Провалля і маятник
«Вниз і вниз розмірено сповзав маятник […]. Мах праворуч, мах ліворуч, туди й сюди, повиснувши, немов грішний місяць в пеклі, отак скрадливо тигрячою ходою він підступав усе ближче…».
Ці моторошні рядки з оповідання Едгара По «Провалля і маятник» не видаються вирваними з контексту, якщо вести мову про суспільно-політичну та економічну ситуацію в Україні.
Кожна революція породжує контрреволюцію. Універсальний характер цієї закономірності свідчить про те, що система суспільства, як і предметний світ навколо нас, підпорядковується третьому закону Ньютона – сила дії дорівнює силі протидії. Характер дії і протидії сторін теперішнього конфлікту такий, що маятник розгойдується з дедалі більшою амплітудою, вкотре розсікаючи ефір української ойкумени.
Розмірений рух маятника в оповіданні творця сучасного детективу відмірював щораз менше часу головному герою, який потрапив до рук інквізиції. Для України, що зависла над проваллям, рух маятника від влади до опозиції, між Майданом і Антимайданом, МВС і Правим сектором означає протилежне – безрозмірне розтягування часу. От тільки наслідки цього в кризовий час можуть мати не менш фатальні наслідки. Тому дискутувати про те, на млин котрої зі сторін нині ллє воду час, безглуздо. Він грає проти держави Україна, а, отже, і кожного з нас.
Поряд із економічними та гуманітарними ризиками, затягування в часі поточної кризи загрожує остаточним перетворенням України із суб’єкта міжнародної політики, в об’єкт впливу великих геополітичних гравців. Останні також відіграють чималу роль в розхитуванні того самого маятника всередині України. Воно й не дивно: значно легше і дешевше маніпулювати політично та соціально роздробленим, економічно залежним державним утворенням, аніж монолітною державою, яка дбає про власні національні інтереси.
В тому самому оповіданні Едгара По, головного героя спасає наполеонівський генерал Лассаль. «Французьке військо вступило в Толедо. Інквізиція опинилася в руках своїх ворогів». Хто ж простягне руку порятунку Україні, яка потрапила в полон «інквізиторів»?
На сьогодні протягнуто три руки – з Брюсселя, Вашингтона, і Москви. Питання тільки з якою метою - витягнути на світ божий чи зіштовхнути в провалля.
Тож чи варто чимдуж хапатись за ту руку, яка стискає найбільший жмуток грошей?
