Розмір тексту

У Полтаві й по всій Україні сьогодні проходили різні манфестації й марші рівності. Про що вони?

Необхідно чітко усвідомлювати, подруги та друзі, товаришки та товариші, що жінки — це не такі собі «найкрасивіші в світі другі половинки сильної статі», які роблять чоловіків «трішечки кращими» — а особистості, Люди, котрі потребують щирої поваги до їхнього достоїнства, вимагають справедливості та гарантії можливості й сприятливих умов для вільного розвитку. Не через чоловічі «доброту, піклування, кохання», а тому, що ТАК МАЄ БУТИ. І крапка.

Борімося! Вибір простий: рух вперед й емансипація — або Мордор.

Підтримувати, відстоювати й обов’язково реалізовувати у владі широкий емансипативний, модернізаційний порядок денний. Багатоманітність життя належить однаково всім!

Міжнародний жіночий день або, як він називається в ООН, Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир — це важлива нагода для маніфестації рівності, необхідності боротьби за права жінок, особливо в умовах України, яка знаходиться в міцних обіймах неолібералізму та скрєп, на території якої вже 7-й рік триває війна.

У Полтаві пройшла акція, де пішою ходою з`єднали пам`ятники трьом видатним жінкам, як зробили значний внесок у загальний прогрес: Марусі Чурай, Лялі Убийвовк і Раїсі Кириченко. Розпочала акцію феміністка Анна МИХАЙЛОВА, яка послідовно стоїть на пріоритеті прав людини, на позиції рівності, зокрема, всіх ґендерів і необхідності подолання будь-якої дискримінації жінок і в політиці, і в соціально-економічній сфері.

Анна Михайлова, феміністка, республіканка Анна Михайлова, феміністка, республіканка

Далі був марш. Багато прогресивних, позитивних, яскравих, активних, здебільшого молодих людей пройшли з маніфестацією по центру Полтави, а також багато полтавців/ок поїхали до Києва на марш. «Бунтуй, кохай, права не віддавай!», «Права жінок — права людини!», «Місце жінки всюди», «Свобода, рівність, жіноча солідарність!», «Жінок до влади. Жінок у Раду!», «Скажем «Ні» патріархату, фемінізм — у кожну хату!», «Традиція — не даність, наш вибір — солідарність!», «Рівна робота — рівна платня!», «Не продайся за цветы — скоро станешь у плиты!», «Ні — сексизму, ні — капіталізму!», «Квіти — клумбам, жінкам — права!», «За суспільство без насильства», «Геть фашизм, гомофобію, сексизм!» та ін. лозунги багаторазово підхоплював марш.

Послідовно стояти на пріоритеті прав людини, на позиції рівності, зокрема, всіх ґендерів і необхідності подолання будь-якої дискримінації жінок — і в соціально-економічній сфері, і в політиці.

Глобальна суперкриза і ковідна пандемія, їхні жахливі наслідки виразно, по-справжньому поставили у центр всіх питань людину, її інтереси та біль. А особливо боляче коронакриза вдарила саме по жінках!..

Тож критично важливо припинити державний курс на звуження прав і можливостей жінок, який здійснюється за допомогою різноманітних соціал-дарвіністських ініціатив і попередніх режимів, і теперішньої влади, котрі цинічно називають трудовими, медичними, земельними, освітніми й іншими «реформами».

Мусимо усвідомлювати, що панування мафіозно-олігархічних кланів спирається на ідеолого-політичні підходи спрощення, отєчєского повчання (хоч і менторствують уже доволі молоді люди), сіяння розбрату і постійної загрози застосування прямого насильства.

8 Березня — це ще й можливість для демонстрації єдності людей довгої доброї волі, людей Прогресу. Так уже відбувається понад 100 років. Методично, без страху, всупереч насиллю, профанації та пустоті. Солідаризуємось і всіляко підтримуємо ті прогресивні сили людства, українства, які виступають за вивільнення жіноцтва, надання максимальної свободи жінці! 8 Березня — день солідарності не лише жінок, а всіх ґендерів, усіх людей Майбутнього.

Хоч в останній час режим все більше застосовує неконституційні методи обмеження прав і свобод, конвеєрно клепає справи по «ворогам народу» й активно залучає ультраправих молодиків до своїх «дєлішек», тисячі чудових людей по Україні не побоялися і вийшли сьогодні на маніфестації. Ми розуміємо, що владі треба зберігати «рукопожатність» на Заході, тому цьогорічний марш у Києві відбувся у особливо щільному кільці силовиків. А що було б із ходою без «ковпаку», то бачили і відчули на собі 19 січня. Отже, ніколи не обманюймося!

Акцентуємо на необхідності захисту наявних і розширення прав і свобод: повної імплементації норм Стамбульської конвенції, захисту прав на якісну безкоштовну медицину й освіту, права на працю, свободу слова та права на мирні зібрання та маніфестації, реального — а не для статистики і звітів іноземним донорам — посилення ролі жінок у політиці, припинення імітації ґендерної рівності (ця імітація, зауважимо, щільно заміксована з махровим патріархатом і мізогінією, гомофобією і сексистськими проявами від керівництва Української держави), дієвих кроків щодо боротьби з домашнім насильством тощо.

Зміни — це ми! Весна крокує! І ще… відомо ж: у Революції жіноче обличчя!

Зі святом, рушійки і рушії прогресу!

Про автора

Олег Слизько

Олег Слизько

Лідер Республіканського руху на Полтавщині

93
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему