Пам'ятаймо! Шануймо! День скорботи і вшанування жертві війни.
22 червня - дата, яка увійшла в історію, як один із найвіроломніших та трагічних днів у літописі України. Замість початку нового життя, для сотень тисяч випускників, їхніх батьків і рідних почалася чорна смуга поневірянь, втрат і сліз.
Сотні тисяч зламаних дитячих доль, мільйони загублених на догоду диктаторам і тиранам душ. Сьогодні ми маємо пам'ятати і доносити нинішнім дітям і зберегти для прийдешніх поколінь пам'ять про руйнування і втрати, які приносять війни.
Скорбота - не порок, а данина пам'яті. Пам'ять поколінь у свою чергу мала би вберегти нас від повторень. Мала би, але не вберегла. Російсько-українська війна на Сході щодня нам нагадує про себе. Сьогодні і щодня вболіваю за хлопців і дівчат, які знову і знову відбивають атаки ворога я так само, як і їхні предки боронять нашу країну і мирне населення. А ще вірю, що все вдасться, а в нашій новітній історії ця сторінка позначиться ще однією вікопомною перемогою.
Слава Україні! Усе буде Полтава!
