28.11.2016 | 20:02

Мої, як депутата, помилки і розчарування: Звіт депутата за перший рік роботи (Частина 3)

Продовження.

Початок - Частина 1.

Частина 2.

Інвентаризація проблем

На бюджетній комісії, на пленарних засіданнях ми обговорюємо багато питань з виділення коштів на якісь заходи, програми, проекти. Розгляд починається з презентації відповідної програми. Що ось, мовляв, маємо таку програму, проект і на нього потрібно стільки то коштів. Якщо кошти дамо, то планується досягти таких то і таких результатів.

Ми міркуємо, дійсно, проект цікавий, результати пристойні, стосуються усієї громади, давайте голосувати. Голосуємо, даємо кошти.

Наче благе діло зробили, але у мене завжди питання: а які альтернативи ми не розглянули? Коштів завжди обмаль, тож якщо ми дамо на якийсь один важливий проект, то не вистачить на інший. А про інший ми навіть не чули! Нам презентують тільки окремі програми, але не всі!

Щоб вирішити питання з альтернативами я запропонувала провести інвентаризацію проблем області, які потребують вирішення і фінансування. Наприклад, там потрібно дах в лікарні оновити, в іншому куті водогону немає, а десь дорога в занедбаному стані тощо. Інвентаризуємо проблеми, розбиваємо на три зони:

1.Червона зона. Це невідкладні завдання, які потребують негайного вирішення.

2.Жовта зона. Це другі за важливістю питання, першочергові, але які можуть почекати.

3.Зелена зона. Важливі питання, які можуть почекати.

Таким чином, маємо розбитий на три групи інвентаризаційний список усіх проблем області і вартість вирішення цих проблем.

То ж тепер якщо нам представлять на розгляд якусь програму, ми вже бачитимемо всі інші альтернативи. Що нам потрібно фінансувати в першу чергу, що в другу і так далі. Ми, зрештою, бачитимемо і всю вартість наших проблем. Скільки бюджетів нам потрібно, щоби ці проблеми вирішити?

На жаль, поки що вирішити це важливе питання з інвентаризацією не вдається і ми й надалі приймаємо рішення про виділення коштів без розуміння альтернатив.

Розробка Програми розвитку малого підприємництва

Я входила до складу робочої групи з розробки програми розвитку малого підприємництва, яка почала свою роботу в березні 2016 р.

На перше засідання групи було запропоновано проект Програми, який виявися зовсім слабеньким, формальним, слабо структурованим.

Мною особисто було виконано великий обсяг робіт з доопрацювання Програми. В першу чергу, розроблена чітка структура Програми. Для кожного елемента структури запропоновані конкретні засоби вирішення.

На наступному засідання групи мої пропозиції отримали схвальні відгуки і майже всі пропозиції використані при розробці нового проекту Програми.

Розроблений проект Програми був винесений на затвердження чергової сесії облради, але, на жаль, не набрав необхідної кількості депутатських голосів. Депутатів не влаштовувало, що на виконання Програми передбачалося певне фінансування. На думку більшості депутатів, підприємництво не потрібно підтримувати коштами, а тільки організаційними заходами.

Повністю згодна з депутатами, саме цей принцип і був покладений в розробку. Для підтримки підприємництва слід передбачати не стільки фінансування, скільки те, що виражається простою фразою «на заважайте нам жити». Фінансування ми заклали мінімальне. Але навіть мінімального депутатам показалося забагато.

Проект відхилено. Я засмучена. Робота нанівець.

Вважаю, розвиток і підтримка підприємництва – одне з найважливіших і найперших питань, які слід вирішувати будь-якому органу державної влади. Тому що завдячуючи підприємництву забезпечується накопичення ресурсів для життєдіяльності суспільства, для його процвітання, для зайнятості населення. Не буде підприємництва – не буде кому платити податки. Не буде податків – не буде коштів на оплату вчителям, лікарям, соціальним службам, пенсій тощо.

Сподіваюся, доопрацюємо і винесемо на одне з наступних засідань ради.

Про автора
Ірина Степаненко
Депутат Полтавської обласної ради VII скликання. Фінансовий директор Групи компаній "Альфа-Капітал".
Ірина Степаненко
72
Останні публікації