Розмір тексту

Кадетський корпус має повторити долю будівлі Рейхстагу

Українці мають дати нове життя Кадетському корпусу так, як німці дали нове життя будівлі Рейхстагу.

Сучасна будівля Рейхстагу Сучасна будівля Рейхстагу

Проведу трохи історичних паралелей цих двох величних споруд:

1. Дати спорудження:

- Кадетський корпус – 1840 рік;

- Будівля Рейхстагу – 1894 рік.

2. Символи:

- Кадетський корпус будувався як символ Російської імперії на честь Петра І та його перемоги у Полтавській битві;

- будівля Рейхстагу будувалася як символ Германської імперії.

3. Підпали та руйнації будівель:

- будівля Рейхстагу згоріла 27 лютого 1933 року у результаті підпалу; була вщент зруйнована під час війни у 1945 році;

- Кадетський корпус горів – величезна пожежа у 2006 році; три пожежі у 2012 році.

Обидві будівлі символізували імперії (від яких кожна з держав відмовилася), після підпалів і руйнувань зазнали значних пошкоджень. Але німці, на відміну від українців, вирішили відновити свою історичну споруду і дати їй нове життя. І, як не дивно, сучасні німці відновили приміщення за її призначенням. Зараз там засідає парламент Німеччини, як і засідав у 1919-1933 роках.

Наглядна історія будівель у фотографіях:

- Кадетського корпусу у Полтаві – як було і як стало;

- будівлі Рейхстагу у Берліні – як було і як стало.

Зараз німці пишаються сучасною спорудою Рейхстагу. Будівля стала наймасовішим місцем відвідування іноземних туристів. На жаль, будівлею Кадетського корпусу у тому стані, якому вона є зараз не тільки не можна пишатися, а й варто її ховати від очей тих же іноземних туристів.

То, може ж, таки варто українцям взяти приклад з німців?..

P.S. Як на мене, осилити реставрацію Кадетського корпусу не зможе ні міський бюджет Полтави, ні поодинокі меценати чи спонсори. Виходом з цієї ситуації я бачу залучення уряду України для відновлення споруди. А також вважаю, що у тій будівлі має розміщуватися якийсь державний навчальний заклад. Таким чином будуть залучені кошти державного бюджету і відновиться історичне призначення будівлі.

Про автора

Тарас Токар

Тарас Токар

Корінний полтавець, який дуже любить своє місто. Уповноважена особа ГО "Наша Полтава".

543
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему