Допомога освіті: з реалій сьогодення.
Ще наприкінці вересня побувала на відзначенні Дня працівників освіти в Чорноглазівці. Там у відремонтованому клубі учні місцевої школи вітали своїх учителів. Вірші, пісні, танці, тепла сімейна атмосфера. Долучившись до привітань сіячам розумного, доброго, вічного, вручила Почесну грамоту від Полтавської районної ради директору Валентинові Оніпку – за багаторічну сумлінну працю на освітянській ниві та з нагоди Дня вчителя. В дарунок школі передала комплект м’ячів, пообіцяла найближчим часом придбати тенісний стіл – треба ж юним спортсменам відточувати майстерність. Тим більше, що учні школи беруть активну участь у спортивних змаганнях районного й обласного рівнів, посідають призові місця.
Багато схвальних відгуків чула про місцевий шкільний краєзнавчий музей, не змогла втриматися від його відвідин – і не пошкодувала – експозиція справді вражає: тут у просторому залі за двадцять років існування музею зібрано величезну кількість предметів селянського побуту, предметів старовини, що ввібрали в себе історію краю. Меблі, одяг, посуд, картини, документи… Є навіть справжній ткацький верстат і гарматне ядро часів Полтавської битви. Відчувається, що тут вивчають, популяризують історію рідного краю, передають ці знання від покоління до покоління. Приклад, гідний наслідування. Молодці! Поверталася, сповнена найприємніших вражень…
З досвіду спілкування з виборцями, щоразу переконуюся в перевагах зустрічей з людьми на їхній території. Саме тоді відчуваєш їх настрій, атмосферу гостинності, міру щирості й невимушеності в спілкуванні.
Чорноглазівська школа з новими м'ячами.
Цього разу відвідала Абазівську загальноосвітню школу. Теплий прийом, усміхнені обличчя, щирі слова вітання, бажання поділитися своїми радощами, досягненнями, а також букети осінніх квітів з дитячих рук – все це зворушує мало не до сліз. Все без помпезності, просто, майже по-домашньому.
Отримала Подяку за допомогу – подарувала школі багатофункціональний пристрій «Canon». З одного боку – без подарунка (та ще й такого потрібного, за словами керівництва школи) в гості йти не годиться, а з іншого, – забезпечувати заклади освіти необхідним обладнанням у такий спосіб, вважаю, – не найкращий вихід.
Втім, раціональне фінансування бюджетних галузей – справа майбутнього (сподіваюся, не дуже далекого), а людям працювати й навчатися треба вже сьогодні, зараз. Тож будемо, як кажуть, виходити з реалій сьогодення…
Абазівська загальноосвітня школа.
А сьогодні, виконуючи свою обіцянку, знову побувала в Чорноглазівці, куди для місцевої школи було доставлено тенісний стіл. Сучасний, професійний, виробництва Німеччини.
Чорноглазівська школа. З новим столом для настільного тенісу.
Спілкуючись з керівництвом школи, з задоволенням поспостерігала за грою юних тенісистів, як вони з користю проводять шкільні перерви. Хтось із них, можливо, досягне успіхів на спортивній царині, хтось просто гратиме для душі, але в будь-якому разі, фізкультура і спорт – не та стаття на якій варто економити в школі…
