23 квітня, 17:01

Валити чи лишатися? Думки представників Автомайдану, НАБУ, «Таблеточок», «Prometheus» та UNIT.city

Вчора у Дніпрі пройшов форум «Валить нельзя остаться». Розповім про кількох спікерів з цього заходу та їхні досягнення.

Даний проект — робота ГО «Платформа Громадський Контроль». Вони відповіли собі на питання, чи варто залишатися в Україні. Тому для мотивації іншим показали представників інституцій, які роблять зміни в країні.

Одна з цілей Автомайдану: «Розпустити Автомайдан»

Говорячи про Автомайдан, один з його лідерів Олексій Гриценко зізнається, що утворили його, бо середньому класу було холодно протестувати на вулиці.

У складі організації понад 200 активних учасників і 1000 симпатиків, які відвідують акції. Членами стають люди різних професій: бізнесмени, журналісти, ІТ-шники, студенти, але все ж переважно це середній клас.

Олексій Гриценко (фото — Корреспондент) Олексій Гриценко (фото — Корреспондент)

Організація горизонтальна. Автомайдан не стане партією.

Офіс представники руху знімали за власні кошти. Згодом отримали ґрант і тепер кілька людей працюють на постійній основі.

Фінансування Автомайдану — через членські внески. Організація регулярно публікує фінзвіт з видатками.

Щодо цілей, Олексій пояснює, що вони хочуть жити у вільній європейській країні та розпустити Автомайдан. Щоб «загнати корупцію до плінтусу», за його словами, потрібна ефективна робота антикорупційних інститутів. Тому особливу увагу автомайданівці приділяють судам, Генпрокуратурі, НАБУ, Нацполіції (одна з цілей руху — звільнення Авакова) та незаконному використанню надр (рух Екомайдан).

Інструменти роботи Автомайдану: акції прямої дії, приїзди додому до певних осіб, зйомка з дрону, тролінг, статті та участь у громадських радах (Олексій — голова Ради громадського контролю НАБУ).

НАБУ про зустрічі з громадськістю та її довіру

Через події стосовно Мартиненка і суду над ним, голова НАБУ Артем Ситник не зміг приїхати. Проте організатори знайшли вихід з допомогою скайпу.

У квітні виповнюється два роки від створення НАБУ. Ситник говорить, що у квітні 2015-ого йшов по вулиці з реєстрацією НАБУ і указом про призначення його головою організації. На той час він був єдиним співробітником. Наступного дня журналіст запитав, скільки корупціонерів посадили. Голова НАБУ зрозумів, що суспільство вже чекає дій.

Артем Ситник (джерело — daily.rbc.ua) Артем Ситник (джерело — daily.rbc.ua)

Наразі в структурі бюро 560 співробітників і є відкриті вакансії.

Попри справи стосовно топ-чиновників, жоден з них ще не отримав ув’язнення. Це розчаровує не тільки суспільство, але співробітників, які багато часу працюють для збору доказової бази, часто жертвуючи часом з родиною.

Стосовно високих зарплат у НАБУ, це — мінімізація ризику. Також Ситник хоче проводити зустрічі з громадськістю у регіонах, адже місцеві мешканці краще знають ситуацію стосовно корупційної діяльності посадовців у регіонах.

Благодійний фонд з амбіціями і системним підходом

Ірина Литовченко — співзасновниця благодійного фонду для боротьби з онкозахворюваннями у дітей «Таблеточки». Він з’явився у 2011 році і за цей час допоміг близько 7000 дітей. Фонд щомісяця збирає 2 млн грн, 70% з яких — благодійні пожертви громадян.

Розпочинали «Таблеточки» як проект з купівлі необхідних препаратів за кордоном. Зараз у роботі фонду 13 проектів.

Збір коштів не тим, що давлять на сумління, типу «не пий каву — краще віддай гроші на лікування дитини». Вони домовляються з мережами, підприємствами щодо відрахувань частини з купівлі товару. Наприклад, з мережею кав’ярень «Aroma Kava»: 1 грн з купівлі каву йде у «Таблеточки». Таким чином, людина насолоджується життям і допомагає дітям. Фонд працює в місцях, де люди витрачають гроші.

Ірина Литовченко (джерело — Громадське радіо) Ірина Литовченко (джерело — Громадське радіо)

Вони показують, головне зло, Волан-де-Морта» — рак.

Цінності «Таблеточок»: людяність, відкритість, партнерство та амбіційність.

Перші чотири роки учасники працювали волонтерами. Зараз мають у штаті людей. Кожен з працівників на початку року робить індивідуальний план розвитку, у який пише, які вміння хоче набути і які тренінги.

Фонд активно і якісно працює з медіа. Коли вони боролися за доступ відвідування пацієнтів у реанімаціях, то попрохали людей поділитися своїми історіями з цього приводу і контактами. Потім кожному журналісту, який хотів висвітлити проблему, давали унікального героя. Від цього вигравали всі сторони, а заборону вдалося подолати.

Щоб подолати емоційне вигорання з працівниками фонду працюють психологи.

До речі, «Таблеточки» збирають не на окрему дитину, а на фонд. І вже самі вирішують як ефективніше розподілити кошти.

Масове навчання без обмежень

Іван Примаченко 2,5 роки тому разом з кількома однодумцями відкрив платформу масових україномовних навчальних курсів «Prometheus».

Він зазначає, що варто починати великі проекти, які масштабуються. Працюючи, потрібно думати, чи можете зробити це у 10 разів більшим. Якщо робите проект, обмежуючись лише містом, то прирікаєте його. «Prometheus» масштабує найкращих викладачів на всю країну.

Також у проекті потрібно мати мотивацію, конкретність та розуміння.

Іван Примаченко (фото — nv.ua) Іван Примаченко (фото — nv.ua)

Перед стартом Іван радить застосовувати інструмент lean startup — оцінити діяльність, цільову аудиторію, взаємовідносини з нею, доходи, видатки, ресурси, ціннісну пропозицію проекту.

Варто подумати, чому такий проект не зробив ніхто до вас?

Люди схильні перебільшувати ресурси, необхідні для запуску проекту і недооцінювати їх для масштабування.

Проект Івана має кілька джерел фінансування: ґранти, спонсорство, пожертви та краудфандинг. Вже у цьому році з’явиться і додаток для смартфонів. Також на платформі планують і курси для дітей.

З того, що Примаченко радив би пройти всім — «Економіка для всіх», курс з підприємництва та критичного мислення.

Зробити красу з совкової структури

Максим Бахматов почав працювати у 1996 році. Проте для багатьох він запам’ятався, коли був резидентом (і продюсером) українського Comedy Club, оскільки ця робота була дуже медійна.

Щодо питання «Валити чи лишитися?» спікер пояснив, що в нього чотири рази була можливість виїхати і жити за кордоном. Проте Бахматов говорить, що там ми нікому не потрібні і не варто плутати туризм з еміграцією. Бо, приїхавши у іншу країну, ви будете тільки споживати її блага, а не творити.

На думку Максима, лише діти наших дітей у випадку теперішньої нашої еміграції будуть почувати себе достатньо комфортно.

Максим Бахматов (фото — styler.rbc.ua) Максим Бахматов (фото — styler.rbc.ua)

З іншого боку, він пояснює, що чим більше кваліфікованих кадрів поїде за кордон, тим краще кваліфікованим кадрам, які залишаться в Україні.

Одна з головних тез Бахматова — «не будьте рукожопими». Тоді за вашими послугами стоятиме черга.

Щодо емігрантів, то Максим впевнений, що коли тут буде економічно смачно і комфортно, то вони повернуться.

Ще одна теза спікера: «Не соромтеся бути професіоналами». Останні два роки Бахматов був в.о. голови ВДНГ — величезного совкового комплексу, з якого вдалося зробити цікавий для відвідувачів простір (3 млн людей за минулий рік).

Зараз же у Максима новий проект — UNIT.city — інноваційний парк з інвестиціями у 200 млн доларів. Опісля роботи з ним, через кілька років Бахматов хоче зайнятися муніципальним консалтингом, щоб покращувати українські міста.

З уже колишнього досвіду держслужби, держава дуже неефективно використовує наявні ресурси. Україна має жити як Болгарія — економно, рахуючи кожну копійку.

Про автора
Роман Повзик
медіаконсультант
Роман Повзик
72
Останні публікації