А ти – чим саме допоміг братньому Каунасу?
Литва й раніше переймалася нашими проблемами і я, наприклад, наочно в цьому переконався: у Каунасі встановили меморіальну дошку на честь полковника Коновальця, провідника ОУН-УПА. Він тут тривалий час жив (перед тим як загинув від бомби енкаведешника у Празі)… Є й інші приклади доброї волі литовців щодо нас й їхньої щирості та теплоти.
Навіть якби я був сам нардеп Верховної Ради, тобто зовсім безсовісним, то все дно у носі засвербіло б від докорів сумління.
Нещодавно, прочитав у ЗМІ дружньої Україні республіки Литва, що її уряд вирішив узяти участь у відновленні пам'ятника Великому гетьману Литовському, видатному полководцю Костянтину Острозькому.
Литва нас особливо щиро підтримувала останні років три. Це було очевидно з багатьох рівнів й ракурсів.
Каунаські лікарі, зокрема, лікували й лікують зараз наших бійців АТО, а ще раніше я сам спілкувався з пораненими під час барикадних боїв у Києві (Майдан-2013). А вже скільки тут проведено мітингів, акцій на підтримку українців, скільки зібрано коштів для тих же атошників…
гетьман Острозький
Отже й зараз литовці хочуть трішечки допомогти, хоча би й більше морально – у відновленні пам ятника Острозькому в Києві. Уряд Литви на своєму засіданні цього тижня виділив на це 44 000 євро. Віце-міністр закордонних справ Неріс Германас доповів, що литовці домовилися і про підтримку проекту в майбутньому: «Ми зараз говорили про це й виділили певну суму, а потім будемо стежити, щоб цей проект був реалізований до 2020 року».
Якщо вже литовці так пообіцяли, то будьте певні, –- виконають, хоча звісно, сума більш символічна, особливо якщо взяти до уваги й порівняти з нею статки наших високих чиновників й олігархів… Та біс з ними! Нагадаємо ж, хто не в курсі або ж забув, хто такий Острозький й чим він прославився у борні з москалями.
Об'єднані війська Великого князівства Литовського і Королівства Польського під керівництвом великого гетьмана литовського Костянтина Острозького та польського надвірного гетьмана Януша Сверчовського у вересні 1514 року під час російсько-литовської війни 1512-1522 рр. в битві під Оршею здобули одну з найбільших перемог часів Великого Князівства Литовського. Вони здолали збройні сили москалів, котрі втричі перевершували їх за чисельністю. Супротивник, треба сказати, бився відчайдушно, але перемога була за антимосковською коаліцією, до якої входили й українці. За твердженням істориків, внаслідок цього Князівству (Україна тоді знаходилася під його протекторатом) вдалося встановити перемир'я на цілих 40 років, почалося повернення міст і земель. Костянтин Острозький похований в монастирі в Києві, українці поставили йому памя тник, але той пам'ятник в його честь був зруйнований. Новий планується спорудити на місці колишнього.
Це все я до чого? У нашого брата є така паскудна риса (й це особливо очевидно з форумів й з «сітьових обговорень»): гудити й паскудити все, що відбувається навколо. Навіть якщо йдеться про щось позитивне й добре, про якусь поміч – словом або й ділом, – українській справі. Навіть інколи й без усякого розбору гудять, без всякого смислу паскудять, – аби ж тільки вставити свої 5 копійок в «діалог" й показати свій начебто розум.
Це я через те й придумав такий дивний, а можливо, й парадоксальний заголовок до цього свого виступу…
