Гожулянська громада
Писати про сільські ради, які увійдуть до Полтавської ОТГ, реально складно. Всі вони, так чи інакше, схожі одна на одну. В усіх приблизно однакові проблеми: відсутність прибутку через відсутність великих підприємств, залежність від райради та агенції доріг, брак робочих місць, дороги, фінансування шкіл і медицини.
Втім типовість проблем, це, мабуть, краще – їх можна вирішувати комплексно. Можна створювати програми розвитку ОТГ за напрямками, фінансувати їх також буде легше в комплексі.
Але є й суб’єктивні проблеми, як наприклад в Гожулянській сільраді. Наприклад, вода. Тут вода перенасичена фтором. Це тягне за собою багато стоматологічних проблем і з’являються вони ще з дитинства. Місцеві свердловини не рятують ситуацію. Вода навіть з різної глибини не набагато якісніша. Можна ставити потужні фільтри, але в кожен дім їх не поставиш, а централізовано - не зручно. В сільській раді встановили водоочисний автомат. Який не за дорого фільтрує воду. Але ж з іншого кінця села сюди не находишся. Тетяна Литвин, яка очолює сільраду вже не перший термін, каже, оббила всі пороги, щоб вирішити це питання. Навіть передачу «Я соромлюсь свого тіла» залучили до цієї теми – віз і нині там.
Ще одна глобальна проблема, яку потрібно розв’язувати – земельна. Під колишньою біофабрикою, яка також входить до Гожулів величезні ділянки землі сьогодні знаходяться в віданні держави, але й належать людям водночас. Колись передали чимало земель різним людям єдиним актом – тепер кінців не знайдуть. Тут буде потрібна юридична оцінка ситуації і, є підозра, не один місяць піде на розв’язання цієї проблеми зокрема й в судах.
Загалом же об’єднання буде взаємокорисним. Містяни отримають нові місця для відпочинку, а в селі відповідно з’являться нові робочі місця, воно розшириться та отримає нову інфраструктуру. Загалом, межа між місто і селом у Гожулянському напрямку має стертись досить швидко. Тож нас обох: і Полтаву, і Гожули чекають неабиякі зміни на краще. Тільки на краще.
Все буде Полтава!
