Розмір тексту

Хто буде наступним секретарем міськради?!

Той хто із слуг виграє ці щурячі перегони за секретаря - буде міським головою наступні 10 років.Чому 10? Бо президентська каденція Зеленського триватиме аж доки він не втомиться буди Президентом. І йому буде достатньо приїхати у Полтаву, показати на людину і сказати: це ваш-наш мер і крапка.

Проте, це будуть важкі роки для мера від слуг. Одна справа - Президент і його беззапречний авторитет, а інша - партія, де сотні депутатів парламенту, тисячі депутатів місцевих рад, десятки міністрів, суддів, прокурори, губернатори, партійні рішала і тд. 

І всі ці політики, правоохоронці, чиновники - різні. Є гарні як Федорів чи Кім, а є ті, що прямо у залі парламенту замовляють проституток, літають у Таїланд під час війни, кришують схеми, дерибанить бюджети, їздять п’яні за кермом і просто жирують під час війни. 

Партія матиме рейтинг до 20%. Для коаліції треба 51%. 

Треба буде формувати коаліції із партіями конкурентів Президента: із ЄС, із Партією Притули яку сьогодні фінансує донецький олігарх Хомутиннік та полтавський Вєрєвський (який є спонсором Довіри). А ще буде кілька партій військових і волонтерів. 

Політичні зірки загорятимуться, інші гаснутимуть. Це безкінечний політичний маркетинг, частина якого - банальна торгівля голосами  після перемоги на виборах. Ніхто цього не змінить. Так само як весна поступається літу, осінь, а згодом приходить зима - так само чергуються одноманітні сценарії політичної коаліціади і протистояння. Ніде не було, немає і ніколи не буде інакшого порядку ніж цей. 

Депутати у міськраді здебільшого пішаки якими ходять вправні мізки та пальці господарів, переміщуючи іх із клітинки у клітинку. 

Ці гройсместери дуже добре розуміють як важливо «поставити» свого секретаря, адже це безпрограшний лотерейний квиток. 

Повторюю. Приїде Президент, скаже ось цей секретар красавчик або красуня, набув досвіду, зробив те і се (за гроші донорів із США та Європи), підлампічив дороги та відкрив парк… голосуйте за нього, мені потрібен тут менеджер від народу. І люди проголосують, як проголосували за Боболяха і Нальотова. 

Як вони вам, до речі? Не знаєте, хто це? Скажу, на всякий випадок, що це вже 3 роки, 1000 днів і ночей - полтавські депутати у парламенті. Ви іх не знаєте: вони не вносять законопроектів, не приймають громадян, вони не виступають, не приходять на сесії облради та міськради, не боряться із Мамаєм, не судяться із Теплоенерго, мовчать за тарифи на електроенергію, газ, воду, тепло, не контролюють ціни…  і ще не роблять мільярд речей які робив я та, мільйон речей які робив, наприклад, Юрій Бублик.

Добре, повернемося до міськради. А ще ті, хто рухає цих пішаків-депутатів та секретарів-мерів, прикуплять пару полтавських філій національних партій які 100% пройдуть до міськради: у Притули та його господарів, у ЄС, у Арістовича І тд. «Власники мера» прогарантують, що адмінресурс на блюдечку із блакитною кайомочкою забезпечить голосування у лікарнях та школах за ці партії і дасть омріяні 5-10%. Партії отримають адмінресурс і 5% в обмін на жменю своїх депутатських значків в руках місцевого бариги. 

Не вистачатиме ще 3-4 депутата до більшості - відпишуть з барського плеча пару замів мера або директорів комунальних підприємств чи підрядів. 

На цьому все, в руках буде коаліція і контроль над містом до наступних виборів. А там нова революція, новий сезон серіалу «нові обличчя» і знову нові Порохи, Юлі, Притули і все по колу до кінця життя. А згодом те саме дійство переживуть ваші діти, внуки, правнуки. Крылатые, сука, качели, опять летят, летят! всі чекатимуть пришестя нових облич! бо політика це релігія!

Тепер подумайте, поступиться амбітний, харизматичний, не дурний і прагматичний, із наскрізь спортивним характером Ярмолюк і його «тренер» у боротьбі за гарантований ключ від умовного кабінету Мамая? Викине білий рушник на ринг!? Ні, звичайно, ніколи. Він собі цієї поразки не пробачить до кінця життя! Такий шанс випадає один раз в житті і він боротиметься до останньої секунди. Поступляться не менш харизматичні і готові до великої політики  Ямщикови. Ні, ні і ще раз ні, ніколи. 

Той, хто виграє ці 12 раундів бою, буде мером, губернатором, нардепом, а якщо піде масть -  навіть міністром або ще якоюсь крутою шишкою у Києві, може навіть європарламентарем. Це квиток у політичний і кадровий едем. Переможець забере все. Той хто програє втратить все. Адже пошкодження авторитету в процесі боротби будуть не сумісні із політичним життям. Ви побачите тонни компромату. І більша частина інформації буде правдою. 

Хтось може на певний час і виграти цю бійню, випадково, через помилку суперника або втручання Президента. Але противник підведеться і буде продовжувати боротися. Врешті-решт, ця бойня знищить партію слуг і кожен табір цих кандидатів. А ще ця клята угода про нову коаліцію буде дуже важкою до виконання та дуже-дуже корумпогенною. Господарі гравців накинуться рвати бюджет. Все це буде під акомпонемент мантри «ми ж влада і все можна». А тут НАБУ і Ко: тук-тук. Раз, два, три. А ще є неофіційне НАБУ - Карпов і його фейсбук-мільйонник. 

Ще одна «дрібна» деталь. Забудьте про міф, що Полтаву із Києва заливатимуть грошима за умов, що секретарем буде «слуга». 

Перше, про цю проблему, про місто і про поізвище секретаря у Києві забудуть як тільки поставлять «галочку» у таблиці «зелених керівників» міст. Грошей не буде і уваги до міста - теж. Просто згадайте, скільки грошей для Полтави щороку залучають наші нардепи-мажоритарники: НУЛЬ. Я щороку привозив 1 мільярд, найбільше в Україні.  

Друге, влада вимушено підніматиме ціни і тарифи, зменшуватиме видатки на капіталку і соціалку. Після перемоги фінансова увага до України з боку світу охолоне за 2-3 місяці. Щоб вижив уряд і київська влада - у регіонів очікувано заберуть більшість  грошей. Кошти підуть на відбудову повернутих територій, на соціалку для Ветеранів яких буде 1,5 мільйони плюс іх родини. Бюджет соцзахисту Ветеранів складе 12-15% бюджету країни. І це правильно та справедливо. Можливо якісь гроші  отримають міста-мільйонники.

Не відпало бажання бути секретарем-мером повоєнного міста, післятрьох каденцій Мамая? 

До речі, мером-секретарем, якого, увага, не обирали люди, і про це, повірте, люди вам будуть згадувати  щодня, а ще додаватимуть: «іди керуй кав’ярнею або своїм чоловіком» чи «іди і далі займайся спортом». Якщо ще  бажання бажання збереглося - приготуйтесь пережити особисту трагедію відставки через пару-трійку місяців, суди та поновлення, знову відставку,  брудну гру проти вас найближчих вам людей… шамота у депресії вже третій рік. Приготуйтесь до розчарування у людях і учорашніх однодумцях та до усвідомлення, що мерство - це не про справедливість і вдячність команди, людей. А ще приготуйтесь до проблем у родині. 

Приготуйтесь впасти нижче плінтуса і подумайте чи стане у вас любові до людей стільки, скільки було у Ісуса і тих, кого після щирого і  служіння просто  забивали камінням, а звичайні люди які нічого насправді не знають про вас просто підхоплювали та розносили по світу штучно збурені хвилі несправедливого осуду вашої самовідданої  праці, вашої родини,  проклинаючи ваше існування як причину змарнованих років Диття цілої громади. 

А тепер -  ГОЛОВНЕ: про Полтаву і полтавців! 

У цій бійні Ви не глядачі, не тіштеся у ілюзії, насправді -  ви учасники, і Ви вже у нокауті. Програли, бо обрали випадкових людей, добре не думали, і як мертва риба рухалися за течією яка прямувала і прямує у  банальну історичну каналізацію. 

Полтавці тривалий час є заручниками якогось аномального провінційного ідеалізму. Як ви можете чекати святого кандидата у нардепи, у мери? Їх не існує. Як не існує автослюсаря із бездоганно чистими руками без туриці та ідеальним манікюром,  так само не існує святих політиків. Ніде у світі. Якщо хтось вам таким здається - це диявол у масці янгола і ваша інфантильність вийде вам боком.  

Проте,  я  переконаний ось у чому. Для дива, змін і порядку начолі громади потрібна «дещо хвора людина», хвора страшною хворобою амбітності і ірраціональної любові  до людей і міста. Людина, яка хоче пишатися дивом яке вона, жертвуючи своєю собою, родиною, дітьми, здоров’ям, часом життям - творить своїми руками, волею і мізками. Той чи та, хто наче месія марить зробити місто кращим в Україні, зробити і піти далі, далі, далі, доводячи світу свою унікальність претендуючи на нові ще більші перемоги та результати. 

Вам потрібен неадекватний мер який покладе на вівтар своєї «мрії наздогнати і перегнати Вінницю, Львів, Дніпро, Харків» все він має. Це і є лідерство - лідерство мрієцентричне, паронормальне, пароноіальне лідерство з неосяжною любов’ю до людей і мети. Це, наче ракета заряджена ядерним паливом, яку не зупинити і не змусити змінити курс аж доки вона не досягне цілі. 

Це вийшло у Аврори і я свідок цього зльоту із нуля аж до сьогоднішнього феєричного успіху, це вийшло у Нової пошти. Це вийде і у Вас, якщо ви, полтавці, прокинетесь і якось присвятите хоча б пару годин тверезому аналізу і переоцінки всіх і всього що відбувлося у нас протягом останніх років, назавжди відкинете стереотипи, пересуди, штампи та ярлики які нав’язували чорні піарники та оберете у лідера міста, лідера який здтаке на диво тут і зараз. Диво-місто вашої мрії - найкраще місто в Україні. 

Інакше знову буде Мамай! 

Про автора

Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему