Ледве не забув привітати дуже-дуже важливих людей:)
Блін, замотався. Учора ж був День юриста! Вітання всім!
Мій покійний батько мріяв, щоб я став юристом. Він приніс мені з сільської бібліотеки книжку про американських президентів, коли мені було 11 чи 12 років. Біографії цих людей виглядали як історії боротьби за права людей, і починалося все з укладання правил життя найпотужнішої держави у світі. Ці історії змінили моє уявлення про світ, і моє дитинство, здавалось, занурилося у літаргічний сон.
Мої мрії стали дорослими і провокативно амбітними. Самотність у моїх амбіціях була важким хрестом, який я ніс усе життя.
Лише моя мати і декілька близьких людей вірили, що я виграю всі можливі й неможливі олімпіади, успішно закінчу школу і ще за кілька років до її завершення вступлю до університету. Вірили, що в 18 років я стану радником міністра і помічником народного депутата, голови комітету з розвитку парламенту. Що у 20 років очолю промислове підприємство, а згодом корпорацію «Екологічні ресурси». Потім буде депутатство і т.д.
Ну і, звісно, кандидатська ступінь з права. А почалося все з того, що в 14 років я захотів відкрити юридичну консультацію «Феміда». Оскільки мені не було 18, я придумав як це зробити: створив дитячу організацію «Молодь і дипломатія», яка, у свою чергу, заснувала юридичну особу. Так було створено підприємство. Креативність і творчість завжди були моїми сильними сторонами :)
Права людини – це головне. Полтавці, після нашої перемоги ми зробимо так, щоб ваші права в місті були захищені. Ми побудуємо роботу юридичного управління в міськраді так, щоб кожен з вас фактично мав свого адвоката, а мер міста горою стояв за кожного. Я знаю, як важко боротися один на один із системою: незаконні звільнення, свавілля поліції, прокуратури, судів, чиновників, роботодавців, податківців і т.д.
І, звісно, друзі, ми доб’ємося справедливості в тарифному питанні та інших важливих для вас проблемах.
Сьогодні правова система України – це завіса, за якою політика ґвалтує Феміду. Суди – маріонетки влади і не тільки української, наскрізь заповнені агентурою Кремля. Інші органи – бізнес-корпорації. Але так буде не завжди. Все зміниться через 20-25 років. Мойсей водив євреїв по пустелі 40 років, поки не помер останній раб, який вийшов із Єгипту. І лише тоді він почав будувати громаду.
Останній раб СРСР помре через 40 років після першого, народженого у вільній Україні. Рахуйте від нашого першого великого Майдану. Ці діти ростуть, і важливо, щоб батьки зберігали їхній дух свободи і любові до своєї сім’ї, Батьківщини та один до одного. Прийде час, і вони зроблять свій вибір та скажуть своє слово.
А поки що такі як ви і я, партизани свободи і демократії, будемо тримати на своїх плечах хитку стелю свободи над головами і долями десятків мільйонів українців. Серед таких - юристи і правозахисники, педагоги і медики, підприємці, робітники.
Зі святом нас усіх!
