Через пару тижнів міськрада перетвориться на БАРБІЛЕНД! І це прекрасно!
Цю метафору зрозуміє той, хто вже «сходив на резонансний фільм» про Барбі, Кена і тд і тп. Якщо просто, про приголомшливо етично безвідповідальну але чарівну диктатуру жіночого пролетаріату;)
Тепер до суті. За кілька днів буде сформовано нову коаліцію начолі із жінкою яка з «нуля на фронті», по суті, катапультується на «нуль» іншого фронту - комунального.
Що зробив би досвідчений політик старого покоління, наприклад - Удовіченко чи Чепурко? Маючи статус війскового, дах цілого офісу Президента - чекав би перемоги і як куля залетів би на наступних виборах у кабінет мера від Зе. Зробив би, чи зробила б, висновки із попередніх помилок і завів(ла) 15 депутатів плюс партії партнерів.
З такими партіями потрібно працювати вже зараз. Сьогодні, на 90% зрозуміло хто буде біля корита наступного разу. Науку про рефлексію і тренди ніхто не відміняв, ні у політиці ні на фондовому ринку. Ваш покірний слуга, до речі, за першою освітою фінансовий аналітик:)
Про метелика, що летить на вогонь
Цей сценарій ще учора був єдиноможливий для перемоги над Мамаєм на наступних виборах.
Кандидат від «слуг», військова, розумна, харизматична, при підтримці Президента - перемога гарантована. Це був би «дитячий мат» Мамаю.
Все не так просто. Треба чітко розуміти: Мамай купив, забетонував цукром, гречкою, екскурсіями, грошима Турботи та своєю «контраверсійною харизмою трикратного мера» - 15 % виборців. Назавжди. Це як прихожани УПЦ МП. Це електоральна константа.
Про 15% Мамая
Цю скалу лупати безперспективно. Плюс вона цементується його статусом «вічного вигнанця» супротив позиції і вибору цих 15%; нашим з вами, колеги, низькопробним срачем і культурою протистояння, на зразок: ти свиня, кабан, а ти ще якась потвора і тп.
Це парадокс, але Мамай на цьому фоні виглядає «аристократом із світанкової». Ми його переплюнули у невігластві. Треба всім сісти і визнати: Полтава - це два світи - «колективний Мамай» і «колективний немамай». Як ліві і праві. Там він один і 15% виборців. Тут 15 кандидатів і 75% виборців по 5% у кожного. Тому він і вигравав, виграє, можливо виграватиме. Все просто.
Про чотирикратне банкрутство
Вибір претендентки на місце Карпова дуже смілий, але ризикований і ризикує вона відразу кількома навіть «сакральними речами». Я не знаю як її катували аби вона погодилася.
Перше, ризикує розкрученим роками «прізвищем», рейтингом, чоловіком майже без антирейтингу який вже був готовим, викапаним кандидатом у нардепи від «слуг».
Друге, інституційний ризик: провал «мерства» обнулить ідею залучення військових до влади у якості мерів, губернаторів, нардепів і депутатів. Довіра до цієї ідеї обрушиться. Так, свого часу відбулося із блискучими менеджерами грузинського походження. Я був свідком із системи цього апокаліптичного краху Саакашвілі, міністра охорони здоров’я, прокурорів і тд.
Третє, банкрутство наративу «про успішну жінку-мера». І це помножиться на глибоку консервативність виборця, навіки захлопнувши двері кабінету мера перед носом сотень талановитих жінок «духовної».
Четверте, банкрутство партії «слуга» на регіональному рівні: «слава» розповзеться метастазами по всій області і громадам. Її ширитиме на національному рівні Карпов, який, до речі, наступний по списку у нардепи парламенту від ЄС. Хтось йде з ЄС - він заходить. І починається…
Назад дороги немає
Короче, претендентка зробила свій вибір і його треба поважати. Це очевидно була позиція Офісу і вона, як командний гравець, точніше - «як метелик полетіла на цей вогонь». Це відбулося із Шамотою, майже відбулося із Карповим.
Як не парадоксально але Карпов має дякувати, що його «пішли» вчасно і залишили білим і пухнастим. Сказ і тролінг телеграмканалів осяде і, у підсумку, залишиться абсолютно адекватний баланс річної роботи Карпова. Без фонтана за мільйон, без хабаря, без жодного хейту який би запам’ятався. Пам’ятатимуть знесені пам’ятники, боротьбу з попами, вигнання Левченко і харківських підрядників, купівлю техніки і війну із Луніним. А ще 400 мільйонів на армію. Правда із непокошеною травою, але це спишеться через умови у яких він працював: тиск Києва, спроби колективного побиття цілою «машиною» РМ, слуг, своїх колег у Полтаві, області і навіть у Києві, гарячої фази війни, і постійних-постійних анткарпівских інтриг Мамая і ко.
Основні ризики і що робити
Перший час у Барбіленді, до осені та зими, буде схожий на рай, ейфорію. Тепла ванна без телеграмканалів, в умовах геть розколотого ЄС, що перетворився із фракції у серпентарій. Коаліція із запасом голосів у 5-7 депутатів і чергою до секретаря наче у мавзолей.
Керівник у характерному для неї стилі об’їде всі лікарні, школи, підприємства, для неї відкриється ІРТ та Полтавский вісник, всі телеграмканали і групи. Але ця ейфорія закінчиться швидко, щойно всі звикнуть до неї.
Через 2-3 місяці, перед, за прогнозами жахливою, сніжною зимою, і наближенням перемоги та виборів, основні «друзі Барбі» розпочнуть усвідомлювати тягар колективної відповідальності за відсутнє диво, планку якого вони всі разом задрали до Харкова та Вінниця. Адже боротьба проти Мамая і Карпова народила аномальні очікування див. Всі дороги відкриті: підтримка області і Києва, велика коаліція, але коли ж буде Велика Полава - спитає кожен полтавець.
Допоможіть розібратися із друзями, а з ворогами я розберусь:)
Окрема тема це, звичайно, відносини у самій фракції слуг. Я вважаю - примирення не можливе, відкликання теж. Це остаточний поділ на два драйвера двох стратегій: суб’єктоцентричну і обєктивноцентричну. Гравці там розумні і освічені. Вони «не допомагатимуть» керівнику Барбіленду своєю критикою, їх постріл буде контрольним. Вони підуть у конструктивну чи технічну опозицію. І Киів буде не проти, адже важливо мати лаву запасних і можливість зробити БАРБІЛЕНД крайнім та запропонувати замість зеленого, наприклад, салатового кандидата. Вони не долучаться до коаліції за жодних обставин, вони вже відчувають запах містечкового путчу і ротації. Вони залишать керівництво Барбіленду міноритарним акціонером коаліції який затиснутий між двома мега фракціями у яких у по 12-13 депутатів різних партій і фракцій.
Врешті решт, технологічний штаб СН буде рекомендувати кандидатів у депутати та на мера, у нардепи - на основі їх антирейтингів та рейтингів. І тут є над чим працювати і точно не із хаосу кабінету у «білому домі Полтави». Там - смерть, там піч де тліють рештки перспективи.
Про 28
Політика - наука, де треба бачити не просто картину світу, а картину цілої галактики. Зараз ви зрозумієте про що я. Раджу Барбіленду дати Карпову зіграти у «операцію ветування» та 28-29 депутатів.
Знову парадокс, але це вигідно і Карпову і керівнику Барбіленду. Він отримає час для пручанння, потягом якого приверне увагу всієі країни та свого цукеркового електорату Рошену, консолідує навколо себе свій електорат який ніколи не буде «зеленим». Барбіленд легалізує імунітет від загрози відкликання 22 депутатами. Він може бути 100%, враховуючи наш серпентарій у міськраді. Тоді керівник Барбіленду може сісти у пробку із 15 депутатів і формувати ситуативні коаліції під кожну сесію, будучи повністю незалежною навіть маючи лише 4 штики. Ніхто не назбирає 28-29 голосів проти слуги. Це самовбивство по дорозі до цієї мети. А ось 22 на раз.
На подолання вето Карпова - точно є голоси. Не йдіть у суд і не давайте Карпову підставу знову говорити про ваш союз із РМ, підкреслюючи свою несамостійність і союз із екс-екс-екс Бог знає чим і ким. Карпов це зробить вашою «родовою травмою» яка буде вас переслідувати все життя.
До речі, вважаю Чепурко зробив помилку, почавши двобій із Карповим. Це велика помилка через яку Карпов засвітив і ще 1000 раз підсвітить ключову роль РМ у Барбіленді і не відпуститить фокусу на Чепуркові та РМ. Це спродукуж подвійний ефект який підкреслить зв‘язок Барбіленду із «Кенами із партії регіонів», друге - перекладе співвідповідальність за результати роботи на РМ, чого РМ не хоче, і підкреслить несамостійність нового керівництва Полтави. «Нас там нет - не пройде»: це Полтава, тим більше після таких помилок. Анекдот про порося з короною яке верещить - вилізе боком РМ.
До речі, поросятка можуть продукувати звук, на порядок вищий за звук надзвукового літака. Це науковий факт.
Вцілому у цій конфігурації буде дві матки: РМ та ЗМ. Між ними і буде балансувати керівництво Барбіленду. І «майбах» і «лексус» треба заправляти, тому каденція Барбіленду буде насичена непопулярними рішеннями, нервовими зривами, розчаруваннями та гучними конфліктами, інколи шкідливими дискусіями на тему червоних ліній. Проте найбільше мені жаль Пархоменко: йому потрібно негайно йти на експрес-курси психолога та психотерапевта.
Ми будемо допомагати Полтаві в новому керівництву
Я не вірю у «Полтавский прорив» вже завтра. Ми аналізували формулу успіху міст Харків, Чернігів, Вінниця, Львів. Вона проста: неординарний мер, неординарна (на межі авантюризму) робота мера, коаліція мера з громадою і союз мера із кількома партіями але, при умові, що він диктує правила і курс.
Тільки коли мер набирає більше 50%, заводить свою партію і дружні партії та формує монобільшість - починається процес відродження міста. Так було скрізь. Кернес - 60%, Атрошенко - 80%, Гройсман - 70% і тд. У Мамая було 80% але він просрав, бо він не мер за покликанням. Мерство для нього - було, є і буде банальне полювання на свої комплекси.
У мера має бути амбіція стати прем’єром або бути мером 15-20 років, добитися любові до нього людей. Він має справами добиватися любові людей, а не купувати виборців як купують дівок легкої поведінки. Він має із шкури вилазити, але змінювати місто. Він має бути схожим на реактивний двигун і не бути дерев’яним вітрячком чи флюгером як Мамай, що йде з роботи вже о 12 годині.
Що робити!
Треба 10 років аби почистити «авгієві чи мамаєві конюшні» та зробити інфраструктурний контрнаступ. 6 років і 6 муніципальних проектів за рахунок консолідованих фінансів: кредиту, ПДФО, солідарних фінансів міста та області, великого будівництва.
Перший, «комуналізація транспорту» - приблизно 650-700 млн. Другий, «Капремонт доріг» - 1,5 млд. Третій - «Модернізація парків та скверів» - 350 - 400 млн. Четвертий - «Тротуари» - (ремонт 900 000 кв.м) - 450 млн. П’ятий - Новий «зелений ландшафт» - 150 млн. Шостий - «Модернізація ЖКГ» - 2,5-3 млд. Звичайно, принципово нова система управління та комунікація із виборцями.
Нова Велика Полтава «під ключ» коштує 8-9 мільярдів за 5 -7 років. Перші результати ми відчули б через 1,5. До цього часу влада повинна мати потужну подушку безпеки монобільшісті і мера не із сталевими, а із гранітними яйцями та командою. Ну і шкіру товщу за шкіру носорога, як говорив Рузвельт;)
Це можна було зробити на наступних виборах якби не палили Катерину і зберегли її або її чоловіка до наступних виборів, посилили іншими «зеленими гравцями», зайшовши у раду переможно із 20-25 % та опираючись на 2-3 інші партії партнерів сформували монобільшість. Але поїзд пішов. І пішов він із рельс.
Історія не має звортнього нахилу. І у цій ситуації негайно треба:
1. Розумно скористатися тими грошима які ми, слава Богу вберегли для Полтави, проголосувавши програми розвитку міста та зміни до бюджету. Якби я тоді не наполіг - Киів би забрав кількасот мільйонів за лічені місяці на покриття різниці у тарифах та інші цілі. Треба оперативно капіталізувати ці кошти, підготуватися до зими і поетапно озброювати ЖКГ міста технікою.
2. Треба формувати коаліцію виходячи із середньострокових політичних задач.Треба об’єднувати сьогодні тих, хто очевидно буде у майбутній раді. Треба напрацьовувати нову культуру полтавської політики, формувати нову історію відносин між елітами і будувати тандем на майбутнє, перегорнути сторінку і почати всім з чистого аркушу.
Тоді, вже завтра можна перемогти і Мамая і інші штучні проекти які будуватимутьс на цукрі, або на рейтингу київської партії або на міфах, а потім продукуватимуть тупий розпил та покидатимуть місто, тікаючи бухать у Європу або їдучи туди на ПМЖ.
3. За цей час ми разом із фахівцями ООН напрацювали унікальну програму розвитку міста. Це колосальне досягнення Влади Співак і її колективу департаменту економіки. Разом із десятками керівників громади, експертами та міжнародними організаціями ми створили унікальний проектний продукт для міста. Він потребує реалізації.
4. У Полтаві не повинно бути політичної (!) опозиції, лише технічна, конструктивна альтернативна думка. Тому треба шукати компроміс із учорашніми противниками і працювати заради міста.
Це сафарі треба припиняти. Воно не матиме переможців. Переможе від цього лише Мамай і знову все піде по колу: концерти Май, пайки, підвіз, політичний срач, 15 кандидатів у мери і перемога Мамая. Не дай Бог, - це буде «останній цвях».
Ви скажете у Мамая вийшло обиратися тричі, то чому не вийде у Барбіленду. Не вийшло, він просто купив кожного 6 чи 7 виборця. Назавжди. Це карта в рукаві. Це мічена колода. Це не мерство і не господарювання, це шулерство. І це наш вирок. Барбіленд на це не піде апріорі. А це означає треба осилити диво.
Колись Кукоба сказав: роздаючи гречку ви робите фатальну помилку, ви привчаєте частину виборців до цього, це стане правилом гри яка перетворить місто і його політику на поле гречкосіїв. Так і вийшло.
Я щиро бажав кожну меру успіху, бо цей успіх повинен повернути посмішку на похмурі обличчя полтавців. Бажаю і бажатиму щиро успіху новому керівнику міста.
Я відкрив цю практику знімання Мамая і, нехай і без виборів, але народження нових керівників міста замість абсолютного зла. Я сконструював цей соціальний ліфт для молоді. А Мамай у ньому - двигун: вигнали Мамая - прийшов Шамота, вигнали Мамая - прийшов Карпов. Вигнали Мамая - прийшла, наприклад, Катерина. Бог любить трійцю, цього разу все вийде;)
П.с. збираюсь на історичну сесію для міста де буде створено БАРБІЛЕНД-коаліцію, що одягнути?)

