21.06.2016 | 17:40

Горе-помічники або чому у справжньої реформи обов'язково мають бути супротивники?

Поведінка депутата обласної ради Петра Ворони під час сесії викликала чималий резонанс у суспільстві. І резонанс більше негативний. Він і об'єднав, нарешті, людей Полтавщини в одній думці: "Поведінка, яка не прикрашає людину. Мовчимо про депутата обласної ради". Тому то і виправдовування Петра Ворони у своєму блозі на сторінці електронного видання "Полтавщина" зазнало нищівної критики відвідувачів з перших же хвилин розміщення посту.

Характерно, що люди побачили за антиморальною поведінкою Петра Ворони не просто комплекс заздрості успіхам свого колеги, не відповідність слів "європейського" політика ділам, а і ряд загрозливих тенденцій. Про них - дещо детальніше...

Кому вигідна безпорадна обласна рада?

І, навіть, півбіди приклад депутата Ворони, як основний аргумент для уседозволеності. "Депутату можна - чому не можна мені" - принцип, через який деструктиви обов'язково спробують розхитати ситуацію у обласній раді. І у цьому контексті поведінка голови Олександра Біленького, його стиль ведення сесій - адекватна реакція на такі спроби. Та проблема глибша, ніж здається на перший погляд...

Обласна рада у "режимі паузи", без конструктивну і взаємопорозуміння  - це у першу чергу неухвалені рішення. Всі. І дрібні, і масштабні. І для однієї сільської ради, і для всієї громади області. Це не дискусія, з незгодами і критикою - це просто безлад. А у мутній воді рибка ловиться крупніша...

Зокрема, і у питаннях дозволів на розробку та використання надр, від яких, за каденції голови Петра Ворони, депутати відхрестились і переклали на плечі наступників. Які, власне, і почали наводити порядок у галузі. Почались загрозливі для "темників" заяви "депутати бажають розібратись", "хочемо прозорості і ясності обговорюваних питань", і "висновки експертів". І сам Петро Васильович під час сесій наголошував (пам'ятається, можу і помилятись) на необхідності покращення якості роботи апарату. То проти чого виступає депутат Ворона? Проти нормальної роботи обласної ради, проти своїх власних слів і вимог... чи може не хочеться, щоб інші депутати розумілись на тому, на чому він порозумівся на посаді голови обласної ради? Може, не хочуть тіньові гравці обласної ради "ясності і прозорості", не вигідні їм "експертні висновки", які будуть робити фахівці у новому відділі апарату, і які стануть ще одним бар'єром для корупції? Мабуть, відповідей на ці запитання не має і сам пан Ворона, бо залишає місце для маневру - незважаючи на скандальну поведінку, під час голосування у питанні розширення апарату обласної ради, коли “за” проголосували 62 депутати, Петро Васильович...утримався. Без коментарів...

Заздрість чи інтереси обласної громади?

І нинішній голова обласної ради Олександр Біленький, і колишній - Петро Ворона - на виборах йшли під одним політичним стягом пропрезидентської сили БПП. І це - ще один фактор, який повинен був би об'єднати депутатів. Та, схоже, що екс-голова переживає своє звільнення болючіше, ніж годилося б. Тому і буде намагатись завалити будь-які починання голови обласної ради, не важливо, хто б у цьому кріслі не сидів. І "Я-кання" у блозі - це найперше тому підтвердження. Як це так: мене, з таким досвідом - і закликали до дисципліни? МЕНЕ, З ЯКИМ МИРИЛИСЬ НАВІТЬ "РЕГІОНАЛИ"! (згадується Остап Бендер, якого любили домогосподарки, служниці, вдови і навіть одна жінка  - зубний технік). Це що - порівняння колеги по фракції з опонентами, яке дискредитує політсилу? Власні амбіції досить нікчемний привіт для такого демаршу. І тут, можливо, уже варто задуматись, чи потрібен такий представник політичній силі у обласній раді? Хоча, з іншого боку, Петра Васильовича як раз рішення про виключення і врятує від фіаско - він обов'язково заявить про політичне переслідування, і перетвориться з банального хулігана на мученика. А те, що Петро Ворона, поки що, "глибоко перебуває у першому образі" свідчить реакція депутатів обласної ради на його дії. 

Петро Ворона "відповів" Олександру Біленькому папірцями в обличчя Петро Ворона "відповів" Олександру Біленькому папірцями в обличчя

І не треба нічого вигадувати...

Проте, усе може не так трагічно і глибоко розраховано. Може просто у депутата здали нерви, і цей поодинокий випадок затреться новими, більш нагальними проблемами у порядку денному обласної ради. Потрібно продовжувати важкий, але необхідний шлях економічних реформ, децентралізації. А важкий шлях - це не завжди легкі методи вирішення проблем. І  тут згадуються слова видатного політика, президента Франції Шарля де Голя "Завжди обирайте найважчий шлях - на ньому ви не зустрінете конкурентів". Конкурентів - може і ні. Не було б там ще і "горе-помічників".

Про автора
Тарас Токар
Корінний полтавець, який дуже любить своє місто. Уповноважена особа ГО "Наша Полтава".
Тарас Токар
395
Останні публікації