Про вибори, другий тур і шанси на модернізацію Полтави
Послідовно діємо далі. Мусимо спільно шукати шляхи до вирішення ситуації, інакше — Україна приречена, і Полтава теж.
Стати народною волею, здатною до громадянського діалогу, але здатною і до організованого спротиву — це наш обов’язок.
Чому для Полтави дуже погано, що в міській раді не буде модернізаційної сили? Так, будуть окремі спроби окремих депутатів/ок зробити «шось хороше»… Але системно при цьому неможливо реалізувати прогресивний проєкт.
Заводи не працюють, декласування народу, масова політична безграмотність… Зубожіння, безробіття, масова втеча за кордон… Одичіння й отупіння — ці оцінки Івана Франка актуальні й тепер.
Хто на сьогодні формує порядок денний, розхапав виробничі потужності й ескплуатує звичайних людей на Полтавщині?
Олігархія всеукраїнського рівня
Ці всім відомі павуки, п’ють кров із усієї України, не тільки з нас: Коломойський, Веревський, Ахметов, Тігіпко, Пінчук, Новинський, Іванчик, Лелюк і всі, хто неподалік і під ними. За ними провідні галузі — нафтогазово-енергетична, промислова, аграрна.
Газовики-нафтовики
Полтавщина видобуває 41% українського газу. Приватні вишки викачують гроші з наших спільних надр, як правило, на старих, ще радянських потужностях, державні — контролюються олігархами. Злочевський, Ставицький, Фукс і ті, що вище — це неповний перелік тих, хто викачує собі в карман полтавський газ.
Групи дерибанників радянської спадщини
▪️ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК, ГОК), який експлуатує олігарх Жеваго і вивозить з України сировину, до речі, проживаючи з родиною в Лондоні, — замість того, щоб тут, у нас, виготовляти з неї якісну готову продукцію.
▪️ Колишні «червоні директори». Одні розвалили й розпродали заводи, а інші досі керують. Приміром, Полтавський олійно-екстракційний завод — нинішній «Кернел» у руках Веревського. В Жеваго теж ряд заводів.
▪️ Аграрники. Наші дідусі й матері організовували цілу систему сільського господарства: ферми, ставки, лісосмуги, зрошувальні потужності… А зараз роздерибанили колективні господарства, щонайменше більше ста тисяч людей викинули з роботи, а тепер труять землю, забиваючи її хімією. Обробіток десятків і сотень тисяч гектарів землі належить декільком сім`ям. Все тим же Веревським, Іванчикам, Подолякам, Кулінічам, Лебединам, Павлюченкам, Колотіям, Непийпам та ін.
Наступні — це розпилювачі. Ті, хто мають доступ до влади — розподіляють землю під будівництво, нерухомість, мають доступ до державних і комунальних підрядів. Хто в Полтаві до них відноситься? Мамай, Удовіченко, Матковський — найголовніші, а також фінансово-промислові групи навколо них.
Обслуга. Це, зокрема, і ті, кого вище перелічені «хазяї життя» повсовували в списки на вибори. Найнята чєлядь, яка представляє їхні інтереси. Там — хто завгодно: і кловуни, і компрадори, і грантоїди, і т.зв. шароварні патріоти, й «активісти» на зарплаті від кланів, родичі найбагатших.
Але задача проста для всіх них — десятки мільйонів, вкинутих в рекламу на ТБ, в «наружку» й в Інтернеті, у прямий підкуп виборців і підкуп членів комісій, перетворити в сотні мільйонів витягнутих з бюджету. Встановити чи посилити контроль над народними ресурсами й далі розтягувати їх. На жаль, саме так влаштована українська «демократія».
І скажіть, який до цього всього стосунок має звичайна людина? який? може, досить дурити всіх?!
Полтавські т.зв. еліти – це гадюшник, як і загальноукраїнські.
Що ж, обирати, хто зі сторони людей, а хто з боку всіх цих визискувачів — дійсно обирати кожному…
Ще так було і за Гоголя. Виходить, що 150 років пройшли дарма… Невже це нас влаштовує?
Вони всі представляють ті чи інші фінансово-промислові групи й контролюють окремі потоки СПІЛЬНОГО БЛАГА — проте, доступ до спільного блага повинен бути СПІЛЬНИМ. Є працюючі моделі в світі. Це завжди важкі зусилля і боротьба. Але ми за це ще й не бралися в Полтаві, люде добрі…
І це не мрії — це важкий і складний труд.
Про другий тур
Ще не було місцевих виборів в Україні, які б супроводжувалися таким розчаруванням і безнадьогою, як ці.
Яка має бути наша позиція, коли в Полтаві масово були фальсифікації, які ніби не помічаються правоохоронцями? Яка має бути позиція, коли кандидати промовисто відмовилися від дебатів, куди ми звали? А явка 30% (а якщо відкинути всіх проплачених в схемах, агітаторів, спостерігачів, членів ДВК, кандидатів/ок і їх найближче заінтересоване оточення, то, мабуть, 15% всього) — справді, саме так мають виглядати легітимні вибори?
Жоден з кандидатів (і партій-«переможниць») не відповідає сучасним викликам, не говорячи про майбутнє. Й олігархічно-мафіозні групи, які вони представляють, не можуть і не здатні зробити щось гарне, не кажучи вже про системну програму модернізації міста. Мова не про писульку смішну, подану в ТВК у вигляді програми, яку написали політтехнологи, а ґрунтовну, стратегічно орієнтовану! Захищену перед всією полтавською громадою, а не в своєму і проплаченому колі.
Очікувати громадянської відповідальності від тих, хто рветься до корита, не приходиться — тож перевиборів, на жаль, не буде.
У будь-якому випадку, як показав попередній
склад міської ради, 4 рази за 5 років змінювалася коаліція в міськраді. Всі
були з усіма — всі і полюбилися між собою, і розгризлися.
Які ж у них розбіжності? Тільки у розмірі доступу до фінансових потоків, до
дерибану. Будьмо чесними — НАС ЧЕКАЄ ЩЕ БІЛЬШ НАХАБНИЙ ГРАБУНОК.
Чи маємо ми обирати між видами багнюки — кланів, які вони представляють? Якщо вас поставлять в ситуацію «вибирайте менше зло» — це ідіотський вибір. Нащо його робити? Це як зґвалтувати «отак… або по-іншому», але ж все одно зґвалтувати. А вони пропонують, щоб ми і далі співчували ґвалтівникам!
Основне правило нав’язаного владою і мафіозними кланами Закону про вибори — це беззаконня. Оспорити без «бабок» і влади — неможливо, добитися правди — неможливо, рівного доступу — немає, хто обдурив — той і «молодець». Ми відкотилися до 1917 року.
Це все абсолютно несумісно з модернізацією. Коли брехня — неможливо казати про відповідальність.
Не будемо циніками і негідниками. Бо вони зараз розкажуть нам усім мільйон красивих бла-бла — щоб і далі грабувати. Допоки дозволятимемо нами таким чином маніпулювати — ми приречені.
АЛЕ Є ВИХІД. Треба діяти принципово ІНАКШЕ. Чесні вибори — чесна відповідальна міська влада, яка приходить з концепцією розвитку, яка складається з компетентних людей, а також з тих, хто представляє реальні ІНТЕРЕСИ ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ Полтавської громади. Щоб було народне представництво. А не тих чи інших представників фінансово-промислових, мафіозно-кланових груп.
Потрібно принципово інакше. По крупицях будувати партію нового типу! В українських реаліях це зовсім неймовірно, але жодних товстосумів й іноземних посольств за нею не повинно бути.
І кожен день — це боротьба, це подолання. Бо інакше по-справжньому відстоювати народні інтереси неможливо.
Будуємо народовладдя знизу і будемо впливати ВСІМА інструментами. Виконувати народні накази спільно. Правила невірні — ми їх змінюємо.
ПІДЕМО ШЛЯХОМ ІНШИМ!
БОРІМОСЯ ЗА УКРАЇНУ Й ПОЛТАВУ ДЛЯ ВСІХ, А НЕ ДЛЯ «СВОЇХ»!