Розмір тексту

Я є, томущо він вижив!

Ця хата, стоїть і досі і все па'ятає!

Я в ній провів майже все своє дитинство влітку.

Як провів в ній своє дитинство і мій дід , в тій самій хаті.

З однією лише різницею.

Мені не довелось, у свої 11-12 років, лазити по під вагонами із зерном, яке було змішане із мазутом і збирати його по зернині, аби хоч якось мати могла приготувати поїсти в 1932 та 1933 роках, зранку не потрібно було йти на річку і ловити карася, аби мати могла зварити юшку, щоб хоч якось пообідати.

І головне, мені в мої 12 років не довелось ризикувати життям, заради простого зерна із мазутом висипаного на колії з порваного мішка.

Варто не забувати, аби не повторюватись!

Пам'ятаємо!

Про автора

Олександр Шамота

Олександр Шамота

Голова Полтавської міської організації Соціал-демократичної партії (СДП)

190
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему