Трохи меморіалізації
Трішки екскурсу: в Полтаві встановили муляж гелікоптера до 10-ої річниці бригади імені Сікорського. Тимчасова інсталяція мала постояти два тижні, але вже під вечір її прибрали. Нібито з такої причини як на скріні.
Так от:
За логікою місцевої влади, треба ще знести підстанцію на Подолі, низку заводів й прибрати з міста військових в поле кудись аби не провокувати росіян.
До речі, поруч стоїть памʼятник Мазепі, який росіяни намагались гранатою підірвати й чомусь це не є провокацією.
А от музейний тимчасовий експонат є.
Прибрати інсталяцію таким чином - це плювок. Бо ми воюємо за ідентичність й памʼять, й саме такі памʼятники та інсталяції є носіями цього. Якщо ми готові їх прибрати самі, аби не провокувати росіян, то навіщо тоді гинуть кращі з людей на цій війні?
Ця комунікація, коли міська влада робить вигляд що нічого не було, а районна прикриває свою безглуздість скаргами від низки людей - це огидно. Отака от подяка від полтавців бригаді, яка в тому числі їх охороняє.
«Полтава памʼятає» (с).
П.с. Випадково Вийшов чудовий перформанс, який запам’ятовується, й підіймає болючі питання й обговорення в суспільстві.
