Розмір тексту

"А чи не покликати до нас бедуїнів" -2

    Кілька штрихів до історії Економічного Дива під назвою ОАЕ  (закінчення статті про Емірати й про Дубай)

    У цьому солодкому-солодкому-солодкому арабському світі різних спокус було все-таки багато речей зовсім неймовірних. Й таких саме, що слабо піддаються аналізу й розумінню за допомогою формальної логіки: за сорок років з середньовічної дикості Емірати  перескочили у ХХІ століття! Причому, навіть не оті банальні нафтодолари цьому передомувою були! Головним було щось інше. Щось таке, на рівні генів й глибокої підсвідомої ментальності тутешніх бедуїнів...

     У Торговому Центрі Феррарі, який проїжджали по дорозі в центр Абу Дабі начебто погляду особливо й нема за що було зачепитися, - хіба що за концептуальний автомобіль й багаті сувеніри, футболки фірмові і бейсболки «від Феррарі». Все по шаленим цінами. Це щодо спокус... Купив собі там я таку кепку, в «сейлі» і всього за 20 доларів - і радий як дитя!

Але... Але повернуся до головних наших питань.

Емірати держава молода. У них фактично немає історії, і також немає письмових джерел, манускриптів або книжкових свідоцтв мандрівників, які бували тут в колишні століття. Абу Дабі, столиця ОАЕ,  до кінця 70-х минулого століття був селищем з населенням пару десятків тисяч, - а через двадцять років став мегаполісом мільйонником, знайдіть мені ще один такий приклад в історії!

Всі, без винятку, побувавши тут європейці перебувають в замішанні. Все - і прості туристи і експерти з економіки та політології, - задаються питанням про природу місцевого Економічного Чуда.

Колись, дуже давно, й сам ніколи не бачивши цих країв, один мій колега, журналіст "Полтавськог вісника" Валентин Посухов написав  статтю під заголовком "А чи не покликати до нас бедухнів?" Пан Валентин тоді її писав чисто в емпіричному дусі, тобто - під навіюванням тих негараздів й того безладдя. котре царювало в Україні, й водночас десь вичитавши про успішний розвиток арабського світу.  Пан Валентин тоді не знав усієї сермяжной правди. Він, утім,  інтуїтивно вгадав суть питання. Його сарказм актуальний  ще більше в наші дні: бедуїнів ВАРТО покликати у радники до нашого президента,  десь там "вмонтувати" пару шейхів з Еміратів  у нашу політичну, якщо можна так висловитися  еліту... У Верховну Раду - теж не завадило б півдюжини еміратців...

    Але не тільки пан Посухов й ваш покірний слуга з подивом констатують  цей феномен - сплеск високої цивілізації посеред аравійстької пустелі!

Наприклад, професор, доктор економічних наук, Василь Козлов, він же ректор одного з відомих в РФ вузів, Бізнес-школи «Грін сіті», стверджує, що метою останніх років його аналітики економічній сфері було саме: зрозуміти природу світових Економічних Чудес. Але цей експерт, наголосивши, що проїхав заради свого дослідження півсвіту і побував у всіх видатних в цьому сенсі країнах - починаючи Японією і закінчуючи сучасним В'єтнамом, - навіть він «спіткнувся» на ОАЕ! Феномен Дубая, Абу Дабі і ще п'яти приєдналися до них еміратів важко пояснити навіть материм аналітикам.

Козлов, втім, дуже точно «розшифрував» неуспіх самих росіян в області просування до прогресу і креативним технологіям ХХІ століття. Плаваючим на нафті росіянам, що володіють ще й нечувано багатими природними ресурсами, не вистачає одного: грамотного управління суспільством. Професор Козлов назвав тільки дві цифри: з 64 млн. працездатних росіян 18 млн.  - не зайняті у виробництві, а працюють в «наглядових, контрольних та охоронних» органах. Це, вважає Козлов, основна проблема РФ, страшна навантаження на всю країну!

Я думаю - це також й українська нагальна проблема!

Бо! Інакше все в Дубаї та Абу Дабі

Піратський Берег (так колись називали ці краї) та його бедуїнське народонаселення попало, звичайно ж, в потрібну докладно-часову точку! Нафта - звичайно ж, це був важливий фактор!

Економічний бум, пов'язаний з розвіданими в Еміратах запасами вуглеводнів створив безпрецедентно сприятливі умови для іноземного капіталу. Але оті бедуїни кляті завжди тримали ніс «по нафтовому вітру». Вони навіть утерли такий самий ніс Великій Британії, котра на цей раз схибила! Еміри тутешні запросили занадто великий відсоток за допомогу британців-європейців у видобутку нафти. Британці гордо не захотіли цим скористатися. Лондон переорієнтувався з Близького і Середньомго Сходу на Ізраїль.

Більшістю арабів це було сприйнято різко негативно - тобто, як попрання  тієї ж палестинської проблеми. Емірати і їх сателіти почали бойкотувати промислову продукцію, обладнання та всі інші товари з Європи (Британії), зате провідне місце в їх імпорті зайняла Японія.

Але це був тільки початок шляху і всього перевороту в свідомості колишніх погоничів верблюдів і ловців перлів. І навіть не в тому цей переворот складався, що японці стали поставляти еміратцем найкращі в світі позашляховики, обладнання для нафтовидобутку  і т.п.

Люди, оті бідні й злиденні бедуїни, ведені своїми мудрими лідерами, отримали грандіозну Національну Ідею і правильні методи для просування до мети.

Змагання Західного і Арабського світу за створення кращої моделі держави на Близькому Сході виграли араби. Сьогодні Емірати за макроекономічними показниками випереджають Ізраїль. При майже однакових, тих же непростих обставинах (оточення, клімат, недостатність ресурсів). Адже на сьогоднішній день Дубай має свій основний приріст ВВП не за рахунок нафти, а через розвиток туристичної галузі. Щоби ви змогли уявити розмах цієї "теми": у величезній за територією, з населенням. котре перевищує Емірати  мало не в сто разів, Росія має щороку 24 млн туристів (це ще забув про численні туристичні принади РФ). Емірати, котрі свої "заманухи" для гостей створили за останні років 30 всього - вони приймають щороку 18 мільйонів туристів й приїжджих  для щопінгу іноземців. Усі знають про знамениті офшорні зони Дубаю й тамтешні феноменальні ціни на товари ширвжитку! Але це ми ще дуже мало знаємо про ОАЕ!

    Великий Батько новонародженої Нації, президент ОАЕ (правив  державою 33 роки) шейх Зайд подбав спочатку про три важливі речі.

      По-перше, ще до появи ОАЕ, в самому Абу Дабі, де панував шейх Зайд, в 1969 було створено Управління Для Контролю адміністрації. Це було, напевно, спочатку щось на зразок українського Антикорупційного Бюро, але схоже, воно діяло багато ефективніше і в еміраті, де шейхом був Зайд, і потім - у всій  конфедерації ...

     По-друге, шейх Зайд ініціював (розуміючи, що створити міста в пустелі своїми бедуїнських силами буде вже й зовсім наївною казкою) приплив в ОАЕ емігрантів з колишніх тутешніх жителів. Тобто, власних громадян, які шукали щастя в інших краях за свої нафтодолари ... вони всі повернулися й занйнялися бізнесом й адміниструванням.  Потім, зусиллями Зайда і інших емірів та їх адміністрацій був також організований наплив  іноземців.

     Без цих мільйонів арбайтерів, - адже ж і досі зберігається пропорція: на одного місцевого 8 іноземних робітників і службовців - казковий Оазис в Аравійській пустелі був би неможливий.

     У мене склалося враження, що  наступні реформи і феноменальні будівництва, вже кінця ХХ і початку ХХІ століття пішли по накатаній площині: офшорні зони притягували торговців і інвесторів, відсутність податків створювало умови для іноземного капіталу. Кажуть, жоден вкладений в місцеву економіку долар не пішов за межі ОАЕ - всі вони осіли в місцевих банках ... Де ви таке ще бачили і чому правителі інших країн не додумалися до таких простих рішень глобальних національних проблем?

  * * * *       

З перших років заснування ОАЕ тут зносили старі житла, але їх власникам, бедуїнам «з осілих» видавали тут же і без зволікань пристойні компенсації, яких вистачало на придбання нового житла і відкриття своєї справи.

      Третє. Держскарбниця від примітивних роздач перейшла до цільових програм, поміняла політику: тепер жителі віддалених поселень отримували безкоштовні земельні ділянки і все необхідне для їх обробітку (включаючи техніку і консультації).

       І я доповім вам, результати цієї важливої ​​реформи Зайда я відчув навіть власним носом! Проїжджаючи по голій піщаній пустелі, можна то тут то там почути  смердючий запах ... скотарських ферм. Я вже не уточнював у своїх гостинних господарів, що саме і в яких кількостях розводять на цих фермах вчорашні кочівники-бедуїни. Але маємо факт: еміратці вже сьогодні і в значній мірі забезпечують себе власною с / г продукцією. Фантастика!

        Ще кілька фактів історії. В кінці 80-х вся земля в Еміратах була розподілена, а в 90-е будівельний бум потихеньку почав спадати. Але і сьогодні будь-який з громадян ОАЕ може подати заявку і отримати у володіння готове комерційне приміщення або ділянку землі для будівництва будинку.

  Ще цікаві особливості і пільги, якими користуються місцеві жителі: всі муніципальні послуги їм надаються безкоштовно (включаючи світло і воду), еміратці не платять муніципальні збори.

     Зауважу: неймовірні пільги виключно для місцевих! Уже всі інші проживають тут іноземці за житло платять «по повній». Одна моя добра знайома, наприклад, проживаючи в хорошому, але досить віддаленому від центру районі Дубая, платить за однокімнатну квартиру по 15 тис. доларів на рік, за комун-послуги - в середньому по 300 доларів на місяць. Все тут для приїжджих реально дорого!

    Але зате як зцементовує націю, колишніх погоничів верблюдів, відчуття, що саме вони - еліта місцевого суспільства!

    Й цьому відчуттю повсякчасно сприяють тутешні шейхи- правителі. Так, вони - одні з найбільших багатіїв світу. Але вони діляться з бідними. Вони опікуються питаннями держави - а не власної кишені. Для них пріоритет - власний народ, а не бізнес. Ось й весь скрет Еміратського Дива. Народ довіряє правителям, правителі пашуть заради народа й створюють для громадян (підкреслюю - саме для свої громадян) всі вигоди й пільги.

Так  був збудований Рай на Землі - в одному, абсолютно пекельному містечку цієї великої планети.

с

Про автора

Віталій Цебрій

Віталій Цебрій

Живе сьогодні в Каунасі (Литва). Закінчив КДУ факультет журналістики. 35 років стажу. Полтавець. Зараз пенсіонер.

94
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему