Розмір тексту

Культура і туризм мають стати провідними галузями розвитку Полтавщини

Чим більше туристів може залучити і зацікавити область, тим цікавішою вона стає для внутрішніх та зовнішніх інвесторів. Окрім того саме туристичні потоки формують значну частину робочих місць регіону, а отже безпосередньо впливають на розвиток його економіки. Для формування успішного туристичного потенціалу потрібен ефективний менеджмент і саме Полтава останні 2 роки показує значні зрушення в цьому напрямку.

Полтавщина затвердила концепцію розвитку області на 2021 – 2027 роки. Ця стратегія охоплює абсолютно всі галузі та напрямки діяльності. Утім, культура та туризм наразі представлені не в повному обсязі. Для того, щоб посилити ці галузі ми створили робочу групу, мета якої посилити роботу цих сфер роботи регіону. Вже за кілька тижнів відповідні зміни мають бути внесені до загальнообласної стратегії.

Важливо розуміти, що Полтавська область – це не лише культурний туризм. Історично склалося, що ми можемо запропонувати своїм гостям набагато більше, ніж просто відвідини історичних місць, яких, до слова, у нас дійсно багато і цікавих. Це Більськ, це гоголівські місця, це спадщина Кочубеїв, це і замки з палацами, і місця стародавніх битв. Ми маємо величезну кількість митців, письменників, поетів, драматургів, художників і композиторів, які прославили Полтавщину далеко поза Україною. Але не тільки садибами творців і іменитими місцями багата область.

Зацікавити туриста можемо й великою кількістю народних промислів: вишивка, ткацтво, килимарство, гончарство, лозоплетіння, дзвонарство – цей список можна продовжувати нескінченно.

Новомодним зараз є промисловий туризм і ту т нам теж є чим похвалитися. Особливої уваги заслуговує медичний туризм. Полтава, наприклад, давно визнана в світі столицею стоматології, щороку приймає туристів, які приїздять сюди за послугами дантистів. Розвивати цей напрямок узявся нинішній очільник міста Олександр Шамота. Концепція туризму включає в себе окремий напрямок, який передбачає надання комплексної туристичної послуги, яка дасть змогу закордонним і українським гостям легко дістатися до помешкання, поселитись, проходити лікування, відвідувати визначні місця, познайомитись із традиційними та не зовсім полтавськими способами проведення дозвілля. Такий собі медичний олінклюзів з лікуванням, проживанням, харчуванням та відпочинком.

Якщо порівнювати розвиток туристичної та культурної галузі в Полтаві по роках, робимо очевидний висновок про те, наскільки важливо для успішного результату наявність ефективного менеджера. Наприклад, хоча б бюджети, які витрачались на галузь. Культура в нас завжди фінансувалася по залишковому принципу. Це впливало на якість послуг, на їхню відповідність часу. Полтава нині в десятці кращих туристичних центрів України, а той підхід, який сформував тут Шамота виводить нас на кардинально новий рівень. Ми бачимо як музеї потроху стають інтерактивними, йдуть в ногу з часом бібліотеки, розвивається галузь в цілому. Для прикладу за останні 2 роки видатки на культуру в місті зросли на 35%. Для Полтави це безпрецедентно – раніше галузі ніколи не приділяли стільки уваги. І ці зміни видно неозброєним оком.  Це повністю оновлені бібліотеки в центрі міста і далеко на околицях. Це оновлені і відремонтовані музеї, робота з будинками культури у селах поруч з Полтавою. Що вчергове доводить, що ефективний менеджер здатен відродити галузь і повернути Полтаві звання культурної та духовної столиці України.

Таким шляхом має йти вся галузь регіону. Нові підходи, осучаснення фондів, які нам дісталися у спадок від радянського союзу з совковими сервісом та підходами до роботи. Ми відходимо від цього. Потрібно вкладати в гроші в модернізацію закладів. Цікавими експонатами сьогодні вже не зацікавиш молодь і не затягнеш її у напівтемні зали. Світ вигадує щодня масу цікавих інноваційних речей: доповнена реальність (скоро вже буде доступна в музеї Полтавської битви, наприклад), засоби гри світла і тіней, голографічні елементи, 3D-друк і багатовимірні зображення. Було б бажання – за допомогою наявних у нас історико-культурних надбань можна створити в області місця, рівних яким не буде в Україні. Такі місця залучають туристів, а це означає розширення сфери послуг, інвестиції в транспортну та дорожню інфраструктуру, дозвіллєві та атракційні об’єкти. Це все – робочі місця для мешканців області та наповнення бюджету. До прикладу, якщо взяти США – більшість музеїв у штатах не лише самоокупні, але й приносять в бюджет країни та своїх штатів майже втричі більше коштів, ніж, наприклад, сільськогосподарський сектор. Так, для цього вони вклалися в свої культурні об’єкти, але тепер мають результат.

Шлях розвитку і перезапуску – той шлях, яким має йти Полтавщина, для залучення туристів та інвесторів. І це має стосуватись всіх рівнів культурного життя. Аби не лише великі туристичні магніти притягували туристів у регіон, але й безліч менших магнітиків могли утримувати ту туристів щонайменше на кілька днів.

Кожна громада має свою цікавинку, родзинку. Наприклад, Ковалівка з її відпочинковим потенціалом, екопарком може стати додатковою рекреаційною зоною. Такий потенціал має й Сем’янівка. Абазівка, Решетилівка, як осередки автентичної вишивки, килимарства і ткацтва, Опішня з музеєм гончарства і майстеркласами. При розумному підході в кожній громаді можна знайти окрему цікавинку для туристів, аби вони залишались в області не на один чи два дні, а подорожували від магніту до магніту, пізнаючи Полтавщину.

Також окремої уваги заслуговує гастротуризм, який є важливою складовою відпочинку для багатьох мандрівників. Потенціал полтавської кухні, її різноманітності величезний. А якщо це все ще доповнити цікавими майстеркласами, створити умови ідентичні до автентичних. Ну хто відмовиться від можливості зварити власний борщ та галушки у печі, а потім всією компанією куштувати ці смаколики.

Загалом тема ця велика і всеохопна, потребує глибокого аналізу і роботи. Але розуміння того факту, що вона потребує кардинальних, а іноді навіть і радикальних змін, вже є. А це означає, що пів справи зроблено. Потрібно переходити до рішучих дій. 

Про автора

Валерій Прядко

Валерій Прядко

Керівник фракції СДП у Полтавській обласній раді

16
Останні публікації:

Полтавщина:

Запропонувати тему