Книжковий Арсенал: Бендукідзе, Левіафан, вино і Президент
З 22 по 26 квітня у Києві проходив «Книжковий Арсенал» – справжнє свято літератури для читаючих людей. Про нього і спробую розповісти.
Раз на рік Київ змагається зі Львовом у званні літературного центру нашої країни і збирає в собі письменників, видавців, журналістів та читачів. А оскільки все це проходить у «Мистецькому Арсеналі», то відбувається симбіоз різних видів мистецтва – музика, перфоманси, інсталяції, театр, живопис. Хоча над всім цим все одно панує література і все, що з нею пов’язане.
Банер (фото – vsiknygy.net.ua)
Оскільки я зміг побувати на «Книжковому Арсеналі» лише останні два дні, то 25 квітня буде моїм першим днем, а 26-е – другим. Про попередній рік візиту «Magnum Opus» сюди можна прочитати тут.
Перший день
Що відразу впадає в око, як тільки підходиш до приміщення «Мистецького Арсеналу», – це величезна черга. Щоб потрапити сюди варто постояти 10-15 хвилин як мінімум. І тільки стаєш у чергу, як за Тобою вже наростає «хвіст» з десятків чоловіків і жінок, хлопців та дівчат, які хочуть потрапити всередину.
Білет на захід недорогий – 30 грн (зі студентським – 15 грн), що тільки збільшує шанси на велику кількість відвідувачів.
Розповісти про всі заходи «Книжкового Арсеналу» (навіть лише про ті, що були два останні дні) – неможливо, оскільки вони часто відбувалися одночасно, нашаровуючись один на одного в різних локаціях. Хоча, на відміну від «Форуму видавців», коли події розташовуються по різних місцях Львову, тут все проходить в одному величезному приміщенні і, якщо йти по колу, то за деякий час прийдеш на потрібну Тобі локацію.
Мені страшенно хотілося побачити колишнього грузинського президента Михаїла Саакашвілі. Як повідомляли у «Видавництві Старого Лева», він мав прийти на дискусію з приводу книжки Володимира Федоріва «Ґудбай, імперіє. Інтерв’ю з Кахою Бендукідзе». Але, на жаль, Михаїл Ніколозович не зміг завітати на захід. Книга, яка там презентувалася, – просто шикарна і необхідна для нашої країни. Каха Бендукідзе – чоловік, що став рушієм реформ у Грузії і завдяки якому країна зараз потужно розвивається. Він попереджав Україну про ті помилки, які ми можемо зробити після Євромайдану – особливо про перемогу популістів у політиці. На жаль, і досі не прислухалися.
Обкладинка книга (фото – theinsider.ua)
Грузин Отар Каралашвілі читав лекцію про «Досвід креативних індустрій у Грузії». Він є одним із творців дивовижної студії для ілюстраторів «Book Art Center Tbilisi», де працюють дуже талановиті грузинські художники. Їх ілюстрації і книги не є комерційними, але вони дуже оригінальні, і Отар всіляко намагається працювати над тим, щоб його майстерня-студія розвивалася і надалі. Каралашвілі їздить міжнародними фестивалями, робить виставки у Європі і дивується, чому українське мистецтво і досі не там.
Отар Каралашвілі
Окремо варто сказати про арт, який буквально скрізь «переслідує» Тебе на «Арсеналі». Тут і відомий проект «100 видатних українців» від клубу «Pictoric», де оригінально зобразили найвідоміших українців різних сфер і епох, і плакати з майбутніми вітчизняними анімаціями.
«100 видатних українців» від клубу «Pictoric»
Постери до майбутніх українських анімацій
Особливо цікаво спостерігати на «Книжковому Арсеналі» за дітьми, яких там було безліч. Вони читають – і це класно.
Найкращі дітлахи – читаючі дітлахи
Художниця Олеся Секереш зробила цю картину кульовою ручкою.
Картина Олесі Секереш "Чотири покоління"
Власне, найголовніше в «Книжковому Арсеналі» – продаж книг. Сотні видавництв з’їжджаються сюди, щоб реалізувати свою продукцію, презентувати новинки, зав’язати корисні знайомства і побачити своїх читачів наживо. Оскільки конкуренція між видавництвам в ці дні просто величезна, то кожен намагається придумати якісь оригінальні фішки. Хтось годує відвідувачів мацою, інші наливають грузинське вино чи чеське пиво, треті – ставлять в акваріум книгу «Атлас тварин» і сплячих кроликів, щоб привабити дітлашню. Уява і креативність вітаються.
Книжковий ринок
Кролики як "продавці"
З презентацій окремих видавництв дуже сподобався куточок «Meridian Czernowitz», доволі потужного чернівецького видавництва, яке приваблює багатьох відомих сучасних авторів. Тут виступали й історик Ярослав Грицак, і письменники Сергій Жадан, Оксана Забужко, Катерина Бабкіна, і багато-багато інших. Дуже важливий тут талант літературного менеджера Святослава Померанцева, який місяць тому разом із Жаданом був у Полтаві.
Презентація історика Ярослава Грицака
Великий ажіотаж (якщо не сказати більше) викликала кожна зустріч з польським письменником Янушем Леоном Вишневським, автором бестселерів, найвідомішим серед яких є «Самотність в мережі». Програміст у галузі біохімії, який живе у Німеччині, він вже півтора десятиліття пише книги, які неодмінно стають популярними і опиняються на полицях дівчат і жінок. Сам автор на запитання «звідки він так добре знає жінок?», каже, що прочитав усе, що міг про жіночу психологію з написаного англійською, німецькою чи польською мовою, а крім того, виховав двох дочок.
Януш Леон Вишневський зі своєю новою книгою "Інтимно"
Черги, в які ставали дівчата, щоб отримати автограф від 60-річного письменника, просто вражали. Здавалося, що «Книжковий Арсенал» перекрили через якусь проблему. А «винний» був тільки Вишневський і любов читачок до автора.
З українського боку такі аудиторії збирав 54-річний Юрій Андрухович. Патріарх «Бу-Ба-Бу» презентував свою книгу «Тут похований Фантомас» – збірку колонок, які вже кілька років автор пише для сайту «ТСН».
Юрій Андрухович і його публіка
Оксана Стефанівна Забужко розповідала глядачам про книгу «Літопис самовидців: дев’ять місяців спротиву», яку впорядкувала з текстів у соцмережах і блогах 150 авторів, які з’являлися з листопада 2013 року по липень 2014 року.
Оксана Забужко
Вечір першого дня закінчувався цікавезними зустрічами.
Літературне угруповування «Бу-Ба-Бу», до якого входять Юрій Андрухович, Віктор Неборак та Олександр Ірванець згадували постановку у Львові у 1992 році поезоопери «Крайслер Імперіал». Особливо цікаво було слухати режисера цього дійства – Сергія Проскурню. Складалося відчуття, що добрі знайомі згадують події 23-річної давнини і тих авантюр, в які вони тоді вплутувалися.
Ірванець, Андрухович, Неборак та Проскурня
Але справжнім закінченням вечору стала вистава «Левіафан, або Найкращий з усіх світів. Твір для трьох голосів, піску та звукової симфонії». Три ведучих телеканалу ICTV – Олена Фроляк, Андрій Куликов та Віталій Ковач читали уривки з твору Арно Шмідта, що стосується подій лютого 1945 року. У ньому німці (солдати і мирні жителі) потягом втікають від наступу радянських військ. Весь час вони прислухаються до вибухів.
Куликов, Ковач та Фроляк – вистава "Левіафан"
Далі ведучі прочитали особисті тексти, які датувалися від лютого 2014 року і до подій на Сході. Виконавці показали, що насправді всі війни однакові по своїй суті. Вони звучали страшенно актуально. Мушу зізнатися, що мені було доволі моторошно, бо грали вони дивовижно. Після вистави навіть не хотілося говорити.
Книжкове полювання після першого дня виглядало так.
День другий
26 квітня для майже кожного відвідувача «Книжкового Арсеналу» розпочиналося з перевірки вмісту його сумок. Як виявилося, саме в цей день на захід прибуде Президент України Петро Порошенко. Не знаю, чи дійсно це необхідні заходи безпеки, бо краще обшукують тільки в аеропорту. Багатьом моїм друзям зранку такий обшук зіпсував настрій.
Хоча за день до того на «Книжковий Арсенал» прийшов Міністр освіти і науки України Сергій Квіт. Без охорони і будь-яких ознак своєї посади. Він вів себе наскільки просто, що, якби я не знав, як виглядає Сергій Миронович, то ніколи б не подумав, що неподалік стоїть Міністр. А освіта – дуже важлива для України, тож охорона не завадила б. Але повернімося до літератури.
Крім того, серед книжкових стендів вдалося зустріти людину, чиї дописи читаю мало не щодня – політолога і політтехнолога Тараса Березовця. Як виявилося, він – наполовину наш земляк, оскільки його батько родом із Миргорода.
Я, Тарас Березовець та Марія Родіонова
Зранку поети Олександр Ткачинський та Павло Коробчук розповідали молодим поетам, як слід читати свої вірші зі сцени і чого не варто робити при декламуванні творів на публіці.
Олександр Ткачинський (зліва)
Далі була цікава презентація грузинського автора Дато Турашвілі і його книги «Покоління джинс. Втеча з СРСР» – історія про групу людей, які вирішили заволодіти літаком, щоб втекти зі своєї країни. Турашвілі – відомий у Грузії автор, який активно видається у європейських країнах. Гостей презентації навіть частували вином (звісно, грузинським), щоб вони краще розуміли письменника.
Презентація Дато Турашвілі (другий зліва)
Окремо знаходився зал, де проводили заняття про шрифтах і каліграфії. Там же гурт «ТНМК» провів презентацію свого анімаційного відеокліпу «Гупало Василь».
ТНМК (Фоззі і Фагот) та шанувальниця
Дуже цікавими були роботи студентів-ілюстраторів, які висіли на стінах у різних приміщеннях «Арсеналу». Хотілося б, щоб ці митці розвивалися, і в України з’являлася якісна дитяча література з їхніми малюнками.
З останнього, що вдалося відвідати – презентація антології «Схід – Захід. Вірші з України і для України». Поезію молодих українських авторів (Павла Коробчука, Богдана-Олега Горобчука, Олега Коцарева та інших) польською мовою переклала Анета Камінська.
Олег Коцарев та Анета Камінська
Також цікаво було побачити ажіотаж у зв’язку з приїздом Петра Порошенка (на фото можна порахувати кількість охоронців).
Порошенко і охоронці на "Книжковому Арсеналі"
«Книжкове полювання» другого дня виглядає так.
Загалом «Книжковий Арсенал» – це шикарне свято для будь-якого книголюба (особливо для мене). Тепер на черзі вересень 2015 року, де Львів спробує перевершити все побачене на «Арсеналі» своїм «Форумом видавців».
Побачимося там.