Зміни до Закону стануть на заваді корупціонерам

Нині існують два механізми забезпечення областей хлібом. У 2011 році почав діяти так званий Агарний фонд (це державна організація). Він робить з українського зерна борошно та продає потрібну кількість щомісяця в кожну область згідно їхньої заявки. При цьому ціна на це борошно не може бути вищою за фіксовану профільним міністерством. Паралельно, по застарілому законодавству, кожна область має створювати за кошти місцевого бюджету власний Регіональний ресурс зерна. Але, як нам відомо, коштів у місцевих бюджетах зазвичай на це немає. А регіональні ресурси зерна фактично себе віджили у зв’язку з роботою аграрного фонду. Утім віднедавна сам факт створення регіонального ресурсу дає можливість обласним чиновникам в окремих областях маніпулювати аграріями. А саме, їм не дозволяють вивозити та продавати зерно в інших областях. Мовляв, у своїй області ресурсів не вистачає, а аграрії вивозять зерно!

Чиновники посилаються на статтю Закону України «Про зерно та ринок зерна», згідно якої на обласні адміністрації покладений «контроль за формуванням регіональних ресурсів зерна».

Ось вони і «контролюють».

Хоча зерна завдяки роботі агарного фонду достатньо. А діють чиновники просто. Зазвичай вище обласне керівництво має непогані відносини з різними контролюючими органами, наприклад, Сільгоспінспекцією. Які на прохання чиновників з різних причин не видають чи затримують видачу сертифікатів, без яких продати зерно в іншу область – не можливо. І тут виникає корупція. Врожаї в цьому році високі, ринків збуту в рідних областях не вистачає, тож аграрії змушені за будь-яку ціну здобувати сертифікати якості. Фактично Регіональний ресурс зерна нині й існує тільки для цього – щоб «збити» побільше із виробників. Дефіциту борошна все одно не спостерігається, адже воно надходить від Аграрного фонду. І така ситуація типова для багатьох областей. Полтавщина – серед тих – небагатьох, де аграрії не скаржаться на подібні зловживання.

Я пропоную скасувати Регіональний ресурс зерна взагалі, тим самим ми зможемо зменшити корупцію в цій сфері. Натомість всеукраїнський Аграрний фонд без проблем перетягне на себе функцію забезпечення хлібзаводів борошном. Сподіваюся, інші депутати підтримають мою ініціативу.

P.S. Давно хотів почати блог, але вчорашня новина підштовхнула до його створення. Зрештою, інтернет – місце, де кожен може вільно висловити свою думку.

Почати хотілося з чогось більш позитивного, ніж корупція та недосконалість нашого законодавства. Сподіваюся, наступний мій пост буде більш веселішим!

Тож, відтепер усе, що вважаю вартим уваги читачів «Полтавщини» буду писати тут. До зустрічі!