Розмір тексту

"Насмерть" чи "на смерть": викорінюємо русизми

Пояснюю, чому однаковий за значенням та виглядом прислівник в українській та російській мові відрізняється за вимовою та написанням

Робота журналіста складається так, що іноді доводиться писати про смертельні випадки. Часто ми використовуємо прислівник "на смерть". Слово містке і коротке, тому ідеально придатне для заголовків.

Останнім часом жодна подібна трагічна публікація на "Полтавщині" не минає без того, аби читачі не намагалися нас виправити. Вони наполягають на тому, що прислівник пишеться разом.

Редакція дуже вдячна за вашу пильність, хоч іноді ви й не добираєте виразів. Цим дописом хочу поставити крапку у питаннях правопису вислову і мати можливість звертатися до нього у подальших обговореннях.

Автор не є дипломованим філологом чи щось на кшталт. Єдине, що пов'язує її з гуманітарним предметом — це дворічний курс із журналістики друкованих ЗМІ. Тому звернулася до джерел і знавців.

Отже, в українській мові прислівник "на смерть" варто писати окремо.

Така думка понад 10-ти доцентів, професорів та докторів, які уклали не один підручник, посібник та словник, затверджений Міністерством освіти України.

Це словосполучення складається з двох частин: прийменника "на" й іменника "смерть". Тобто це не є прислівником у класичному розумінні. Борис Кулик у підручнику "Курс сучасної української літературної мови", виданому у 1965 році, називає такі вирази "прислівниковими сполученнями":

"...В українській мові є чимало таких сполучень іменника з прийменником, які ще повністю не перейшли в прислівники і тому пишуться окремо. Вони називаються прислівниковими сполученнями." (ч.1, с.334).

Такої думки дотримуються і більш сучасні видання. Одне з таких першоджерел, на яке посилаються решта новіших підручників — "Сучасна українська мова", 1997 року, за редакцією уже доктора філологічних наук Олександра Пономарева.

Група з 10-ти авторів підручника називає перехід різних форм іменників у прислівники адвербіалізацією. У випадках, коли таке явище поки не закінчилося, відбувається неповна адвербіалізація. Тоді прислівникові сполучення з прийменниками пишуться окремо. Автори тут наводять конкретні приклади:

"на смерть, на світанку, на щастя, у вічі, до загину, без пуття, під вечір"

І мабуть, найновіша рекомендація. Той самий професор Олександр Пономарів, відповідаючи на запитання читачів ВВС News Україна у грудні 2016 року, написав у своєму блозі:

"Аліну Кострубіцьку цікавить, як писати на смерть - разом чи окремо в реченні: "Автомобіль збив чоловіка на смерть". Я написав би разом, але всі лексикографічні джерела подають окремо. Отже, "автомобіль збив чоловіка на смерть".

Від себе можу додати, проаналізувавши тексти колег: у близько половини публікацій вираз використовують як прислівник "насмерть", у решті — прислівникове сполучення "на смерть". Чому так? Ймовірно, через ту ж адвербіалізацію, яка носить відбиток впливу російської мови на українську.

Так, українська пошукова система "Мета", видає 41,6 тисячі результатів українською на запит "насмерть" і лише 178 — на запит "на смерть". "Яндекс" на аналогічні запити знаходить 63 мільйони та 30 мільйонів сторінок відповідно. "Google", на жаль, не дає можливості переглянути загальну кількість результатів розширеного пошуку.

Сподіваюся, цей текст, з часом, допоможе змінити показники.

Про автора

Дарина Синицкая

Дарина Синицкая

Журналист

3
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему