В державі не прийнято вголос говорити про проблеми дитячих будинків

Щойно мав розмову зі знайомою з Тернополя. Молоді люди хотіли провести благодійну акцію по збору речей для діток з дитячого будинку. Ось текст що закликає приєднатися до акції: «Я вчора разом із друзями відвідав сиротинець по вул. Стрімкій , і скажу картина там не дуже позитивна, сиротинець потребує допомоги у людей, тому всім не байдужим просимо долучитись до цієї благодійної акції. Дітям потрібні одяг, взуття, миючі засоби, їжа, та фінансова підтримка.», також пропонується придбати памперси для діточок. Але чи є хоч один дитячій освітній заклад, який не потребує допомоги? Згадаємо про збори з батьків на ремонт шкіл. Не кажучи вже про дитячі будинки.

Як гадаєте, що з цього вийшло?! Зранку організаторів запросили до обласної прокуратури, бо інформація дійшла до генеральної. І повідомили, що з генеральної прокуратури, давлять на місцеву за розголос та бездіяльність. Наполягають на припиненні акції, та спростуванні інформації. «Дитячому будинку нічого не потрібно». Зауважимо, молоді люди просили допомоги не в держави! А в нас з вами, громадян, тих хто формує поняття Країна!

А наразі виходить так, що громодяни намагаючись консолідуватися та долати проблеми власними силами лишаються крайніми, та викликають неприємності в неповинних в цій ситуації працівників виховного закладу. Адже нажаль в державі не прийнято вголос говорити про проблеми дитячих будинків.