Розмір тексту

Влада Каплін: З Днем фермера! Господарі - Фермери, приєднуйтесь до нас! Дякуємо за хліб!

Любов до землі у мене в крові. Мої пращури багато поколінь поспіль обробляли українську землю.

Не уявляю, щоб мій прадід міністр сільського господарства УРСР 1952-1965 років Співак Марк Сидорович запропонував уряду провести реформу с/г, на кшталт сучасної, та дозволити продаж сільськогосподарської землі іноземним громадянам.

 У ті часи за подібну здачу інтересів держави зрадники отримували максимальний термін ув'язнення.

Уявляю, що скажуть наші правнуки про земельну реформу нинішньому міністру розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, щодо розпродажу родючих чорноземів громадянам іноземних держав. На чиїй землі будуть жити наші нащадки, якщо ми дозволимо її розпродати чужеземцям

Держава повинна створювати сприятливі умови для розвитку українського фермерства. Українські аграрії мають бути самодостатніми, сильними та незалежними, щоб вони могли прийти до банку та отримати кредит під мінімальні відсотки. Громадяни України повинні мати першочергове право купувати та продавати землю, а не іноземці, або підконтрольні ними особи.

Наддніпрянська Україна в 1907-1914 рр

Історія бачила багато земельних реформ, боротьби, війн за нашу землю, але вперше її хочуть продати іноземцям. Так для створення умов аграрно - економічного розвитку Столипін впровадив реформу 1906 року завдяки якій працелюбні селяни могли набути право власності на земельну ділянку. Через земельний банк роботящий селянин міг взяти кредит на придбання земельної ділянки та займатися сільським господарством з метою отримання власного прибутку та соціально економічного розвитку імперії в цілому. Це ознаменувало частковий розпад земельних общин, що були у власності дворян та поміщиків. На момент початку Першої світової війни 1914 року Російська імперія завдяки родючій українській землі, стала найбільшим експортером зерна, цукру, спирту та іншої с/г продукції у світі. Із загального експорту пшениці на Україну припадало 90%. А уявімо, які були б наслідки для держави сьогодні, якби державна дума прийняла рішення про продаж української землі іноземцям у 1906-1914 роках?

До лютневої революції 1917 року в українських селян було вже 65% землі у приватній власності. До жовтневої революції 1917 року в українському селі налічувалось понад 20 000 різних кооперативних формувань.

Після приходу до влади Української Центральної Ради в 1917 році було видано третій універсал в якому було положення “ Про скасування права приватної власності на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні та інші землі нетрудових господарств”. Було скасовувало найману працю, а для ведення домашнього сімейного господарства обмежувалися земельні ділянки до 40-50 десятин. А тепер уявімо, кому б належала сьогодні українська земля, якби УЦР у період 1917- 1921 виставила б її на продаж в той час коли влада в Україні змінювалась кілька разів на день: військові режими країни Антанти, білогвардійці, більшовики, петлюрівці, махновці.

20 жовтня 1929 більшовицька влада оголосила суцільну колективізацію. Це передбачало створення великих кооперативних господарств на основі дворових господарств. Більшовики мали за мету підняти ріст виробництва с/г продукції на 150 %, а також колективізація ліквідувала “шкідливий буржуазний вплив приватної власності”.

Колективізація нагадувала війну режиму проти непокірного українського селянства. Історики називають її однією з причин голодомору 1932-1933. Коли ліквідовували куркулів та створювали колгоспи, а неугодних українців висилали в Сибір на нові території, або фізично знищували.

З 1906 – 1914 роки завдяки реформі Петра Столипіна царська Росія мала стрімкий економічний розвиток, а кожен український селянин мав право вести підприємницьку діяльність та вільно розпоряджатись своєю землею. Щоб знову стати світовими лідерами експорту сільськогосподарської продукції СРСР знадобилось аж 70 років! Враховуючи всі недоліки комуністичного режиму, навіть комуністам не спало б на думку продати нашу землю іноземцям або здати її без бою фашистам під час Другої Світової війни. Наші діди та прадіди боронили рідну землю ціною власного життя, а німецькі загарбники вивозили українські родючі чорноземи цілими ешелонами. Сьогодні ж найродючішу землю у світі влада країни хоче здати без бою. Не дозволимо цього зробити!

З Днем фермера

Про автора

Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему