2.07.2015 | 21:39

Прогрес однозначно за нами, або Не чекай команди зверху – бери й роби!

З 11 по 12 червня 2015р. на базі Полтавської державної аграрної академії Студреспубліка проводила інноваційний І Громадянський лекторій «Вільні громадяни – сильні громади – запорука ефективної держави». Підвищили свій рівень громадянськості більше, ніж півтисячі учасників, включаючи республіканських лідерів із різних регіонів України [+ відео].

Надзвичайна подія для всієї України, яка стартувала у Полтаві. Перший Громадянський лекторій пройшов нещодавно. Хто взяв участь, хто був спікером, які теми обговорювали, які зміни для України напрацювали і ще багато корисного, що відбувалося під час події… а також по завершенні — для вас.

Перебуваючи на семінарах партнерів, Московської школи громадянської просвіти, республіканцям сподобався формат і ми вирішили провести інноваційний проект у вигляді інтенсивного Лекторію з подальшим обговоренням на зазначену тематику. Наші колеги-москвичі за 20 років зуміли вибудувати стиль, організувати сприятливі умови й атмосферу неперервної рефлексії для максимальної ефективності семінарів. Ідея створення в Полтаві потужного осередку інтелектуальної й змістовної роботи як засобу посилення актуалізації модернізаційних змін на Полтавщині й Україні в цілому, «виношувалася» давно, а стартову форму обрали саме таку.

Актуальність Лекторію полягала у важливості викликів перед державою та світом, які виникли в результаті буремних подій 2013-2015рр. в Україні: роль громад у забезпеченні стабільності суспільного ладу та поштовху до якісних змін значно зростає. Занепокоєння викликає й імітація здійснення вкрай потрібного проекту децентралізації в Україні, коли б влада від олігархічних ієрархій переходила до мереж громад і вільних громадян.

На Полтавщині протягом тривалого періоду відбувається доволі ефективний процес обговорення та реалізації проектів у сфері розвитку територіальних громад, одну з основних ролей в якому відіграє Полтавська державна аграрна академія, яку й було обрано для організації дискусії навколо проблемного питання потужних громад і вільних громадян.

І день

Відкривали захід учасник Міжнародного оргкомітету Студреспубліки, один із лідерів полтавських республіканців Олег Слизько, проректор з науково-педагогічної роботи Полтавської державної аграрної академії, доцент Анатолій Кочерга та голова Студентської ради м. Полтава Олександр Глазов – вітальними словами, а Андрій Мішин, директор Інституту мирних досліджень, експерт фіналів Студреспубліки-2012 і -2013 (м. Київ) – лекцією «Подолання слабкості демократичного лідерства». А.Мішин відразу «пробив» стіну заідеалізованих стереотипів і штампів, які нав`язані простому люду про постмайданну «іншу» Україну й свідоме суспільство. Доповідач нагадав усім про мультикультуралізм  у суспільстві, рекомендував не забувати про вплив кланів на розвиток громад і наголошував на важливості відповідального лідерства.

Ось кілька точних фраз Мішина з доповіді: «Наше покращення – це насправді погіршення, але меншими темпами, ніж у сусідів»«Демократичне лідерство – це управління ресурсами тих, хто у підпорядкуванні лідера, бо не можна управляти вільною людиною», «Ми реагуємо на фетиш, а не на зубожіння», «Демократичне лідерство починається з опозиції». Не оминув лектор своєю увагою і Полтаву, порівнявши з іншими регіонами на предмет озвучених вище показників і згадавши про роль у розвитку громади колишніх полтавських градоначальників Анатолія Кукобу і Андрія Матковського. По закінченні відбулося жваве обговорення лекції у форматі коментар-питання-відповідь.

Наступним по програмі йшов круглий стіл «Потужні громади як неодмінний чинник інноваційного розвитку територій», на якому учасники мали змогу більше розмірковувати і висловлюватись. Діалог розпочав експерт Полтавської Студреспубліки, доцент кафедри економіки Аграрної академії Олександр Калініченко, який говорив про село як гаранта продовольчої безпеки і носія української культури, а також формулу «потужна громада» + «державна підтримка» = результат. Республіканець, студент ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка Олесь Лучний під час обговорення підкреслив необхідність більше у менеджерах для територіальної громади, а не в лідерах, на що йому опонував експерт Андрій Мішин, називаючи це антидемократичним підходом, а від себе додав, що в селі повинно бути декілька волонтерів у громаді, які могли б допомагати іншим членам громади вникати у процеси розвитку.

Громадський діяч, успішний підприємець із Лубен Сергій Корнієнкозакцентував увагу на ролі фінансів у розвитку громад. Прагматична його позиція щодо непотрібності на сьогоднішній день для сільського господарства 90% жителів сіл, говорить про майбутній повний занепад села і зникнення його з карти України, якщо ми не запропонуємо прогресивний сценарій у цьому питанні.

«Вільні громадяни, сильні громади запорука ефективної держави» І Громадянський лекторій «Вільні громадяни, сильні громади запорука ефективної держави» І Громадянський лекторій

«Потужна громада полягає в тому, що спочатку повинна з`явитися сама громада.  Часто люди розрізнено живуть в своїйгромаді… Раніше в селах було  самоуправління і відповідальністьгромад, рішення приймалися спільно (чи то зорати город вдові, чи надати допомогу сироті) і діяли спільно, — я народилася в маленькому українському селі на Донеччині, біля Краматорська, і коли мені було 5-6 років, пам`ятаю, у нас разом будували хату. Ми разом місили глину, купа народу – для мене це була громада – сьогодні я допоможу, а завтра мені допоможуть…», — розповіла Ганна Кіященко, Голова Полтавської філії Суспільної служби України, депутат Полтавської міської ради V скликання.

Далі слово із об`єднуючою позицією навколо понять «лідер» і «менеджер» узяв аспірант Полтавської державної аграрної академії Костянтин Березницький, Андрій Мішин про взаємоповагу в громаді, громадський активіст Ярослав Карпенко – про роль сім`ї у вихованні вільного громадянина, модератор круглого столу Олег Слизько – про історію згубної ролі об`єднання громад на Полтавщині після злиття колгоспів, коли інфраструктура переносилася до центру і села занепадали. Далі слово мала лідерка херсонських республіканців, фахівець із питань соціальної роботи Катерина Білоконь, яка поділилася практичним досвідом взаємодії громади у благоустрою паркової зони в Херсоні.

Після обіду в студентській їдальні Академії, учасники прослухали надзвичайно потужну і проривну для свідомості skype-доповідь експерта Студреспубліки, філософа Сергія Дацюка (м. Київ) під назвою«Рамки децентралізації», якою Сергій Аркадійович просто вщент розбив «концепцію» влади, згідно якої планується впроваджувати адміністративно-територіальну реформу.

Експерт стверджує, що головний суб`єкт в процесі децентралізації – самодостатня громада. І щоб планувати децентралізацію, потрібно знати скільки є громад і скільки може існувати. Для цього потрібно чітко враховувати історичний і культурний фактори, — як живуть, як взаємодіють і що може заважати цьому, але аж ніяк не за територіальним принципом. Є три різні одиниці громад: село, селище, місто. Ні область, ні район не є громадою. Громада повинна відігравати три важливі функції: самозабезпечення, самоорганізацію і самозахист. Децентралізація – це не передача влади чи повноважень місцям, а це принциповий перегляд механізмів управління через місцеві громади, а також аутсорсінг – через корпорації. Децентралізація неможлива без деолігархізації(а враховуючи навпаки – посилення ролі олігархів в Україні, ні про яку реальну децентралізацію мови не може бути взагалі – прим. авт.).

Після доповіді експерта Сергія Дацюка і подальшої дискусії з учасниками, поділ на громади за владним принципом 20-кілометрових зон здається просто смішним.

На топ-рівні виступив і директор Навчально-наукового інституту економіки і бізнесу Полтавської державної аграрної академії, доцент Олександр Галич (м. Полтава) з лекцією «Співпраця громад із вищими навчальними закладами. Практичні приклади прогресивних громад на Полтавщині».

Доповідач за одну годину ознайомив учасників Лекторію із десятками проектів, які реалізували селяни, а іноді й самостійно студенти. Олександр Анатолійович також розповів про співпрацю Академії з органами державної влади і місцевого самоврядування, міжнародними фондами та бізнес-сектором, що спільно дає ефективний результат. Співдоповідачами були студенти-аграрії Микола Левченко іЄвген Бибик, які презентували інноваційні проекти по своїх сільських радах: це і встановлення в селах ліхтарів вуличного освітлення, які працюють від енергії сонця, і організація масової фізкультури, і самозалучення коштів на ремонт школи й ін.

Наприкінці лекції модератор Олег Слизько запропонував Олександру Галичу проект, який би дав серйозний поштовх у розвитку територіальних громад регіону. Ідея полягає в тому, щоб восени на базі Аграрної академії провести захід на кшталт широкомасштабного форуму сільських територій, в якому би брали участь ймовірні кандидати й дійсні сільські голови та депутати, активісти. На Форумі потрібно презентувати вдалі проекти і навчити їх реалізовувати. На виході – win-win! Академія поза політикою, а в селах актуалізується популяризація прогресу, по області з`являється декілька сотень підготовлених активістів до реалізації вже готових проектів і найголовніше, на виборах для кандидатів неофіційно встановлюється критерій модернізації сіл у їх передвиборчих програмах, що спонукатиме не лише до декларацій, а й до прямої дії.

Закривала день skype-доповідь «Формати співробітництва в нових умовах» відомого російського правозахисника, експерта Московської Гельсінської групи Вадима Карастельова. Спочатку Вадим розповів про свою правозахисну історію, особливо пов`язаним із темою лекції став досвід захисту прав турків-месхетинців у Краснодарському краї, а також майора Олексія Димовського, який виступив зі зверненням до Путіна щодо тотальної корупції в правоохоронних органах і через це довгий час перебував у СІЗО. З 2013р. В.Карастельов бере участь у проведенні широкої громадської кампанії «Громадянин і поліція» по контролю за діяльністю правоохоронних органів. На цій темі побудовано багато ініціатив експерта, адже тільки такий підхід, на його думку, здатен забезпечувати прозорість і неупередженість роботи поліції.

Слідкуючи за подіями в Україні та спілкуючись з українськими колегами, Вадим Карастельов порівнює нашу ситуацію і ту, яка склалася в Російській Федерації: інститути свідомо «загнали» в конфлікт, їх діяльність зазнає утисків, багатьом громадським організаціям незрозумілим чином присвоєно статус іноземного агента…

На запитання Олега Слизька про участь російських правозахисників у питанні навколо української льотчиці та народного депутата Надії Савченко, експерт запевнив про контроль правозахисниками належних умовам перебування Надії під вартою та поділився власною неофіційною інформацією про те, що цілком ймовірно, цьогоріч її обміняють на декількох затриманих російських військовослужбовців.

Вихідним із першого стало питання про утримання полтавця, колишнього керівника заводу «Знамено»Юрія Солошенка, якого затримали в одному з московських аеропортів: майже рік знаходиться в СІЗО. Цей факт невідомий нашому експерту, Вадим Карастельов попросив підготувати інформацію про ситуацію з Ю.Солошенком і обіцяв дізнатися й, за можливості, вплинути на позитивне рішення.

Щодо самих форматів співробітництва між прогресивними колами України та Росії у нових умовах, Вадим Карастельов повідомив про наступні ініціативи: створення майданчиків для сприяння одне одному у вирішенні питань полонених, біженців,  обміну очищеною від пропаганди інформацією, започатковується проект інформування навколо подій щодо конфлікту та підтримки громадянського діалогу, а також спільне обговорення проблем на базі університетів.

ІІ День

Другий день Лекторію знаменувався приїздом Національного лідера Студреспубліки Павла Вікнянського, який розпочався з прямого ефіру на обласному телебаченні у програмі «Ранок на Лтаві» і продовжився змістовним його вітальним словом!

«Чому Полтавщина? Не тільки тому, що це батьківщина української літературної мови, Котляревського; російської літературної мови, бо це батьківщина Гоголя, це край, де, мабуть, знаходиться українська душа – це все лірика… Тому, що Полтавщина – один із цікавих регіонів, який передає багато коштів до українського бюджету. Тому, що свого часу, принаймні, при УРСР, при насправді Другій українській республіці тут знаходились наукові центри, які займалися космічними розробками. І третє, бо Полтава – досить типове місто… Лікування України, подібні ін`єкції треба починати саме з таких регіонів, як Полтавщина. І так Бог дав, що тут у нас [республіканців] одна з найбільш сильних організацій в Україні».

Свій виступ Павло Вікнянський побудував навколо наших, республіканських, варіантів відповідей на три ключові питання: «Чому так сталося, що ми, український народ, постійно наступаємо на одні й ті самі граблі? Хто винен? І що робити?»

Ключові фрази Павла, на які варто звернути пильну увагу:

«В Україні слабкі політичні інститути, а будь-яка нова влада – демонтаж старих інститутів»;
«Нас постійно захоплюють ірраціональні речі»;
«Якщо правда на нашому боці, то мовчати про неї – це часто злочин»;
«В Україні відбувається процес демодернізації»;
«Простіше сказати, хто не винний, а ось усі інші – винні»;
«70% українців радикально незадоволені тим, що відбувається в Україні»;
«Опитування: більше половини українців все ще вірять в свідоме волевиявлення, і одночасно більше половини готові продати свої голоси. Це шизофренія. Не буває кохання за гроші. Не буває, що партії прийшли і дали 200 грн., і після цього щось відробляють. Навіщо?!»;
«У партійній лавці соціал-демократів Німеччини партійна газета коштує грошей».

Підсумовуючи, Павло закликав кожного дня, кожної секунди критично відноситися до процесів в державі. «Не потрібно комусь подобатися, а треба бути раціональними. Ми інші й це одна з цілей Громадянського лекторію. Наші зусилля точно мають сенс, і в цьому випадку здоровий глузд, оптимізм і правильні республіканські, народні цінності точно переможуть!».

Наступним виступав психолог, священик о. Антоній Рудий, (м. Хмельницький) із лекцією «Психологія взаємовідносин авторитарної системи і внутрішнього прагнення взірця європейської цивілізації». «Питання, в яке я хочу заглибитись – я сам хочу його збагнути», — експерт зволів більше спілкуватися з аудиторією, аніж промовляти монолог.

Немалу частину розмови о. Антоній присвятив дорослій рефлексії нашого виховання з позицій теорії трансактного аналізу, щоб кожен із нас почав усвідомлювати різні процеси, які нам в дитинстві здавались іншими.

«Духовність – це наша інтимність, більша, навіть, ніжсексуальність. Про Господа Бога ми рідко беремося говорити», — розтлумачив священик. «Образ Бога – це образ батька. У неусвідомленої людини духовність залишається на рівні дитячому». Учасники, мабуть, вперше в житті прослухали нетипову лекцію священика, який досить доступно пояснював ті речі, які ми не могли ніколи собі уявити, що вони дуже прості. Ненав`язливий, а більш критичний підхід о. Антонія до обговорення складних тем з точки зору теології і психології максимально дає відповіді на повсякденні питання, які ми задаємо самі собі.

У зв`язку з украй незадовільною роботою нашої Держприкордонслужби, експерту Студреспубліки, політологу Андрію Окарі не вдалося вчасно перетнути кордон і потрапити на Лекторій, тому його доповідь «Як у 2015-му не втрапити у халепу 2005-го: Що потрібно для успішної модернізації України?» переноситься на липень-місяць.

Важливим для проекту була участь депутатів Полтавської обласної ради Дмитра Хрістова, голови депутатської групи «Європейський вибір», і члена постійної комісії з питань освіти, науки, культури облради Руслани Крайнової, які з цікавістю прослухали лекції і висловилися з власними позиціями, а також подякували за можливість взяти участь і побажали у майбутньому розвивати підняту тематику.
Насамкінець Національний лідер Студреспубліки Павло Вікнянський подякував Аграрній академії і полтавським республіканцям за організацію Лекторію!

Участь у Лекторію взяли понад півтисячі учасників, громадсько-політичних активістів регіону, соціально активних гостей, передусім, лідерів республіканців із інших регіонів України, журналістів, блогерів, держслужбовців та студентів. Серед яких один з лідерів Студреспубліки Олександр Щерба, бренд-менеджер Студреспубліки Віра Андріюк, голова Полтавського обласного осередку Студреспубліки Юлія Бобир, директор «ПРОМО бізнес груп» Олена Бояркіна, методолог, лідер республіканців Київської області Руслан Хасанов, депутат Ленінської районної у м. Полтаві радіАнна Шавиро, координатор мережевої програми «Мер від громади» Артем Дугін, член Громадської ради при Міністерстві аграрної політики і продовольства України Андрій Гедрович, один із лідерів полтавських республіканців Роман Широких, голова Студентської ради Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка Оксана Лашенкова, депутат Студентської ради м. Полтава Олесь Лучний, громадський активіст Святослав Маслак та ін.

Ще одного дня організатори піклувалися про полтавське «окультурення» для гостей нашого міста. Учасники Лекторію, колеги з інших регіонів, відвідали Музей-заповідник «Поле Полтавської Битви», Білу Альтанку, Садибу І.П.Котляревського та Полтавський музей авіації і космонавтики. Пізніше лідери республіканців завітали на вишівський етап Міжнародної програми «Студентська республіка» Полтавського університету економіки і торгівлі, познайомилися з місцевими особливостями реалізації проекту, поспілкувалися з учасниками. На вечір на гостей чекали справжні полтавські галушки!

Організаційний комітет І Громадянського лекторію «Вільні громадяни – сильні громади – запорука ефективної держави» щиро дякує адміністрації Полтавської державної аграрної академії в особі ректора, професора Валентини Аранчій,Студентскій раді ПДАА і Студентській раді м. Полтава (О.Глазов), ОД ТРК «Лтава» (Є.Лопушинський, А.Мішин), ТРК «ІРТ» (І.Я.Кужик), менеджеру проектів Московської школи громадянської просвіти Марині Скориковій і всім експертам й учасникам за допомогу, сприяння, організацію й участь у нашому першому, але надзвичайно важливому Лекторії! До зустрічі наступного року!

Про автора
Олег Слизько
Лідер полтавських республіканців
Олег Слизько
33
Останні публікації