунтовуються Перевізником  на підставі фактичних показників роботи або встановлюються за результатами обстеження пасажиропотоків.

В оскаржуваних мною рішеннях виконкому про підвищення тарифів відсутні результати обстеження пасажиропотоків, відсутні також фактичні показники роботи, необхідні для здійснення розрахунків тарифу.

Більше того, встановити фактичні показники роботи є неможливим, адже талони для проїзду в більшості маршруток – не видаються. Пасажир просто сідає у салон і передає гроші безпосередньо водію, не отримуючи взамін квитка.

А якщо ніяк дізнатися, скільки пасажирів обслуговує перевізник, то і зробити загальний розрахунок нового тарифу неможливо. Тому в Полтавському міськвиконкомі підвищили тарифи не згідно методики, а суто базарним способом – зняли один цінник і поставили замість нього інший. Був проігнорований Закон України «Про автомобільний транспорт», який прямо зобов’язує органи місцевого самоврядування дотримуватись методики при визначенні тарифів за проїзд.

Також при прийняті оскаржуваних рішень були порушені права громадян на участь у самоврядуванні,зокрема фундаментальне право громадян на здійснення місцевого самоврядування гарантоване ст. 7 Конституції України. Адже обидва рішення про підвищення тарифів до 2,00грн і до 2,50 грн. приймалися, по-перше, всупереч громадським слуханням, по-друге – у таємному режимі.            

Частина 3 ст. 140 Конституції України і ч.1 ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування В Україні» наділяють територіальні громади правом проводити громадські слухання, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати чиновників, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Для обґрунтування позову мені прийшлося знайти і такий документ, як Статут територіальної громади міста Полтава, який детально визначає порядок скликання та проведення громадських слухань.

12 березня 2013 року в приміщенні Полтавської міської ради були проведені громадські слухання, на яких розглядався проект рішення про встановлення тарифів за проїзд у розмірі 2,50 грн.. За результатами слухань територіальна громада міста не надавала погодження на встановлення нових тарифів, натомість вносилися пропозиції щодо організації круглого столу, а також відкладення прийняття рішення до того часу, поки Кабінетом Міністрів України не буде прийнята Державна цільова економічна програма розвитку автомобільного транспорту.

В порушення ч.3 ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування В Україні» пропозиції за результатами громадських слухань не розглядалися виконавчим комітетом, натомість прийняте рішення від 23.04.2013р. №50, яким встановлювався тариф у розмірі 2,00 грн. Громадських слухань стосовно цього проекту взагалі не проводилось.

Окрім того, при прийнятті оскаржуваних рішень Полтавський міськвиконком грубо порушив принцип гласності та позбавив громадян можливості прийняти участь у засіданні виконавчого комітету, адже обидва засідання 23.04.2013р. та 05.07.2013р. проводились таємно, без анонсу в засобах масової інформації.

Згідно ст. 66 Статуту територіальної громади міста Полтава жителі міста мають право приймати участь (з правом дорадчого голосу) у засіданнях виконавчого комітету відповідної ради при розгляді питань, пов’язаних з їх Конституційними правами, забезпечення яких віднесено до компетенції місцевого самоврядування. Для реалізації цього права особи, що виявили бажання приймати участь у засіданні виконавчого комітету, подають заяву на ім"я керуючого справами виконавчого комітету не пізніше, ніж за 3 робочих дні до засідання.

Таким чином, міський голова Олександр Мамай та Полтавський міськвиконком двічі дозволили собі порушити Основний Закон – Конституцію України. Навіть одного такого порушення достатньо для того, щоб рішення про підвищення тарифів за проїзд були скасовані. Адже норми Конституції є нормами прямої дії. Їх порушення будь-ким, а тим більше – посадовцями органів державної влади та місцевого самоврядування, є неприпустимим актом правового свавілля. 

Саме тому я твердо переконаний, що такі рішення полтавської міської влади є незаконними та підлягають скасуванню. Мер Полтави може і далі замість себе присилати на судові засідання армію юристів, але вони не в змозі переписати для Олександра Федоровича Конституцію та Закони України.

Закликаю і вас, шановні полтавці, прийти 13 листопада 2013 року на суд та висловити свою громадянську позицію з даного питання. Судове засідання призначено на 14 год 00 хв. в Октябрському районному суді м.Полтави, що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Навроцького,5 (неподалік від заводу «Лтава»). В суді діє пропускна система, тож при собі необхідно мати паспорт або інший документ, що підтверджує особу. Журналістам у разі проведення фото-, відео зйомки необхідно підготувати письмове клопотання на ім’я судді Тімошенко Н.В.