Чорний Фаллос, або про ще одну спробу «показової страти»

-    Українське місто Полтава було оспіване російським поетом Пушкіним. Поет навіть цілу поему написав... Там багато натхненних слів - про місто і його мешканців, про війну і про мир. Про українську мирну природу теж є гарні рядки. Наприклад, ось ці: «Тиха українська ніч. Прозоре небо. Зірки...» І так далі.

За часів Радянського Союзу і навіть ще років за вісім до Великого Жовтневого перевороту (в році 1909-му) в Полтаві пишно відзначали двохсотріччя переможної битви над шведами. Сам цар Миколка приїжджав! Загалом, відзначили гідно і призначили Полтаву брендовим містом імперії. Тобто - містом російської збройової слави. І то правильно: адже насправді в російській історії було вкрай мало настільки переможних моментів! Почитайте поглиблено історію РФ (Росії, російської імперії) і України, і ви зрозумієте і правильність, і вагу моїх слів.

Полтава була брендом протягом двох століть навіть! На початку позаминулого століття її зробили губернським містом, хоча за всіма параметрами вона цього не заслуговувала... Заслуговував сусідній Кременчук (тоді Крюків). Але не став. Адже саме під малолюдною і нікчемною Полтавою цар Петро здобув ту велику перемогу Руської Зброї, а не під жвавим і розвиненим у промисловому сенсі Кременчуком!

Отже, Полтаву зробили брендом ще за імперії, і їй було відтоді багато пошани й поваги від цих самих імперців.

Тому, коли ці самі імперці (росіяни, великороси) напали вже в столітті ХХI на Україну, щоб знову грабувати країну і вбивати місцевих жителів (хохлів), то Полтаву довго не чіпали. Не бомбили ракетами і навіть не поливали тротилом із «шахедів».

Дурні полтавчани (зокрема й автор цих рядків) через свою ідіотську наївність думали, що тиха українська ніч у Полтаві, яка тривала і в роках 2022-20024, буде безкінечною і московіти (імперці) не посміють зруйнувати символ своєї воїнської звитяги і слави.

Символом цього символу був і поки що залишається пам'ятник Слави (золотий Орел на чорній колоні-фалосі), який встановлений був 200 років тому в центрі міста...

Дурні полтавці навіть трохи повірили, що цей чорний Фалос із золотим верхом - і є мало не Діва Марія, яка охороняє місто від нещасть... Причому, ознаки імперськості в Полтаві вже почали знищувати розумніші полтавці - методично й жорстко, ось уже майже цілих два з половиною роки війни... Пам'ятник Леніну знесли ще раніше, після того, як росіяни напали на украінців у 2014-му році...

Хоча відразу не придумали, що буде на місці постаменту.

А ось пам'ятник Пушкіну знесли зовсім недавно.

І правильно зробили (хоча дурний та наївний автор цих рядків ще тиждень тому не був упевнений, що насправді правильно).

І ще позносили кілька імперських знаків і пам'ятників, і ось буквально днями перенесли з центрального парку могилу (останки) комуністів-ленінців братів Литвинових. Це теж був брендовий пам'ятник і він «ліпив» образ імперської, промосковської, пушкінської Полтави, в якій тихі завжди українські ночі, прозоре повітря, і яку є кому боронити від будь-яких ворожих підступів і безцеремонних захоплень та окупацій!

Нерозумний полтавець чи інший нерозумний, наївний українець може засумніватися: а чи потрібно прибирати пам'ятники й витрачати на це гроші, так необхідні сьогодні саме для нашої армії та фронту?

Після третього вересня поточного року ментальність дурного полтавського обивателя змінилася, і ми (зокрема й автор цих рядків) інакше стали ставитися до деяких речей.

Наприклад, бачачи, наскільки неточно армія РФ лупить по своїх цілях, скільки вже росіяни вбили безневинних цивільних осіб і водночас не можуть ніяк просунутися на фронтах цієї війни, ми, полтавці, мали одну ілюзію.

Ми наївно думали, що росіяни хочуть трохи (подекуди й часом) усе-таки стримати свій войовничий запал і не гатити по Полтаві - бодай і тому, що це ж місто ЇХ СЛАВИ, «слави руської зброї», і раптом шалена ракета РФ влучить у Чорний-золотоверхий фалос-пам'ятник, а потім не можна буде влаштувати парад російських військ у «місті слави»?

То й нехай собі поки що ця колона з Орлом стоїть, і ніби охороняє Полтаву від російських головних бомбових ударів...

Але коли славні російські воїни ебонули по одному з полтавських вишів, у центрі міста, - і лише з однією метою, щоб знищити якнайбільше українців, воїнів і захисників нашої вітчизни від завойовника-московіта, - ось тоді й прийшло остаточне прозріння!

Чорний Фалос нас не захищає. Це - раз. Росіяни подекуди ..уярять по наших містах доволі точно - два.

Вони мають єдино великою своєю метою зламати нашу волю до перемоги, і навіть власна «слава русского оружия», її символи та пам'ятні віхи, їх не зупиняють - це три.

Росіяни - тупі варвари, яким не відомі ані закони християнської моралі, ані правила ведення війни (з тих, яких дотримувався навіть Гітлер, адже він не використовував хімічної зброї, розумно боячись «відповіді»).Це чотири.

Незабаром після того, як трохи осів пил від вибуху ракети в Полтаві, я переглянув російську пресу. Те, що ЗМІ РФ перебільшують кількість жертв від їхнього «високоточного попадання», - це мене не здивувало.Перебільшують удесятеро, до неймовірної цифри, і цим вони, мабуть, хочуть підтримати свій войовничий дух.

Але вони помиляються - раз!

Бо вони тільки ще вдесятеро розлютили нас, українців-бандерівців, а на що здатний розлючений українець-бандерівець, ще не цілком усвідомлює не тільки тупа кацапня, а й цивілізований світ, що оточує РФ.

Росіяни також навряд чи доб'ються очікуваного ефекту «розколу нації». І хоча Зеленський сьогодні проводить велику ротацію владних структур, і цим багато хто незадоволений в Україні, але це не погіршить нашої боєздатності. Це два.

Не погіршить її принципово і та обставина (яку всіляко мусують і обігрують сьогодні російські ЗМІ), що нібито українці втратили півтисячі класних фахівців з електронного захисту від їхніх «шахедів».Це чиста і звичайна для московитів брехня - і це три! Далі перераховувати не буду.

Одне лише зауважу. І це зауваження важливе насправді:

Російські ЗМІ активно пишуть про якихось полтавських «волонтерів», які навели удар ракети РФ на Інститут зв'язку в Полтаві.Уже був протягом цієї війни один такий випадок, коли в українському селі, в маленьке кафе (а в ньому зібралися на поминки всі майже жителі села) влучили ракетою, і тоді загинуло понад півсотні мирних людей. Навідників-стукачів тоді знайшли..

Думаю, скоро і полтавських (російських) «волонтерів» знайдуть...І посадять на кіл, як у минулі часи, як водилося в Запорізькій козацькій січі.

«Повинно ще виникнути питання: а для чого завдавати удару справді страшною і дорогою зброєю без видимого військового результату?»

Цю цитату я взяв з одного з полтавських інформаційних порталів...

Курсанти ж не фахівці (поки що), не «зарубіжні інструктори», тому, навіщо було завдано ракетного удару?

А ось для того, щоб інші молоді українці не пішли «в курсанти», щоб було страшно батькам віддавати до вишів дітей і вчити українців військовій справі.

Перед нами, нашими очима, відбулася спроба «показової страти»!

Страта за вибір захищати своє сьогодні, завтра і завжди.

Росіяни намагалися вбити не тільки і не стільки учнів курсантів полтавського Інституту, вони цілилися в серце кожному українцю, кожній матері, яка може зупинити сина йти вчитися «на військового».

Не буде цього!

Слава Україні!

Героям слава!

Смерть ворогам!