Кремлівські кілери-хілери вміють маніпулювати своїм народом з майстерністю вселенського шулера

Гра слів раптом привела до доволі віддаленої асоціації, але в ній, як і в будь-якій алегоричній історії, фантасмагорія -- це лише частинка реальної істини буття...

      Питання -- то хто ж такі хілери, звідки пішла про них промовка?

Хілери (від англ. to heal — зцілювати) — це народні цілителі, найвідоміші з яких живуть на Філіппінах. Вони стали світовою сенсацією завдяки так званій «психічній хірургії» — здатності нібито проникати руками крізь шкіру пацієнта без скальпеля, видаляти «хвору тканину» і закривати рану без швів і шрамів.

Звідки пішла інформація?

Феномен став масовим у другій половині XX століття.

"Першопрохідці" цієї сенсаційної вигадки, хто вони були? Перші згадки з’явилися у 1940-х роках (Елеутеріо Терте). Але справжній світовий бум розпочався у 1960-70-х завдяки Тоні Агпаоа, який відкрив центр у Багіо. Туди щороку прилітали тисячі іноземців.

Медіа-ефект ошелешив весь світ тоді, коли у 1959 році вийшла книга Рона Ормонда та Ормонда Макгілла «Into the Strange Unknown», де вони назвали це «хірургією четвертого виміру». Пізніше про хілерів писали голлівудські зірки (наприклад, Ширлі Маклейн), що створило їм репутацію «чудотворців».

Як це все виглядає? Хілер водить руками по тілу пацієнта. Раптом його пальці ніби «занурюються» всередину живота чи іншого органа (чути специфічний звук хлюпання). З’являється кров і шматки «брудної тканини» (пухлини, згустки). Через хвилину хілер витирає кров — на шкірі не залишається жодного сліду, розрізу чи болю.

Що ж каже наука з приводу цього «чуда»?

Професійні ілюзіоністи (наприклад, відомий Джеймс Ренді) неодноразово викривали хілерів. Основна "спритність рук" (Sleight of hand) і водночас проста, і заплутана. Кого хочеш зіб"є з панталику! Хілери використовують ось такі техніки. «Пухлини» — це заздалегідь підготовлені курячі тельбухи або свиняча кров у тонких капсулах, які ховають між пальцями або в підкладці столу. Психологічний ефект: людина бачить кров і «видалену хворобу», а це дає потужний ефект плацебо. Багато хто справді відчуває полегшення, але це суто психосоматика.

Головна проблема не в самих «фокусах», а в тому, що люди з реальними критичними захворюваннями (рак, важкі патології) відмовляються від справжньої медицини на користь хілерів. Це призвело до багатьох передчасних смертей, коли час на лікування було втрачено.

*******

Не знаю як у вас, а в мене тут доволі яскрава асоцація. Чи не здається вам, що "хілерство" дуже схоже на те, як московити з кремля зараз самі щиро вірять у «диво-зброю» або «перемогу», і не тільки охмуряють власний народ, але доволі вміло пудрять мозок багатьом європейцям (саме цивілізованого сектору цього нашого континенту, угорцям наприклад)

Кацапи при цьому ігнорують реальні факти руйнування їхньої власної економіки та демографії. Ось як виглядає це соціальне "хілерство» (коли пропаганда імітує лікування країни, ховаючи тельбухи в руках)?

* * ** *

«Соціальне хілерство», -- почнемо з цього, -- це коли замість реального вирішення проблеми створюється ілюзія швидкого зцілення, яка лише заспокоює пацієнта, поки хвороба прогресує.

Як пропаганда москви імітує цей порятунок?

По пунктах.

1. «Кров на руках» як доказ перемоги

Хілер показує пацієнту закривавлені курячі тельбухи, видаючи їх за "онкологію"! Глядач у захваті: «Хворобу у вигладі жахливої пухлини видалено!». Як це виглядає у політиці московитів? Просто їхні пропагандони щодня показують «знищені» колони техніки та «захоплені» села-привиди. Це ті ж самі «курячі тельбухи»!Глядач бачить картинку війни, відчуває причетність до «зцілення» імперії, не помічаючи, що його власна «пухлина» (економічна та демографічна криза) залишається всередині.

2. Відсутність швів, тобто ілюзія безболісності.

Головний «трюк» хілера — відсутність шрамів. Пацієнту ж водночас, коли триває вся процедура, здається, що він отримав результат без болю та зусиль.

У політиці московитам роками вкладали в голову міф про «спеціальну операцію» — війну, яка нібито не торкнеться кожного В цьому алегорично-міфічному СВО, за переконаннями путіноїдів, не буде "швів" на тілі суспільства. Але, як і у випадку з хілером, «відсутність швів» — це лише ілюзія. Внутрішня кровотеча вже почалася.

Що ж далі? Ефект плацебо та неминуча розплата!

Пацієнт хілера часто відчуває прилив сил через самонавіювання. Але через місяць-два він помирає, бо реальний рак ніхто не лікував.

У політиці, зокрема у діях Путіна і його середовища, соціальне «плацебо» (віра в «царя» та велич) дозволяє російському суспільству не відчувати болю від втрат.

Минуло чотири роки кривавої бойні. Можливо, 2026-й рік стане моментом, коли плацебо перестане діяти, а «метастази» на фронті та в економіці вже неможливо буде приховати фокусами?

Росія сьогодні — це пацієнт на столі у хілера, який радісно дивиться на чужі тельбухи у руках маніпулятора, поки його власне життя згасає.

* * * * * * * *

Ось як працює ця маніпуляція. Статистичне хілерство.

Почнемо з того, як «зникають» загиблі у кривавій мясорубці росіяни.

У 2025–2026 роках маніпуляція втратами стала не просто цензурою, а складною математичною операцією з обману власного народу.

Тут кілька хитромудрих технологій. Першу умовно назвемо «Мертві душі". Точніше, це зниклі безвісти. Це головний інструмент приховування. Юридично людина не вважається загиблою, поки немає тіла або рішення суду (яке може тривати роками).

Суть маніпуляції така. Тисячі тіл залишаються в полях або спалюються в мобільних крематоріях. Офіційно вони — «зниклі безвісти» (пропавшие без вести). Влада прицьому не виплачує компенсації («гробові»), а цифра офіційних втрат залишається «прийнятною» для населення. Це і є фокус: смерть є, а втрати за паперами немає.

Ще один системний статистичний трюк. Умовно назвемо його "Сегментація втрат". Щоб хрозуміліше -- це "розпилення цифр"... Кремль ніколи не дає загальної цифри. Вони ділять загиблих на категорії, які не аналізують і не складають в загальні суми.

Окрема цифірь - це кадрові військові (Міноборони). Окремо йдуть мобілізовані, причому їх часто «забувають» толком порахувати. Окрема графа втрат це ПВК та добровольці, яких взагалі не вважають «армією». Не рахують за живих людей. тобто за солждат і офіцерів регулярних збройних сил

мобілізованих громадян з окупованих територій (Л/ДНР).

Висновок: це створює ілюзію, що «втрати незначні», хоча сумарно вони вже пробили стелю в 600-700 тисяч лише вбитими (на початок 2026 року).

Ще є так званий "демографічний камуфляж". Влада його використовує (статистику смертності серед цивільних громадян), щоб розчинити в ній воєнні втрати.

Ось такий приклад. Сплеск смертності чоловіків віком 20–45 років московіти списують на «серцево-судинні захворювання», «нещасні випадки» або наслідки ковіду.

* * * * * *

І нарешті: наша паралель з хілерами!

Як хілер видає свинячу кров за людську, так Росстат видає воєнні смерті за «природні чинники».

ТУт також є цікава деталь, котру мало афішують в пресі, але її знають деякі соціологи і політологи. Деталь зветься "психологічна стеля -- число загиблих не більше 50 тисяч...

Пропаганда СРСР роками тримала цю психологічну планку. Московіти, а потім їхні спадкємці більшовики й радянські кормуністи розуміли: якщо визнати цифру, що перевищує втрати СРСР в Афганістані (15 тис.) або Чечні, міф про «легку прогулянку» розвалиться. Тому будь-яка реальна цифра оголошується «фейком».

ЧИ цей кацапський фокус розвалиться у 2026-му?

Математика — наука вперта. Неможливо нескінченно ховати сотні тисяч відсутніх чоловіків. Росія втратила мільйон робочих рук. Ринок праці буде порожніти й далі. Підприємства зупиняються, бо «зниклі безвісти» не вийшли на зміну.

Демографічна піраміда провалиться остаточно. Ненароджені діти від тих, хто «пропав безвісти», створять діру, яку не залатати жодною пропагандою. Буде й таке неподобство для московії, котре найменується "візуальний ефект". Це цвинтарі, що розростаються навколо кожного міста в РФ. Вони стають занадто великими, щоб їх не помічати через екран телевізора.

Порівняння з Чеченськими війнами — це «точка болю» для російського суспільства, адже ті конфлікти вважалися межею жорстокості та втрат. Однак цифри 2024–2026 років показують, що нинішня війна — це катастрофа зовсім іншого порядку, яку Кремль намагається «загримувати» під локальний успіх.

ПОСТСКРИПТУМ

Якщо у Чечні Росія воювала проти повстанців на крихітній території, то зараз вона перетворила на «Чечню» всю свою кадрову армію.

1. Темпи утилізації ресурсів

Чечня : за офіційними (заниженими) даними, за обидві кампанії  (а це період розтгнувся років на 15) загинуло близько 11–15 тисяч військових РФ. Суспільство було шоковане, виник рух «Комітет солдатських матерів».

Україна (станом на 2026). Втрати перевищують чеченські у 40–50 разів. Кожні два-три тижні на фронті зараз гине стільки ж людей, скільки за роки першої чеченської війни.

 Тоді, за часів чеченських війн, смерть солдата була трагедією. Зараз смерть солдата — це «статистична похибка» та «вигідна інвестиція» (через виплати).

2. Демографічний склад «жертви»

Воювали у Чечні переважно строковики та молоді контрактники (18–22 роки). Це викликало бунт матерів. Зараз (2026) воюють «старики» (40–55 років) та соціальні низи.

Фокус влади: Кремль спеціально забирає тих, хто «не має майбутнього» (боржники, в'язні, мешканці депресивних регіонів). Це «соціальне хілерство» — вони видаляють «непотрібних» людей, щоб суспільство не відчувало болю від втрати інтелектуального капіталу.  Війна була дорогою, але не тотальною. Економіка РФ у 2000-х зростала на нафтодоларах.

У 2026-му: Війна поглинає понад 40% бюджету. Якщо Чечня була «скалкою» у пальці, то нинішня війна — це ампутація обох ніг без наркозу.

Чому цей міф небезпечніший за чеченський?

У Чечні була чітка мета (принаймні офіційно) — «збереження цілісності». У 2026 році мета розмита, а втрати замовчуються через цифрову диктатуру.

У 90-х НТВ показувало правду про Грозний.

У 2026-му за фотографію свіжої могили на цвинтарі дають 10 років тюрми.

«Якщо Чеченські війни були для Росії важкою хворобою, від якої вона оправилася через нафтовий допінг, то 2026 рік — це термінальна стадія. "Хілери" з Кремля можуть скільки завгодно маніпулювати цифрами, порівнюючи це з "успіхами в Грозному", але математика втрат свідчить: Чечня була лише репетицією перед остаточним самогубством імперії».