Кому заважають внутрішні органи приміських поїздів?

На фото: Салон дизель-поїзда щойно з ремонту;

Ледве встигають виходити приміські поїзди з ремонту, як їм потрібно знову "наводити красу". Щойно пофарбований, як новий дизель-поїзд, обладнаний новим туалетом, новенькі дивани в вагонах, чисті вікна, гладеньке лакове покриття стін та щойно змінений лінолеум - все це копітка робота деповських майстрів своєї справи для комфорту наших пасажирів. Звісно, сідаючи в такий поїзд, розумієш, що таке комфорт, і навіть не думаєш, що поїзд набігав вже майже 40 років, давно перебігавши свій відведений термін служби.

Частенько я приймав такий поїзд з депо, душа раділа за ту чистоту, красу та комфорт, в якому доводилось працювати. Але приймаючи цей же поїзд через тиждень, два...зовсім інша картина - туалет без крана на рукомийнику (відірваний з усім гамузом), по поїзду познімані ручки на дверях переходів поміж вагонами, порізані подушечки диванів, та й яких тільки надписів на стінах не прочитаєш.

Апогеєм всього цього безладу стала величезна графіті на пів вагона, з замальованими вікнами. Ті люди, які роблять подібні речі, не думають настільки тяжко відтирати ті малюнки з вагона. А робити це приходиться тим, хто керував тим поїздом, власноруч. Найвандальнішими напрямками Полтавського вузла є Ромоданівський та Кременчуцький напрямки.

Лякає той факт, що Україна, хай тяжкими та невпевненими кроками, але все ж крокує в Європу (чи потрібні ми там їм? авт), але наша старша спільнота ще живе в Радянському Союзі. Хоча для нинішньої молоді, не завадило б пожити в ті часи. Банально, але серед порушників в вагонах трапляються не тільки молодь, але й люди далеко за 50. Як приклад, більшість літніх людей полюбляє ставити сумки з брудним низом на дивани, чи взуті ноги класти на дивани, а на наступний день самі ж сідаючи в такі запилені місця 5-ми точками, обтрушуючись, ругають на чому світ стоїть того хто там ноги клав (самі ж і клали, авт). 

Молодь траплялась с цигарками в перехідних площадках між вагонами. Якщо вже палите, то паліть в тамбурі. Кидаючи "бичка" в дири перехідних площадок, ви наражаєте весь поїзд на пожежу, адже кабелі, протянуті між вагонами, "взуті" в дермантинові кожухи, і горять дуже добре. Також полюбляють в переходах справляти свої природні потреби, але це також не розумно, адже хоч напруга в колах 110В, але бьється відчутно.

Особи, в стані алкогольного сп`яніння, не частіше ніж тверезі, залишають купи сміття прямо на диванах в поїздах. Мало того, що смітять, палять, та всіляко пошкоджують обладнання поїзда, ще й не з кожного плату за квиток візьмеш. Це вже інша історія.

З 1 вересня плануються рейди транспортної міліції по вагонах поїздів для виявлення порушників та вандалів.

Проблема фінансування залізниці постала так гостро, що адміністрація може піти до відміни приміських потягів на декотрих маршрутах. Стан рухомого складу вже досить поважний, і його утримання тягне великі кошлти, які не компенсують ні квиткові виручки, ні компенсація облдержадміністрацій за перевезення пільговиків. Доречі, загалом по Україні жодна область не розрахувалася повністю з УЗ за перевезення пільговиків.

На фото: Електропоїзди Луганського заводу, серії ЕПЛ9Т Полтавського депо.

Сьогодні в Полтавське Моторвагонне депо, поступають порівняно нові електропоїзди серії ЕПЛ9Т, випущені ХК "ЛуганськТепловоз" в 2000/2008 роках. Полтавське депо на сьогодні має в експлуатації сім 8-вагонних електропоїздів серії ЕПЛ9Т, а також  чотири 10-вагонних електропоїздів серії ЕР9М, та один електропоїзд серії ЕР9П, які випущені в 1974-1977 роках, і працюють в різній вагонній кількості..

На фото: Електропоїзд серії ЕР9М Полтавського депо на ст. Вакуленці

На балансі Полтавського депо також експлуатують десять (ті, що на ходу) 6-вагонних дизель-поїздів, випущених в 1976-1990 роках. Рухомий склад дозволяє повністю задовольняти потреби пасажирів всіх чотрьох напрямків Полтавського вузла, а також напрямків Кременчуцького, Роменського, Ромоданівського, Гребінківського, Прилуцького, Люботинського та Сумського вузлів.

На фото: Дизель-поїзд серії ДР1А Полтавського депо.

На жаль наш народ сьогодні не готовий в Європу, як і сама країна з її кульгавою економікою, як це не прикро визнавати. Але потрібно дивитись в майбутнє з оптимізмом, та вірити у світле майбутнє нашої неньки України.

(Фото від автора)

Сергій Сидер, спеціально для "Полтавщини"