Пліч-о-пліч продовжуємо допомагати жителям Херсонщини
«…Каркас із цегли – це все, що залишилося від мого обкладеного, хоч вже і старенького будинку. Сама ж оселя, як бачите, просто «розкисла», розповзлася. Немов розчинилася в тоннах води, як і не було її», – таке страшне горе й випробування довелося пережити 80-річній бабусі з Херсона, яка на схилі літ втратила свою домівку внаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС.
Історію її життя, весь біль, трагізм ситуації почув і відчув під час останнього візиту до Херсонщини. І таких прикладів тисячі.
Палети з піноблоків, які продовжують висіти затиснутими від сили води на дахах.
А ось стрімким потоком води у чужий двір занесло величезний сарай із дровами.
Всюди тріщини в лікоть у замуленій землі...
Розкидані й понівечені дитячі іграшки, як свідки колись мирного і щасливого життя… Далі залишки чийогось дивану. Холодильник, який прибився обабіч вулиці течією. У повітрі ще й досі стоїть різкий характерний запах від мулу та продуктів розпаду.
Із огляду на стан окремих домогосподарств подекуди рівень води сягав димоходів осель – тобто візуально до 5 метрів.
Масштаби наслідків катастрофи через підрив Каховської ГЕС вражають і нагадують кадри з апокаліптичного фільму.
На жаль, це все реалії, які ми бачили, крокуючи вулицями від двору до двору. І які ми разом намагаємося ліквідовувати.
Полтавський район, як і вся Полтавщина, незмінно продовжує підтримувати Херсонщину в подоланні наслідків підриву Каховської ГЕС. Допомагаємо технікою, інвентарем, кадровим ресурсом. Розуміємо, що в основі загального відновлення постраждалої від підтоплення території лежить відновлення кожної індивідуальної оселі. Крок за кроком. Поетапно.
Паралельно з технічним ресурсом цей процес потребує багато ручної праці, фізичної сили. Майже в кожній домівці висота нанесеного мулу сягає в коліно. Також доводиться розбирати й вивозити з будинків, обійсть, вулиць речі колишнього вжитку, які під впливом стихії перетворилися на суцільний мотлох. Це дуже копітка й важка праця. І люди з Полтавського району добровільно проявляють ініціативу й активно долучаються до розчищення та відновлення приватних домогосподарств після затоплення.
І зауважу, це все під пекучим сонцем, під час «прильотів» та вибухів, які постійно доносяться в регіоні. Навіть усі ці фактори не зупиняють наших людей у допомозі! Вони її надають, працюючи у бронежилетах та касках, хоч поруч і димляться воронки.
Я вдячний усім жителям Полтавського району, які не стали осторонь людської біди, а дійсно пліч-о-пліч допомагають її долати. Також головам усіх 24 громад, яким тема Херсонщини з перших годин лиха не була байдужою. Зауважу, що деякі з них уже встигли особисто побувати на місці подій. Серед них – очільник Великорублівської ТГ Вячеслав Олійник, який працював із командою там та достеменно вивчав потреби людей.
Попри пережите горе, градус емоцій херсонці, відчувають і цінують усе добро, зроблене для них. Вони завжди надзвичайно щирі й відверті у своїх розмовах, а також безмірно вдячні за надану їм підтримку.
Зі сльозами на очах та обіймами вони радіють кожній зустрічі з полтавцями. Вони щасливі кожній покладеній цеглині, відновленій рамі на підвіконню, розчищеному клаптику подвір’я. Для них допомога з відновлення – надважлива.
А ще ці люди сильні духом та своєю вірою! В одній з осель, яка також зазнала руйнувань і пошкоджень, побачив ідеально чистий, охайний, вичепурений від найменших порохів куточок – там стояли образи. Тверда віра у перемогу добра над злом – це духовна сила й міць українців.
Незламні жителі Херсонщини, ця поїздка й допомога точно не останні.
Реально дивлячись на речі, розуміємо, що роботи ще дуже й дуже багато. Але будівнича енергія завжди бере верх над руйнівною. І сьогодні кожен із вас, кожен, хто допомагає вам, несе її в собі, своїх діях, думках.
Відновимо! Відбудуємо!
Пліч-о-пліч, разом усе здолаємо!
