Розмір тексту

Не допустити деградації освітньої системи

Курс взятий урядом Шмигаля по всіх напрямках може відкотити Україну на кількадесят років назад. Декларовані цінності та цілі роботи КМУ не виконуються, а заходи щодо призупинення чи відміни реформ говорять про цілеспрямований саботаж розвитку країни.

Міністерство освіти та науки анонсує низку змін у освітньому процесі, які мають запустити вже з вересня. Зокрема зміни мають стосуватися збільшення частки дистанційного навчання. Потрібно розуміти, що школяр — несформована особистість. У той час, коли дитині хочеться гуляти і розважатись, сподіватись на самовідповідальність у навчанні не доводиться. Батьки в свою чергу мають щодня ходити на роботу, аби своїми податками забезпечувати роботу і спроможність країни, зокрема й Уряду і системи освіти, яку наразі хочуть каструвати. Зменшення відповідальності закладів середньої освіти у навчальному процесі може призвести до дегенерації щонайменше кількох поколінь дітей, яких позбавлять одразу кількох складових навчання, зокрема й можливості соціалізуватися.

Чи варто говорити, що батьки після виснажливого робочого дня між трудоднем і хатніми обов’язками фізично не можуть забезпечити дитині 100% уваги у виконанні шкільних завдань. Власне для цього й існують школи. Інакше ми б давно перейшли на індивідуальне навчання.

 Утім проблема має не тільки очевидний практичний бік, як то зниження рівня знань, загальної ерудованості та виховання. Школа окрім прямого навчання дітей дає також і низку необхідних у майбутньому навичок – це, передусім, і здатність до саморозвитку, вміння вчитись, прагнення до пізнання і можливість навчатися протягом життя. Це і практикум з соціальних комунікацій. Забравши в дітей можливість спілкуватись у запропонованих формалізованих обставинах, ми можемо вже за кілька років отримати сотні тисяч інтровертів, не здатних до адекватного спілкування та взаємодії. Як наслідок можемо зіткнутись зі зростальною агресією в суспільстві, збільшення кількості депресивних станів і інших психологічних та психічних розладів.

Окрема тема ЗНО. Незалежне оцінювання безумовно є стресом для випускників. Утім за останні кілька років стало досить буденним, а підготовка до зовнішнього тестування звичним процесом. Але не можна сперечатись з основною перевагою ЗНО – тотальне зменшення корумпованості вищої школи. Завдяки ЗНО вища освіта стала доступною для всіх саме завдяки знанням, а не знайомим дядям-тьотям або заколотій свині. Анулювання ЗНО це не тільки знецінення зусиль нинішніх випускників, які готувались до нього впродовж всього останнього року – це повернення до радянської системи вищої освіти. Тобто до привілейованого підходу. У закладах вищої освіти знову будуть вчитися не за показником знань, а «по блату». Мешканці села та бідні родини знову будуть позбавлені права на рівні умови доступу до навчання.

Як освітянин за фахом і як заступник голови освітньої комісії обласної ради, я багато спілкуюсь із педагогами, директорами шкіл і садочків у області, з батьками учнів і вступників – те, що сьогодні відбувається з системою освіти інакше, ніж варварством назвати не можна. Звісно частково дистанційне вивчення окремих предметів може бути прийнятним. Зокрема у періоди зимових карантинів при спалахах грипу – аби не втрачати час можна 2 тижні навчатись дистанційно, щоб потім не так важко надолужувати. Але всерйоз розглядати дистанційну освіту як основну форму навчання – це злочин навіть на рівні ідеї. Батьки та освітяни вже створили відповідну петицію на сайті Офісу Президента. Підтримайте її, якщо поділяєте думку, що перехід на повноцінне дистанційне навчання стане крахом української освітньої системи.

Про автора

Валерій Прядко

Валерій Прядко

Керівник фракції СДП у Полтавській обласній раді

16
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему