В одній умовній державі: Частина 2. Умовні комунальні послуги
В одній умовній державі існували умовні комунальні послуги – умовно гаряча вода, умовне опалення, умовно чиста питна вода, умовне прибирання вулиць, існування цілої купи умовних комунальних підприємств.
Громадяни платили за гарячу воду, а отримували умовно гарячу воду. Та й ту отримували з великими перебоями. До речі, платили вони за умовно гарячу воду, яку мали б отримувати протягом цілого року, а отримували лічені місяці.
Та ж сама історія з умовним опаленням. Громадяни за нормативами мають отримувати одне опалення (гарячі батареї, теплі помешкання), а отримують умовне опалення (ледь теплі батареї, холодні приміщення). Більшість громадян умовної країни взимку мерзне незалежно від того де перебуває – вдома, на роботі, в школі, в лікарні, в закладах культури і т.д.
Чиста питна вода є тільки в декількох обласних центрах. А в ряді населених пунктів її, навіть, умовно чистою не назвеш.
Умовне прибирання вулиць в містах відбувається якимось десятком чоловік. В той час, як в сільській місцевості, вже давно не існує двірників.
І за всі ці умовні послуги народ продовжує сплачувати справно, як за послуги якісні та своєчасні.
(далі буде…)
На цю тему: Частина 1.