Вшановувати пам'ять полеглих – наш обов'язок
Більше ста свічок за вічний спокій наших воїнів поставила в храмі. Тільки подумати – Хорольщина втратила більше ста гідних синів, а скільки в статусі безвісти зниклих: який відчай і водночас яка надія в цих двох словах! Повертайтесь живими!
Віддати шану полеглим захисникам і захисницям України можна найпростішим, але дуже важливим способом – схилити голову під час хвилини мовчання. Це варто робити щодня, адже йдеться про повагу до тих, хто пожертвував своїм життям за свободу та незалежність нашої країни.
Російське вторгнення в Україну триває понад два роки, а збройна агресія рф – більше десяти років. За цей час ми втратили тисячі захисників і цивільних громадян. Гідне вшанування їхньої пам’яті – надзвичайно важливе завдання для суспільства.
Хорольська громада на колінах зустрічає воїнів, що повертаються на щиті. Люди горюють, кожному болить, адже наші воїни – це наші жителі: батьки, дідусі, брати, сини, чоловіки. Війна сиротить батьків і дітей , це боляче і сумно.
Щоденна хвилина мовчання – це важливий ритуал, який демонструє нашу повагу до тих, хто пожертвував своїм життям заради миру і безпеки нашої країни. Це символ пам’яті, вдячності та визнання їхнього подвигу, а також крок до формування національної культури гідного вшанування загиблих.
Щодня о 9 годині ранку кожен може зупинитися і зі словами молитви за загиблими звернутися до Бога.
Вшановувати пам'ять полеглих – наш обов'язок!
Більше ста свічок за вічний спокій наших воїнів поставила в храмі. Тільки подумати – Хорольщина втратила більше ста гідних синів, а скільки в статусі безвісти зниклих: який відчай і водночас яка надія в цих двох словах! Повертайтесь живими!
На жаль, війна продовжується і починаючи з 2022 року вона перейшла у відкриту, більш масштабну фазу. І для нас це дійсно війна.
Ми вшановуємо пам'ять полеглих героїв і ми пам’ятаємо кожного, бо це наше завдання і наш обов’язок пам’ятати кожного і продовжувати всі ті наміри і продовжувати рухатись до тих цілей, які ставили перед собою наші герої, які не замислюючись про власне життя і здоров’я відавали найцінніше за нашу Україну. (с)