29.11.2016 | 0:27

125 років тому в Полтаві з`явилось дещо неймовірне!

24 листопада в Полтаві безспірно був днем культури! Нашої, української!

125 років тому було засновано Краєзнавчий музей! І той час прийнято вважати початком творчості геніального українського архітектора й живописця Василя Кричевського, який власне й спроектував у стилі українського модерну будинок Полтавського губернського земства, в якому нині й перебуває музей! Це пам`ятка архітектури світового значення, не побоюся цього сказати!

Так от, у четвер в Полтаві було багато цікавих подій, присвячених 125-річчю, з яких мені пощастило відвідати дві.

Перша. Презентація книги Олега Савчука «Василь Григорович Кричевський. Хрестоматія. Т. І. 1891–1943 рр.». Книга характерна тим, що в ній одночасно зібрані факти про нього самого, його тексти й творчий доробок, який ніколи не видавався й не публікувався. Подібних збірок до цього часу не було. Видання – просто супер, але його наклад – усього порядка 70 екз. На жаль, лише одна благодійна організація обіцяла допомогти, але й те не склалося. І тут потрібно знову й знову говорити про державну видавничу політику. Такі книжки точно повинні бути в навчальних закладах, полтавських бібліотеках і в інших установах культури, а найголовніше – їх повинні читати прості люди.

Презентація книги Олега Сачука Презентація книги Олега Савчука

Друга. О 15.00 в музеї проходило свято, підсумкове до усіх урочистостей, присвячених 125-річчю Краєзнавчого музею.

Розпочалося із захоплюючої відеороботи нашого відомого краєзнавця, автора проекту «Полтава 3D» Олега Лебединського! Ми звикли, що ручна робота в промисловості чи образотворчому мистецтві – це круто, дорого і з пошаною. А коли перед собою бачиш зображення Краєзнавчого музею, частина якого – це розріз, та ще й розумієш, що це точна копія будівлі, намальована руками нашого митця, де витримано усі пропорції й відтворено кожен куточок і кожну точку – дух захоплює, коли бачиш такі речі.

Робота Олега Лебединського Робота Олега Лебединського

Безперечно, найбільше уваги було прикуто до багаторічної директорки музею Катерини Фесик, яка вирішила полишити посаду, але не музей і не саму культуру. Тисячі гарних слів, овацій і оплесків лунали на її адресу, відзнаки й нагороди, подарунки, емоції і теплі обійми, адже Катерина Борисівна цього заслужила!

Селфі з Катериною Борисівною Селфі з Катериною Борисівною

Мені як випускнику аграрної академії надзвичайно приємно, що і мою рідну Alma-mater, і Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства (перша назва Краєзнавчого музею) заснувало Полтавське сільськогосподарське товариство. Якраз минулого року ми святкували 150-ту річницю від його створення. Радий був бачити в рядах тих, хто прийшов привітати музейників зі святом - активних старожилів аграрного руху на Полтавщині Миколу Опару й Віктора Самородова.

Микола Опара, Надія Кочерга й Віктор Самородов Микола Опара, Надія Кочерга та Віктор Самородов

Прекрасний музичний супровід свята створив Полтавський симфонічний оркестр. Бачити в його складі відомих полтавських метрів культури, таких як його диригента Віталія Скакуна, керівника міського духового оркестру «Полтава» Едуарда Головашича, директора музучилища імені Лисенка Миколу Демченка, чарівну скрипальку Аліну Синяговську та інших талановитих особистостей – це неймовірні відчуття і ще більша гордість за Полтавщину! А ще був вражений виступом артистки-вокалістки театру Гоголя й обласної філармонії Лідії Кретової, яка просто чудово виконала пісню Наталки із опери «Наталка-Полтавка»!

Лідія Кретова. Наталка-Полтавка Лідія Кретова, - "Наталка-Полтавка"

Одним словом, респект!

P.S. Мінус – міській владі! Сьогодні, на жаль, при будівництві будинків й адміністративних будівель не використовують різноманітні популярні архітектурні стилі. Це говорить про те, що в майбутньому усе, що збудоване зараз будуть вважати своєрідним « другим совком», чого не можна сказати про сучасні будівлі все того ж музею, ансамблю Круглої площі, СБУ й багатьох споруд в історичній частині міста. Вони стоять віками й не тільки прикрашають Полтаву, але й відтворюють нашу історію і беруть невід`ємну участь у просуванні міста на всеукраїнській і міжнародній арені! Але є й Кадетський корпус, і старовинний будинок на Стрітенській (Комсомольській), і згорілі музичні класи на Пилипа Орлика (Паризької Комуни), з яких виріс Atmosphere hotel і багато-багато інших… Працівники культури, активні полтавці й республіканці намагаються захищати, а ви просто їх знищуєте…

P.S.S. Плюс – діячам культури! З такими людьми я точно знаю: Полтава – перлина України, її історична і духовна скарбниця, місто, в якому хочеться жити!

P.S.S.S. Вищезгадані особистості, а також ті, кого зустрів на святі – це носії та обереги нашої української культури й ідентичності! Віктор Бабенко, Олесь Пошивайло, Микола Підгорний, Світлана Гогохія, Геннадій Фасій, Валентина Вождаєнко, Олексій Андрієнко, Ольга Курчакова, Віталій Павлов, Дмитро Соколов – це лише ті люди, яких я знаю особисто, а зала в Краєзнавчому музеї була повна!

З Валентиною Вождаєнко і Аліною Синяговською З Валентиною Вождаєнко і Аліною Синяговською

Вишиті портрети славетних імен Полтавщини. Гадяцьке училище культури ім.І.П.Котляревського Вишиті портрети славетних імен Полтавщини. Гадяцьке училище культури ім.І.П.Котляревського

Колеги вітають Катерину Фесик Колеги вітають Катерину Фесик

Святковий торт Святковий торт

Наш величний музейВеличний наш музей

Про автора
Олег Слизько
Лідер полтавських республіканців
Олег Слизько
33
Останні публікації