Розмір тексту

400 матеріалів в проекті «Magnum Opus» і чого вони мене навчили

Майже шість років тому я відкрив проект «Magnum Opus» на «Полтавщині». Замість запланованих десяти текстів він виріс до 400 публікацій. Але найголовніше — навчив мене багатьом важливим вмінням.

Як все починалося?

Відкрити проект на «Полтавщині» просто. Формуєте його ідею, впевнюєтеся, що матеріалів вистачить надовго і приходите на розмову до Бориса Лозовського. Останнє — найскладніше.

Це був травень 2012-ого. Я вчора захистив диплом інженера-будівельника і планував наступні три роки провести в аспірантурі ПНТУ. Але разом з тим, почався період, присвячений незалежному мистецькому об’єднанню «Magnum Opus».

Йому і присвячувався проект на «Полтавщині». Я хотів розповісти про кількох поетів нашого об’єднання. Статей було б десь з десяток і на цьому проект би закінчився.

Нічого розумнішого з лого ми на той час не придумали Нічого розумнішого з лого ми на той час не придумали

З цією ідеєю і прийшов до Бориса Євгеновича. Здавалося, що в неї він не дуже повірив:

— Думаєш багато полтавців знають як перекладається «Magnum Opus»?

— Ну у вас же є проект «Persona grata» і я думаю, що його переклад знають не краще.

Проект таки відкрили. Він живе і досі. Остання публікація «Persona grata» датується січнем 2014-ого.

Проект як кількарічний вчитель

За шість років проект віддалився від ідеї, з якою я прийшов на «Полтавщину». Ми почали організовувати заходи і писали анонси. Події проходили і ми вчилися репортажам. Привозили письменників і стали робити з ними інтерв’ю.

Маленький проект розрісся до того, що став найбільшим за 8-річну історію видання, якщо не рахувати «Твою владу».

А для мене робота над ним стала хорошим вчителем.

1. Проект став навчальною платформою щодо текстів.

У «маґнумців» з’явився майданчик для публікації анонсів, репортажів, інтерв’ю. Але ми не мали навичок як це правильно робити.

Починав з книг та лекцій на Youtube. Перші статті, довжиною у кількасот слів писав по три години. Згодом це ставало все простіше.

Вивчивши структуру таких текстів, зрозумів, що таке лід, бекграунд. Просив журналістів критикувати тексти. Розумів, що не можу писати на тому ж рівні, оскільки робив це десь раз на тиждень.

Заголовки, за які соромно (і таких багато) Заголовки, за які соромно (і таких багато)

Зараз соромно від заголовків типу «Шабаш не закінчився. Шабаш must go on» (репортаж про вечір братів Капранових) або повчальні настанови типу «Читайте поезію, а не дивіться телевізор». Але тоді ми нічого не знали про правила. І нас ніхто не вчив.

Саме проект «Magnum Opus» став місцем, де ми виписувалися. Я, Денис Старостін, Катерина Кролевська на нескладних інфоприводах культурної журналістики вчилися писати чітко і ясно. Своєрідний текстовий полігон.

2. Проект допоміг виростити товсту шкіру і не боятися критики.

Якщо читаєте матеріали «Полтавщини», то знаєте, хто такі тролі. А якщо пишете сюди матеріали або ж з’являєтеся в них, будьте готові, що вони про вас говоритимуть. І майже завжди у негативному ключі.

Мене це тільки веселило. Якщо людина витрачає час на образи стосовно інших, у неї проблеми — нереалізованість, заздрість, відсутність особистого життя.

Таке відношення до тролів не у всіх. Знаю людей, яких вони страшенно дратують, тих, хто ладен не публікуватися тут, аби тільки не бачити обговорювання себе у коментарях.

Я вдячний тролям. За ці шість років вони мене загартували. Завдяки ним  став товстошкірим і несприйнятливим до критики без конструктиву. Вони стали слабкою культурою вірусів, якими вакцинують для імунітету. І цю роль вони виконують бездоганно.

Не бійтеся тролів і любіть їх. Вони допомагають зростати.

3. Дав можливість навчатися у кращих ініціатив України.

Системна робота над проектом допомагала «магнумцям» вчитися у кращих інституціях та проектах країни.

Почалося все з Українського Католицького Університету, куди з цим медіапроектом я потрапив у грудні 2014-ого року. Вражений закладом і намагаюся зробити все, щоб друзі та колеги відвідали бодай одну з маленьких програм. Згодом кілька разів повертався сюди і планую зробити це наступного місяця.

Навчання в УКУ Навчання в УКУ (я — спиною найближче до глядача)

Ще одним важливим етапом стала програма міжредакційних обмінів. Тоді зміг місяць пропрацювати в журналі «Новое Время», а Денис Старостін — у «Львівській газеті». Це допомогло зрозуміти, що немає нічого нереального у створенні матеріалів для всеукраїнських видань і дало мотивацію вчитися далі.

Процес створення журналу НВ Процес створення журналу НВ

Саме тексти з «Magnum Opus» стали ядром наших заявок і допомогли пройти сильний конкурс.

Кілька порад щодо ведення проекту

Відкрити проект на «Полтавщині» — просто. Набагато складніше утримувати його на плаву. Кілька порад тим, хто зважився:

1. Вчіться планувати медіаактивність.

Визначтеся, скільки матеріалів на місяць могли б створювати і розплануйте їх на кілька тижнів наперед. Буде легше не випадати з медіапростору і не панікувати, що терміново треба писати.

2. Витискайте з інфоприводу максимум.

Думайте, як використаєте те, над чим працює ваша організація. З будь-якого заходу зі спікером можна витиснути мінімум три матеріали — анонс, інтерв’ю та репортаж. Наш рекорд — «Благодійна книжкова барахолка», де Денис Старостін зміг зробити сім інфоприводів.

Рекорд щодо інфоприводів з однієї події Рекорд щодо інфоприводів з однієї події

3. Залучайте гостьових дописувачів.

Те, що проект ваш, не значить, що тільки ви маєте писати матеріали. Це можуть бути статті інших авторів, які хочуть розповісти про заходи, ініціативи, досягнення. «Magnum Opus» став можливістю анонсування подій організацій, яким ми допомагаємо. Наприклад, останній рік там активно публікуються студенти Української Академії Лідерства Моя задача — редагувати тексти.

4. Створюйте інфоприводи самостійно.

Думайте над тим, як саме можете потрапити у ЗМІ. Час ставати ньюзмейкерами.

5. Шукайте контент, який підходить за темою.

Скоріше за все ви — не єдині, хто займається тією чи іншою темою у Полтаві. Робіть з конкурентів партнерів і допомагайте публікувати їхні новини у проекті. Так ви надаєте темі більшої уваги.

***

Не знаю, скільки проживе проект «Magnum Opus» на «Полтавщині». Але те, що він вплинув на наш розвиток — беззаперечно. 

Про автора

Роман Повзик

Роман Повзик

Стратег в агентстві «Yoda Consult», маркетолог №1 у Полтаві

95
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему