Розмір тексту

Роздуми без фанатизму

Л. Сорокін + В. Цебрій. У дні очікуваного контраступу ВСУ поговоримо про наступ, котрий теж ще не відбувся...

Це вже втретє ми з Леонідом Сорокіним зустрічаємось у "прямому ефірі". Але ще раз нагадаю: хто ж такі МИ?

Один з нас - Леонід Сорокін, який до теперішнього часу, й ще з 70-х років минулого століття був помітною фігурою в своїй галузі - і в усьому Радянському Союзі. Він радіожурналіст і геніальний звукорежисер, що займається виробництвом кількох радянських шедеврів.
Інший з нас, полтавський журналіст Віталій Цебрій, майже двадцять років працював у газеті «Полтавський вісник», також багато співпрацював зі столичними виданнями - «Київськими відомостями» (як власкор на Полтавщині), газетою «День» (в тій же якості) та багатьма іншими українськими та зарубіжними ЗМІ.

   Сьогодні наша розмова про корупцію. Приводом (окрім поточного, звичайного для українців  процесу) були два бесперецедентні випадки затримань корумпованих судей. Один -- голова Верховного суду України такий собі Князєв (узяв хабара в три млн. "зеленими" від крупного бізнесу). Другий це суддя Олексій Тандир, який був п'яний і убив (збив у ДТП) національного гвардійця в Києві.

   Історія Князєва надто глобальна, щоби два провінційних журналіста взялися її зараз обговорювати. Трошки інша річ -- суддя Тандир, котрий був відсторонений від своєї посади на час судового слідства. Голова Макарівського районного суду, нагадаємо,  був вщент п"яним, коли збив солдата на блокпосту. Але в його діях і способі життя проглядаються й інші численні злочинні вчинки... Корупційні діяння... Наприклад, він сприяв уникненню покарання іншого судді, й у подібномуу ж випадку --  той теж був п"яним й влаштував ДТП...

   Щодо Тандира відповідне рішення (про утримання під вартою) прийняла Вища рада юстиції. Поки що невідомо, наскільки суворо буде покараний цей негідник-суддя. Слід зазначити, що ще на момент затримання поліцією Тандир поводився досить нахабно й неслухняно. Він намагався покласти провину на свого водія, який нібито їхав з ним і кермував авто, а потім, після наїзду, утік в кущі...  Зазначимо, аварія сталася під час комендантської години. 

    Військовослужбовець Вадим Бондаренко від отриманих травм помер на місті й одразу. Вадим Бондаренко мав дружину і трьох дітей. 
А ось тут до загальної інформації ЗМІ від себе ще можна додати власні спостереження та висновки. 

    Тандир збив насмерть чоловіка, будучі за кермом власного «Лексуса». Така машина (судячи з фото, досить нова) може коштувати від 90 тисяч. доларів і вище.
Цікаві питання виникають відразу. Як суддя (навіть якщо в регіональному масштабі) міг заробити на таку розкішну машину чесною роботою, як він жив "на одну зарплату"? Судді такого рангу, як Тандир, в Україні отримують зарплату в розмірі 40 тисяч гривен. Тому якщо в сім'ї Тандира немає інших джерел доходу (наприклад, дружина була крупним бізнесменом), то для того, щоб купити такий «Лексус» бідному юристу довелося б працювати... Цілих 90 місяців! Тобто арифметика проста: із зарплатою в ОДНУ тисячу доларів на місяць, щоб заробити автомобіль класу люкс необхідний термін "накопичення капіталу"  -- це вісім років! І при цьому ще й не вистачить грошей на "їсти і пити"! Та тут ще і персональному водію плати... 

    Корупцію цю кляту ми боремо й все ніяк не поборемо! І ця вакханалія почалася давно. Якщо ви пам "ятаєте, наш перший президент поїхав у закордонну поїздку, з дипломатичною місією до Швейцарії (здається) і там по ходу всіх речей теж купив собі" хатинку ". Маємо на увазі, це  була досить шикарна вілла... Чи співпадали з цією покупкою доходи і зарплата президента? Як тільки він зрозумів, що таки з "хатинкою" він влип, -- лише тоді почав виправдовуватися перед суспільством: мовляв,  він матері купив скромне житло в курортній зоні... «Риба» гнила від голови давно, і згнила швидко...
 

Віталій Цебрій:
- Леоніде, я вчора до піни біля рота сперечався з одним полтавським другом про те, що (за його словами) в ближчому оточенні президента занадто розвелося злодіїв, «кротів» і мародерів. Адже це насправді небезпечно. І таки це просто згубно... Я стверджував – все-таки, корупціонерів, наближених до верховних владних структур «не так багато». Але мій друг доводив категорично зворотне... Будь ти президент, як би ти домагався ліквідації явища корупції?
Леонід Сорокін:
- Треба бути послідовним і в зовнішній політиці, і в своїй боротьбі з цим внутрішнім злом. У нас тут занадто м'яко діють владні органи й установи, з чого напрошуються в свою чергу сумні висновки... Та ось візьми Китай. Як вони КРАСИВО розстрілюють своїх корупціонерів! Ну, нехай: не обов'язково саме розстрілювати. Але треба карати і дуже суворо! У тих країнах менше хабарників і корупціонерів, де влада з ними бореться і послідовно, і жорстко. Ось крім Китаю, візьмемо ще й Південну Корею ... Є маса й інших прикладів! 

  Ось ще така  наша вітчизняна "незадача": щоб показати, що вони працюють, наші силові органи (або інші держ. інституції) створюють видимість напруженої роботи. Причому саме там, де очевидно й напружуватися не потрібно! Ось мене просто розлютив недавній приклад. В одній з областей, здається, у Вінницькій чи Житомирській мужик вкрав з прилавка магазину пляшку горілки – так у його справі працювало вісім слідчих! Роздули цілу епопею з мильної бульби! Зате справжні злодії і казнокради ходять у нас безкарними. Відкуповуються у тих же законників…
 

- Але ж Леоніде! Це у нас від тривалої "лояльності" української влади до тих злодіїв і казнокрадів виробився один тільки предметний підхід: розстрілювати! Тим більше, що час-то військовий... Але насправді з корупцією можна по всякому боротися.
Ось моя дружина-литовка, яка тривалий час пропрацювала в муніципальних органах Каунаса (в сфері архітектури) розповіла мені одного разу, як вона на своїй ділянці роботи «навела порядок». Та ще й в такій мірі навела, що потім багато років її відділ не піддавався серйозним перевіркам литовських «відповідних органів». Тобто, просто нічого було перевіряти ... 

Так от: спочатку вона ліквідувала чергу в її відділі. Раніше люди в цей будівельний муніципальний відділ стояли багато днів (записувалися) для вирішення своїх питань. І навіть тижнями стояли в черзі... Моя Наталя за місяць інтенсивної роботи (каже, доводилося засиджуватися до пізнього вечора) чергу ліквідувала. Тобто, люди могли прийти до неї на прийом – і в той же день їхні справи приймали. 

 Не те, що ставлю в приклад свою дружину - хочу просто підкреслити, що для ліквідації корупційних умов треба для початку "помножити на нуль" живу чергу. Тобто чергу саме в дану держустанову…


- Мабуть, ти маєш рацію. І я сам, та й багато-багато хто з нас стикалися з ситуаціями, коли треба було терміново вирішувати якісь життєві проблеми. А при цьому держслужбовець ставив тебе перед дилемою: або плати гроші для швидкого обслуговування. Або ж чекай у черзі вирішення питання невідомо як довго... 

    У мене одного разу помер близький родич і я звернувся до Пенсійного фонду для виплати допомоги (належало за законом). Мені придумали тисячу причин, чому ця виплата насправді зараз не має надаватися родичам померлого... Мовляв, теж «нібито за законом», треба чекати черги. 

     Між тим, покійний чекати вже не міг -- його мали ось-ось поховати... Я обурився і хотів навіть подати на чиновників до суду. Але мене відмовив один знаючий товариш. Він сказав, що має багатий досвід звернення до суду у подібних справах, і це все марно! "Хочеш вирішити своє питання -- дай чиновнику" на лапу " 

І дійсно, коли я не прслухав знайомого й пішов до суду, там стояла черга, як в мавзолей до Леніна. Мені, правда, вдалося доволі швидко пробитися всередину.  Але там мені відверто пояснили, що без "підмазки" доведеться чекати в загальній черзі.  І нарешті я зрозумів, що мій товариш мав рацію. Так "похоронні гроші" і залишилися в Пенсійному фонді.
А хотілося б подивитися, як же вони ЗАРАЗ беруть хабар за небіжчика? Це ж зі мною випадок був років 10 тому, не знаю, як зараз налагоджено цю справу.
 

- Так ... Наше суспільство цим "дай на лапу" розбещене і дуже сильно. Хоча сказати, що саме українцям притаманне ось це явище хабарництва і тільки тому нас, мовляв, "не пущають" в НАТО і ЄС – це ж теж перебір! Ось взяти ту ж Угорщину. Цілком очевидно, що навіть її президент – а він є там сама верховна влада, – в прямій корупційній залежності від Путіна і від РФ. Хіба не так?
 

- Нам, Віталію, не легше від цього.
 

- Але ж Леоніде! як побороти цю біду нам, і чому так погано виходить вже й у шостого поспіль президента Незалежної (точніше, у сьомого, якщо вважати президентом т.в.о. Турчинова)?


- Знаєш, з цього приводу є жарт Жванецького, озвучений коміком Хазановим: "знаємо хто, знаємо де, знаємо скільки, знаємо куди, -- але довести нічого не можемо ... »
 

- Не дуже хочеться сміятися, хоч і дотепно... Так ось: якщо врахувати, що корупція залежна від наявності черг в установи і вона ж процвітає, оскільки елементарно безкарна, – то залишаються ще й інші методи протидії злу! Про них мало говорять в ЗМІ і мало їх використовують в реальному житті.
ДО РЕЧІ! Я колись, років 15 тому  "Полтавському Віснику" запропонував і навіть встиг надрукувати статті під рубрикою "черги... "  Дві статті таки вийшло. Але продовжувати рубрику не став. Вона не сподобалася начальству. Не догодив. Редакторка сказала, що тема малоцікава для читача…
 

- У нас в житті і саме в цій сфері маса загадок і дивовижних епізодів. Нещодавно читаю в ЗМІ, що з держбюджету, з фінансування мін.оборони було вкрадено 8 млрд. гривень. Хто вкрав і коли – невідомо. Але гроші пропали і їх не можуть знайти ніяк ... Чим не сюжет "з Жванецького"?
 

- Тут існує маса хитрощів і технологій: як красти, кого брати в «кришувачі», куди потім вкрадені гроші переправити. Коли-небудь напишуть цілі монографії дослідники проблеми... Але я хочу ще звернути увагу на додаткові «привхідні», які супроводжують явища хабарництва і кумівства. Наприклад, в ЗМІ з'являється замітка з явним фактом і навіть адресою корупційних діянь, – але ні органи прокуратури, ні СБУ на це не реагують ніяк. Також не реагують на скарги громадян. 
Тобто, сама по собі скарга ця може бути навіть і "кляузою", але найчастіше вона реально свідчить про погану роботу держ.установи. От недавно прочитав на сайті "Полтавщина" -- пишуть про те, що кошти, призначені на проплату дитячих літніх таборів  частково дісталися Бюро економічної безпеки (3 млн. гривень) й ще за них же купили два автомобіля для ВСУ.  Звісно. зараз на  ВСУ й фронтові дії можна списати будь що... Але ж сказано що значну суму одержали ті, хто за статусом мають протистояти всяким зловживанням! Це ж прямий привід для втручання прокуратури чи СБУ! Інформація ж відкрита! Та чомусь немає повідомлень про жодну реакцию наших доблесних силовиків! Ворон ворону очі не виклює?.. 

- Я ось теж наполягаю на головній причині розквіту корупції: наші «органи» беруть участь в процесі і кришують хабарників. Тобто, залишається лише слідом за Хазановим повторити цю сентенцію: знаємо де, знаємо хто і скільки, а довести не можемо... 


- Ну, і наостанок я поділюся з тобою цікавою новиною. Вона позитивна. Це щоб наша розмова виглядала не так вже похмуро і безнадійно... Так от: читаю в одному з полтавських інформаційних порталів, що поліція затримала громадянина, який повідомляв місцевим браконьєрам про майбутній рейд рибінспекції. Це вже щось новеньке, реально! Адже досі наші органи ловили тільки самих "рибалок". А тепер і "щура", який зливав службову Інформацію (по суті факт корупції) теж вивели на чисту воду... Це добре і це обнадіює. Може бути, це я порівнюю два факти зовсім різного рівня – але недавній арешт голови Верховного Суду Князєва, це десь з тієї ж опери. Я вже почав потихеньку колекціонувати подібні факти. Може, наші СБУ і прокуратури таки доберуться не тільки до "браконьєрських стукачів", але і до тих чиновників, хто активно шпигує на користь ворога нашого?
 


- Ну, Віталій! Ти нагадуєш мені одного.. кремлівського мрійника! Про нього ще письменник Уелс писав... Цей мрійник також мав деякі високі «ідеї» і яскраві надії. А потім його поклали на «консервацію»... ти знаєш, де. З усіма його світлими надіями і мріями поклали! Тут ще нижче пару слів щодо таких же  ось мрійників...

    Наш нинішній Президент на зорі свого правління стверджував, що чиновники повинні одержувати дуже високі зарплати -- і тоді вони не будуть красти і брати хабарі. Майже щодня ми дізнаємося, наскільки він був неправий.
 

Про автора

Віталій Цебрій

Віталій Цебрій

Живе сьогодні в Каунасі (Литва). Закінчив КДУ факультет журналістики. 35 років стажу. Полтавець. Зараз пенсіонер.

185
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему