Проблема та вирішення

Коли останній раз був в Полтаві, то звернув увагу на показовій деталі. На центральній вулиці міста вже 5 років як велосипедна опора встановлена не тим боком.

Тобто, коли зробили єдиний шмат велодороги в місті, то опору при переході, на яку має спиратись велосипедист аби не злізати з вельчіка, очікуючи коли проїдуть машини, поставили іншим боком.

Вже тоді місцеві небайдужі намагались виправити ситуацію, але плитка з опорою, якшо її повернути правильною стороною, не вставала в паз. Таким чином велостійка роками була декоративним елементом оздоблення.

Після критики міська влада вирішила проблему по своєму — опору спиляли. Нема стійки — нема проблеми.

Ну тобто, в тебе є болгарка й варіант підрізати плитку й встановити опору правильним місцем , або знести опору немов її й не було. Проблему вирішили на «вищому рівні» й спиляли опору, лишивши металевий штир для підвищення інклюзивності міста.

Просто влада не мислить Полтаву як місто до велосипедів. Тому спочатку вони не знали навіщо проектант намалював ті стійки й їх використовувати — потім знесли взагалі.

Влада не мислить Полтаву інклюзивною. На нових «інклюзивних зупинках» на шляху тактильних плиток взагалі поставили сміттєві баки. Бо сліпий має йти по плитці немов еквілібрист, ні кроку в бік.

Це все про повагу до людей. Це не історії про хайп. Це про повагу. Люди які пишуть про любов до Полтави — чомусь не гуляють нею. Відтак їх любов сліпа.

П.с. А ще сходіть до скульптури «Сковорода йде на дно». Де мужик зі ступнями хобіта, який хз чому тримає взуття позаду, має намір впасти під своєю вагою. Плитка під ступнями піднялась вже, просто жезл тримає скульптуру від падіння в неприродній обрив. Три місяці як встановили, добре ж?

Навмисно не акцентую на політиках, важких матеріях типу зруйнованих інституцій, відсутність комунікацій. Просто ось це можна вирішити, якщо хоча б трішки мати повагу до мешканців.