Все похмуріше і нижче хмари купчаться над морем…

Ще не було місцевих виборів в Україні, які б супроводжувалися таким розчаруванням і безнадьогою, як ці.

Надзвичайно низька явка — красномовна. І справа тут не тільки в «короні».

Україна й Полтава стала полігоном постполітики і маніпуляцій над населенням. Олігархічно-клановий диктат у нашій політиці — це реальність.

Так, в останній момент ми всі отримали недолугий і надзвичайно несправедливий Виборчий кодекс, наругу над місцевим самоврядуванням у вигляді нового районування і призначення старост (як за німецької окупації — замість обрання голів сіл), відмову навіть од довідок про несудимість для кандидатів/ок, свавільне позбавлення пів мільйона громадян на Донбасі права голосу, фарс над прямою демократією у вигляді психіатричного «опитування» ім. Зеленського (до речі, технологічно злямзеного у нас — у 2015р. ми проводили громадянський «референдум» під час міських виборів у Полтаві (змістовно акцептувати у влади розуму не вистачило, бо ми ж піднімали реальні, надзвичайно актуальні для людей, проблеми: 1) заборона забудови історичної частини міста та 2) передача «Полтаватеплоенерго» в міську комунальну власність)).

Нерівне виборче право у вигляді «коштовного» майнового цензу для балотування (наприклад, за висування списку кандидатів/ок — в якості застави треба було заплатити у Києві майже 0,5 млн грн, а в Полтаві – 53 000 грн) — це стидний відкат у минуле, у часи до 1917-го року.

Повна імітація боротьби з політичною корупцією, «чорним налом», тіньовим фінансуванням на сотні мільйонів, махінаціями і підкупом; беззаконна відмова навіть в реєстрації на виборах незручним партіям і кандидат(к)ам (як, зокрема нашої в київському передмісті Гостомелі); тотальна продажність підконтрольних олігархам і кланам медій; «ручні» куплені комісії; цілі армії найнятих за гроші агітаторів; фейкові «партії» і ще більш фейкові осередки оних — запрограмували те, що ми всі й отримали зараз у вигляді «оновленої» місцевої влади й абортованого майбутнього.

Замість очікуваного громадянами знищення мафіозного спруту, Зеленський і його поплічники виростили ще більшого корупційного монстра — стали гарантами змови старих і нових панів, влади і псевдоопозиції, що дало кланам-кровопивцям ще більше влади.

Значить, НАС ЧЕКАЄ ЩЕ БІЛЬШ НАХАБНИЙ ГРАБУНОК.

А простий люд, і так фактично декласований, інструменталізований, доведений до ручки, принижений зубожінням і масованим, цілеспрямованим «промиванням мізків», помість суворого відстоювання власних інтересів — часто відноситься до політики і виборів, ніби це все не про наші життя, а якийсь футбольний турнір чи автоперегони — ніби робимо ставки.

Абсурдна, шизоїдна «гра» — ставити на різні банди злочинців і шахраїв, щоб вони далі ще більше здирали з нас — вже не три шкіри, а четверту, п’яту, а то й шосту!

Фінансіалізація і тотальна корумпованість навіть перестали бути стидними… Гірше — ми це побачили по стерв’ятниках системи і по їхній обслузі — особливо по дуже значній частині медійників, креаклів, всяких блогерів — стало практично неприйнятно демонструвати щиру, тобто безкоштовну, громадянську чи особисту позицію. Себто стало стидно не продаватися! Тіпа, ти ж маєш бути «нє лохом».

Гроші перемогли життєдайну творчість. Ці вибори стали безпрецедентно вторинними, скучними і прісними в плані змісту й креативу: просто цинічна «метушня» примітивних політтехнологій, «бігморд», сіток і фальсифікаторів.

Лібертаріанці всіх мастей можуть заспокоїтися: Україна стала капіталістичним, соціал-дарвіністським «Едемом». Підкуп, наруга над законом, шахрайство й інше «пєтляніє» — на жаль, стали нормою. Догмат про «виправдання баблом» став центральною «скрєпою» нинішньої України.

Обирати серед різних сортів лайна — це знущання з людської природи, нашого достоїнства. Тому переважна більшість українського суспільства, вибачте, поклала на вибори те, що показала дівчина з Femen Зеленському перед виборчою дільницею. Розчарований і сердитий народ у своїй більшості не схотів брати участь у фарсі злих кловунів і їхніх цинічних господарів.Трагічною жертвою тотального розчарування і спеціально поширюваної олігархічними медіями міфологеми, що «всі — однакові й чесної політики не буває», стала, на жаль, і невелика кількість прогресивних кандидатів/ок в окремих громадах, наприклад, у Полтаві та Гостомелі.

Але вся ця унила і травмуюча канитель показала, що політична і соціально-економічна неоліберальна система Української «Третьої Республіки» абсолютно несумісна — ані з розвитком, ані з виживанням України й більшості нашого населення.

Боротьба за Прогрес, Модернізацію і Справедливість повсякчас у світі була надзвичайно складною і драматичною. Ми це, як ніхто, усвідомлюємо.

І хоча шанс на еволюційний ривок знову втрачено — мусимо зробити висновки і в тій вибухонебезпечній ситуації, що є в нашому суспільстві, не згаяти все ще наявний потенціал — до модернізації і розвитку.

ПІДЕМО ШЛЯХОМ ІНШИМ!

БОРІМОСЯ ЗА УКРАЇНУ Й ПОЛТАВУ ДЛЯ ВСІХ, А НЕ ДЛЯ «СВОЇХ»!