Повернемося з "зірок"! Навіть й прогресивне людство сьогодні треба лікувати...

Загадки людської психіки такі, що хоча написані вже за тільки останніх сто років тисячі трактатів "на тему", вони, ці загадки, далекі від розгадки.
   На початку кілька слів про підзаголовок цього скромного тексту. 
    Що стосується нашого можливого й доволі близького вже Армагедону - то тут теж цілий асоціативний ряд. 
   Останнім часом можна також багато почути думок про те, що ядерний Армагеддон насправді це навіть  зовсім й не Армагеддон, і вже в усякому разі, не Кінець Світу як це розписано ще в Біблії. Не називатиму конкретних авторів цієї думки Їх багато й вони скрізь розкидані по світу... Лише мимохідь зазначу: тактична ядерна зброя (ТЯЗ), застосуванням... Ах, забув: правильніше сказати було б "високоточним застосуванням", яким погрожує Путін,  -- це тягне за собою зовсім манюпусіньку небезпеку для навколишньої цивілізації. Принаймні, так в кремлівських колах вважають й наголошують.

   Загадки психіки такі, що люди неохоче вірять у найгірше. 

   Люди хоч і злі, але в принципі сповнені оптимізму істоти. Вони придумали війни, але, на відміну від інших тварин, вірять у їхню благу й очищувальну силу. Люди ж придумали й атомну бомбу, але все ще не хочуть вірити в її згубність для всього живого на Землі. Наводять цьому логічні докази.
   Ось наприклад.
   Цитую безвідносно до джерела, бо таких (як сказав уже) доволі багато: "Завдання тактичної ядерної зброї скромне: пробити дірку в потужній обороні супротивника на фронті або точково вразити важливий об'єкт у його тилу. Тут один ядерний заряд потужністю від 0,4 до 100 кілотонн покликаний зробити те, що не під силу десяткам крилатих ракет зі звичайними боєголовками або цілим дивізіонам важких гаубиць".

   Кінець цитати... Або ось наприклад: один американський аналітик стверджує, що тактичну зброю з ядерною начинкою (ТЯЗ) Путін цілком може застосувати, - але тільки як засіб залякування, навіть без жодних військових прикладних цілей. 

   Але найголовніше - застосування ТЯЗ буде саме високоточним, і ядерний заряд бабахне десь у якихось там незбагненних шарах атмосфери, і кількість жертв серед цивільного населення не перевищить якихось жалюгідних кількох сотень. Або навіть взагалі не перевищить... Скільки-небудь відчутного числа цивільних...
    У всякому разі, вже точно буде менше вбитих і поранених, ніж від якогось нещасного землетрусу в Туреччині.
    Цьому загадковому й заплутаному ходу людської думки також не менш важко знайти пояснення, ніж природі усіх воєн і вбивств -- загалом.

    От узяти ту ж ксенофобію. Чому одна людина хапає ніж і біжить вбивати іншу, хоча та інша нічогісінько поганого їй не зробила? Дуже сконцентровано описав ситуацію француз Блез Паскаль. Він зокрема описує: 
    "Що може бути безглуздішим за те, щоб людина мала право мене вбити тільки тому, що живе на тому березі річки, і що її государ посварився з моїм?
-Так за що ви мене вбиваєте? 
- Як за що? Хіба ж ви не живете на тому березі річки?"
   Цю важливу думку філософ сконцентрував у книзі "Думки", написаній майже 400 років тому!
    

    Відтоді нічого не змінилося в людській цивілізації - ні думки, ні дії. Також й самі мотивації до війн і вбивств -- не змінилися ні на йоту. Можна вбити сусіда за те, що в нього красива жінка. Можна за те, що в нього багаті угіддя і там пасуться жирні вівці та корови. Можна за колір шкіри або за форму носа. А можна - просто так, тому що сусід живе "на тому березі".
   Росіяни і росія довго збирали свою патологічну злість до сусідів.  Щоб заколисати ненависних хохлів, приспати їхню пильність, вони навіть часто називали їх слов'янами і навіть ще частіше - "братами". І нарешті, як їм здалося, настав рішучий момент цю ірраціональну злість вилити й реалізувати у вбивствах. І вилили.

І вбивають тепер. 

І навіть погрожують ядерною бомбою! І використають.

 Щоправда, тільки лише в тому разі, якщо будуть вичерпані всі інші методи військових убивств. 
    Всупереч усякій логіці та здоровому глузду, російські вбивці говорять при цьому про якихось бандерівців, яких у віки віків вони й самі-то не бачили. 

За певний час бойових дій ця мотивація "видохлася". Але тепер ось вони кажуть уже про підступних "натовців"... Які, чесно кажучи, мають насправді першу армію і найкраще у світі озброєння, і на дику й ублюдочну орду росіян - навіщо їм було нападати? Що можуть отримати гейропейці та америкоси від Росії? Адже який спокусливий народ, ці росіяни!  Сало в шоколаді!!!Це ж розуму в них -- незбагненно скільки! Природних ресурсів й краси типово руських пейзажів  -- неміряно! Та  якими вже й не є насправді  ці люди-росіяни,  все одно їх нікому і ніколи не поневолити! Не здолати!
   Та й нафіга? 
   Адже все одно російські люди не вміють працювати і навіть нормальні танки не навчилися робити!
    То навіщо тоді отим натовцям нападати?
    

  Знову ж таки наголошую: сама по собі ця подія (війна росіян з українцями) не викликає подиву і не має протиріч із людською природою. Для мене особисто дивним є одне: війну путіна і його безумців кришує обставина, притаманна тільки нашій, атомній епосі. 
    Ядерної зброї не було ні за Блеза Паскаля, ні навіть за Адольфа Гітлера.  Загрози тотального знищення людства - не було теж. 
    Автори думок про можливість маленького й суто локального Армагеддончика в окремо взятій і Богом забутій Україні втішають і себе, і навколишнє людство такими аргументами:
    "...першою таку ініціативу висунула не Москва. Ще у 2003-му році президент Джордж Буш підписав дозвіл використовувати ТЯЗ проти терористичних, антитерористичних організацій або "держав-ізгоїв", які займаються виробництвом зброї масового ураження". - це я цитую знову таки безвідносно до джерела, бо це джерело однаково може бути і в кремлі, і в інших частинах земної суші. Тобто, виявляється, ще саме підлі американці і ще на початку нульових років підтвердили офіційно "використання ядерної зброї у випадку, коли виникає необхідність терміново відновити переважаючі над звичайними силами противника...".
    Потім, щоправда, підступні й хитрі америкоси нібито зовсім відмовилися від своєї непопулярної в народі ідеї, але вона продовжила витати в повітрі! Вона потім виявилася навіть популярнішою, ніж у США, - але в іншій точці Земної кулі!
    Бідний, бідний Блез Паскаль!
    Йому навіть у страшному сні не наснилася б проста екстраполяція його власної думки: якийсь гуманоїд, який знищує безпричинно іншу "людину розумну", може від надлишку власної злості знищити і себе, і весь навколишній світ!

     Ось так: просто з абстрактного принципу, з дурості, і від надлишку злості!
   Тут уже ні формальна логіка, ні наукове мислення стародавнього французького філософа не працюють. Ці психофізичні процеси, що відбуваються в головному мозку гомо сапієнса, можна хіба що спробувати оцінити емоційно! 

     От мене особисто просто обурює, просто ДИКО емоційно обурює аргументація: мовляв, раз одного разу використання ТЯЗ (нагадаю, це тактична ядерна зброя)  допустили у своїй військовій доктрині тупі американці, то чому таке саме не брякнути вголос і на весь світ й кремлівським придуркам? Адже вони ж за визначенням придурки і не треба їх тому сприймати всерйоз! Адже тут за законами логіки ще діє правило: що дозволено Юпітеру, те не дозволено бику! 

     Американці (не сильно розумні) ось так, зовсім не подумавши, брякнули "про можливість", а "російські придурки" - просто підхопили цю дурість! Але скоро навіть і вони зрозуміють: їм теж спроба застосування ТЯЗ не дозволена, не припустима, за жодних військових обставин неможлива! 
 А якщо не зрозуміють?
-                                               * * * *
   Так. Справді, світ за десятиліття існування ядерного паритету вже настільки звикся з таким станом справ, - що ядерний меч ніколи і ніким не буде вийнято з піхов, - що ми з вами даємо себе заколисати різним придуркуватим дядькам-пропагандистам. 
    

    Між тим, раніше і в США, і в СРСР із подібними настроями було інакше. Наприкінці 80-х я якось опинився в середовищі американців-пацифістів і одна з них, жінка років тридцяти п'яти або сорока, розповідала мені про своє дитинство сумні речі. Вона розповідала, як навчалася в молодших класах американської школи, і коли починався урок із цивільної оборони, то ця Джилл ховалася під парту і гірко ридала! Вона здригалася від страху і навіть доросла вчителька не могла її витягнути з-під парти! Джилл боялася ядерної бомби і не хотіла вмирати страшною смертю - від отруєння радіацією або від ядерних опіків...
      Дівчинку Джилл ніхто не міг ні втішити, ні заспокоїти. Але вона вижила і дожила благополучно до кінця ХХ століття. 
     А от інший мій знайомий, юнак на ім'я Володя Б., помер від лейкемії, яку йому в гени заніс власний татко, що отримав у свою чергу дозу опромінення на Чорнобильській АЕС. У всякому разі саме з таким діагнозом визначилися лікарі, причому не українські, а навіть італійські!
    Історію Володі Б. я мав змогу спостерігати протягом багатьох місяців і навіть описав у газеті. Я потоваришував із сім'єю Б. і з тривогою спостерігав за процесом лікування 17-річного Володі в італійській клініці. Хлопцеві зробили пересадку кісткового мозку. Йому стало відчутно краще. Ми вже святкували з батьками Володі перемогу медицини. Аж раптом хлопчика вразив рецидив: він помер в Італії в клініці містечка Сестре Леванте, сталося це горе на дев'ятнадцятому році після аварії в Чорнобилі. 

   Наші, українські діти помирали, - але світ цього вже майже не бачив, і навряд чи світ цей сильно усвідомлював увесь жах того, що відбувається (навіть начебто типу і знаючи статистику смертей від раку крові у "дітей Чорнобиля"). 
      
   "Діти Чорнобиля" помирали, дорослі "ліквідатори" аварії теж.

   А уже сьогодні, через майже сорок років після аварії на ЧАЕС російські вояки захоплюють наші атомні станції й наче діти граються з вогнем. Наче діти, котрі не знають навіть вірогідної шкоди від запаленного сірника.

   Я мучительно й довго шукав у ЗМІ, в інтернеті та мудрих книгах пояснення цьому феномену...

    І ось нещодавно я побачив передачу "Нешнл Джіогрефік" і там ведучий розповів про експеримент над японськими макаками, що був проведений у минулому столітті. А потім, правда,  подібні досліди заборонили - бо не тільки експеримент Мілгрема (див. мій попередній матеріал під заголовком  "Повернення з зірок") згодом науковці визнали антигуманним, а й цей експеримент над приматами. 
    

    Суть експерименту з макаками полягала в тому, що одну з них садили в окрему кімнату, але вона також через дзеркальне скло могла бачити в сусідній кімнаті свою родичку (родича). У випробовуваної макаки була в руках мотузочка, за яку вона могла смикати. Щоб отримувати їжу. Але при цьому вона ж могла бачити, як її сусідка в "задзеркаллі" починала корчитися від болю.  Смикнеш за мотузочку - отримаєш банан, але при цьому хтось поруч отримає удар струмом... Ось такий експеримент.
   Учені були шоковані результатом. Для них це теж був як удар струмом. Макака, яка мала в руках "інструмент" для отримання їжі, дуже швидко збагнула, як саме він діє, і... відмовилася від їжі! Ця маленька і дурненька мавпочка виявилася достатньою мірою розумною і благородною, щоб не мучити сусіда! Навіть за шматок хліба не мучила, хоча від голоду могла сама просто здохнути!
     Експеримент провели на багатьох макакачих особинах, і результат повторювався тією чи іншою мірою і ступенем. Тобто, одні примати витримували без їжі кілька днів.  А була й така мавпочка, яка відмовлялася отримувати їжу за рахунок сусідських мук понад два тижні! Не знаю точно, вижила вона чи здохла... чи просто вчені люди зглянулися над піддослідною і припинили досліди.  Люди побачили, що мавпи більш здатні на ЖЕРТВЕННІСТЬ, ніж вони самі, які вважали себе "людьми розумними"!  Які вели свій рід від Бога, і які вважали себе християнами, тобто послідовниками релігії безмежної любові до ближнього! 
    Що характерно. 

   Ведучий тієї телепередачі повідомив... точніше, припустив, що якби до Землі в цей момент підлітали б гуманоїди-прибульці, то скоріш за все, серед критеріїв для їхнього контакту з імовірними гуманоїдами нашої планети була б здатність до Жертовності.  Насамперед до жертовності... А вже на другому місці - розумові та інтелектуальні всякі там здібності. Тож, імовірним вчинком інопланетян було б укладення дружнього контакту з японськими макаками, - але аж ніяк не з вищими приматами, не з гомо сапієнсами!
    Сумно це усвідомлювати. Але точно - так би воно й сталося!
   

     І ще хоч у тій передачі "Нешнл джіогрефік" ведучий не згадав (може, просто не знав) про експеримент Мілгрема. Можливо, і знав про нього. Але побоявся про це повідомити телеглядачам. Надто вже тоді явним і безнадійним був би контраст між двома видами приматів. Явно не на користь гомо сапієнс. І вочевидь він привів би телеглядачів у повний і остаточний смуток...
   Я не маю ілюзій, що моє красномовство і спроби на пальцях пояснити суть речей і явищ, -- що це все дійде до розуму російських громадян і їм співчуваючих осіб. І що  агресора словами й уговорами не зупиниш.

Агресора не зупиниш навіть і цитатами, мудрістю самого Блеза Паскаля! Але ви-то,  -- які є європейцями Євросоюзу і ви, які американці США! - ви можете зрозуміти-усвідомити, що агресор у цьому випадку не боїться загроз економічних? Всіляких там санкцій і ембарго?   
    

    Якщо українці просять у вас танків, то не для того, щоб розпалити ядерну катастрофу, у путіноїдів кишка тонка, щоб піти цим шляхом... А якщо вже ми просимо ракети і літаки - то не для того, щоб випробувати на своїй шкурі гнів кремля або ще чогось там спровокувати! Ну, і якщо говорити про можливі колізі застосування ТЯЗ, то смію вас запевнити: такої війни, у ядерному її сенсі, не буде.
    Можна звісно назвати гру на підвищення з використанням атомної "тактики" таким собі ляльковим Армагедошкою -- ще однією військовою дрібничкою. На кшалт нападу росіян на ЧАЕС й на Запорізьку атомну...  Але насправді Це вже буде Повний Вселенський Армагедець